Рішення № 40667831, 16.09.2014, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/403/14-ц

Провадження № 2/147/186/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 року. Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Савченко С.М.,

при секретарі Подолян Т.І.,

з участю представника позивача Тимчик Б.О.,

відповідача: ОСОБА_2,

представника Служби дітей Тростянецької районної державної адміністрації Пухальська В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третьої особи Служби дітей Тростянецької районної державної адміністрації про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою і просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIUPGK00001581 від 21.08.2007 року, в розмірі 4793,55 дол. США, що за курсом 9,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.02.2014 року складає 47839,64 грн., звернути стягнення на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідача та інших осіб зареєстрованих у будинку та стягнути з відповідачки судові витрати.

На обґрунтування позову повідомив, що 21.08.2007 року ОСОБА_2 уклала з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» договір №VIUPGK00001581 відповідно до якого отримала кредит в розмірі 7800,00 дол. США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.08.2017 року. Згідно умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісячно в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, а також інші витрати. Однак, відповідачка, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, що призвело до виникнення збитків позивача, які виразились у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. У зв'язку з цим станом на 28.02.2014 року, заборгованість відповідачки перед банком становить 4793,55 дол. США, що за курсом 9,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.02.2014 року складає 47839,64 грн., яка складається з наступного: 4186 грн. 69 коп. - заборгованості за кредитом; 223 грн. 95 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 56 грн. 00 коп. - комісія за користування кредитом; 74 грн. 79 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи; 25 грн. 05 коп. штраф (фіксована частина) та 227 грн. 07 грн. штраф (процентна ставка).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 21.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою було укладено договір іпотеки №VIUPGK00001581. Згідно з даним договором іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме - будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить відповідачці на праві власності. Вартість предмета іпотеки згідно договору становить 45400 грн. 00 коп..

Крім того, згідно уточненої позовної заяви позивач просив виселити з будинку відповідачів, що зареєстровані та проживають у будинку: ОСОБА_2 ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 та встановити початкову ціну вартості реалізації предмету іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на даний вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2, вона ж представник малолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечила щодо їх задоволення. Заперечення обгрунтувала тим, що вона визнає факт укладення кредитного договору, але не згодна з розрахунком заборгованості. Також попросила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» вона не дає своєї згоди на відчуження її будинку, який є предметом іпотеки.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, вона ж представник малолітньої дитини ОСОБА_13, ОСОБА_9, вона ж представник молітньої дитини ОСОБА_10, будучи належним чином повідомленими про час і місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явилися, будь-якого повідомлення про причини неявки не надали.

Представник Служби у справах дітей Тростянецької РДА, як третя особа в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову та виселення малолітніх дітей з будинку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 21.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір №VIUPGK00001581, згідно умов якого відповідачка одержала кредит у розмірі 7800,00 доларів США , прийнявши на себе зобов'язання щомісячно погашати його та сплачувати відсотки за його користування.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 21.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою було укладено договір іпотеки №VIUPGK00001581. Згідно з даним договором іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме - будинок загальною площею 63 м2, житловою площею 46 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить їй на праві власності.

ОСОБА_2 належним чином не виконувала свої обов'язки за кредитним договором, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість станом на 28.02.2014 року, заборгованість відповідачки перед банком становить 4793,55 дол. США, що за курсом 9,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 28.02.2014 року складає 47839,64 грн., яка складається з наступного: 4186 грн. 69 коп. - заборгованості за кредитом; 223 грн. 95 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 56 грн. 00 коп. - комісія за користування кредитом; 74 грн. 79 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи; 25 грн. 05 коп. штраф (фіксована частина) та 227 грн. 07 грн. штраф (процентна ставка).

Зазначені обставини доведені матеріалами справи, а саме: копією кредитного договору (а.с. 24-31), копією договору іпотеки (а.с. 37-43), копією договору купівлі-продажу (а.с.44-45), копією ордер-розпорядження від 21.08.2007 року №29 та копією чеку (а.с. 32-33), копією розрахунку заборгованості (а.с. 8-16).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

29.05.2014 року банком на адресу відповідачів було направлено вимоги щодо добровільного погашення заборгованості, а у разі невиконання звільнення будинку, за адресою: АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки, однак в добровільному порядку ці вимоги не виконанні.

Постановою Пленуму ВСУ №5 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами законодавства про вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин", передбачено, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Таким чином банком дотримано вищевказані вимоги, що вказує на правомірність позовних вимог, щодо виселення відповідач з будинку, який є предметом іпотеки та зняття їх з реєстрації.

В свою чергу згідно ч. 1 закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року за № 1304-VII визначено, що протягом дії цього закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: - таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Відповідно до ч.4 вказаного вище закону Протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

ОСОБА_2 одержала кредит в іноземній валюті та у забезпечення його виконання передала в іпотеку житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 250 кв.м., це нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання відповідачів, іншого житла у вказаних осіб немає.

Таким чином, предмет застави будинок загальною площею 63 м2, житловою площею 46 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідає вимогам закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», внаслідок чого щодо наведеного нерухомого майна діє мораторій на примусове стягнення (відчужене без згоди власника) майна.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволені позову.

Також суд не приймає до уваги заперечення відповідачки, щодо неправильності здійсненого Банком розрахунку, оскільки відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. ОСОБА_2 в судовому засіданні було запропоновано провести іншою компетентною людиною перерахунок заборгованості, заявити клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, але вона таким правом не скористалася.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 225, 226 ЦК України, закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року за № 1304-VII ст.ст. 10, 11 ,60, 88, 169, 209, 212, 213, 214, 215, 360-7 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав, передбачених ЗУ "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд Вінницькї області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: