Справа № 750/5087/14
Провадження № 2/750/1788/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2014 року м.Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Литвиненко І.В.
при секретарі Кравченко І. В.,
за участю позивача представника позивача ОСОБА_1, відповідача, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості одержання права на спадкування, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин між нею та померлим дідусем ОСОБА_5, зазначаючи, що встановлення даного факту необхідно для прийняття спадщини після його смерті. ОСОБА_4 звернулась із зустрічною позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю із померлим ОСОБА_5 з 1985 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, зміну черговості одержання права на спадкування, надання ОСОБА_4 права на спадкування після смерті ОСОБА_5 зі спадкоємцями першої черги за законом. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що вона протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані. Зазначала, що встановлення вказаного факту необхідно їй для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5, яка складається із гаража в автокооперативі № 27.
В судовому засіданні позивач та представник позивача просили задовольнити позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Відповідач та представник відповідача визнали позовні вимоги щодо встановлення факту родинних відносин, просили задовольнити зустрічний позов.
Представник третьої особи - автокооперативу № 27 покладався на розсуд суду.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьком записаний ОСОБА_7 (а.с. 11). Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, батьком ОСОБА_7 записаний ОСОБА_5 (а.с. 10). При перекладі та видачі нового паспорту, була допущена помилка у прізвищі ОСОБА_5 та його прізвище замість «ОСОБА_5» вказане «ОСОБА_5». Отже, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 є рідною онукою ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса звернулась ОСОБА_6 (а.с. 63), ОСОБА_4 Відповідно до заяви від 25.07.2013 року, ОСОБА_8 - брат померлого, відмовився від спадщини на користь онучки померлого - ОСОБА_6 (а.с. 81).
Відповідно до акту від 15.07.2013 року ОСОБА_4 проживала разом із ОСОБА_5 на день його смерті (а.с. 32).
Позивач ОСОБА_6 визнала той факт, що її померлий дідусь проживав із відповідачем однією сім'єю, а тому, відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, цей факт не підлягає доказуванню. Позивач просила відмовити у задоволенні позову в частині встановлення факту проживання однією сім'єю, у зв'язку із тим, що цей факт не викликає правових наслідків.
ОСОБА_5 згідно довідки МСЕК № 002708 було встановлено 12.06.1996 року другу групу інвалідності безстроково, в зазначеній довідці не вказано, що він потребував сторонньої допомоги (а.с. 40). Відповідно до виписки - епікрізу та виписок із історії хвороби, ОСОБА_5 проходив лікування у лікарні, у зв'язку із стабільною стенокардією напруги, післяінфарктного кардіосклерозу, гіпертанічною хворобою, супутніми діагнозами вказані хронічний пієлоніфрит, неспецифічний виразковий коліт (а.с. 88, 140, 141).
Відповідно до копій рахунків та квитанцій, ОСОБА_4 понесла витрати, у зв'язку із похованням ОСОБА_5 та встановленням пам'ятнику (а.с. 35 - 37, 44).
01.08.2011 року., ОСОБА_5 подарував квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 (а.с. 43).
Згідно із довідкою автокооперетиву № 27 із заявою про вступ до автокооперативу після смерті ОСОБА_5 звернулась ОСОБА_4 (а.с. 34).
Відповідно до довідки Благодійного єврейського фонду «Хасде Естер», ОСОБА_5 був клієнтом фонду з 06.02.1998 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, користувався програмами «харчування» на суму 715,21 грн, «медицина» на суму 10242,67 грн, також йому було надано допомогу для купівлі пральної машини на суму 2500 грн, для побутового ремонту на суму 590 грн, зимову допомогу на суму 489,42 грн., програмою догляд на дому не користувався, бо повністю міг себе обслуговувати (а.с. 94).
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили той факт, що померлий ОСОБА_5 був рідним дідусем позивача.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 повідомила про те, що її покійний дідусь обслуговував себе самостійно, був фінанасово незалежним від відповідача, проживаючи в Ізраїлі до 2011 року, вона надсилала йому ліки, цукрозамінник, глюкометри, речі для дідуся, відповідача та її онуків. Відповідач визнала той факт, що позивач надсилала ліки, глюкометри та цукрозамінник, однак заперечувала що вона надсилала їй речі.
Свідок ОСОБА_11 повідомила, що позивач спілкувалась з дідом, перебуваючи за кордоном, надсилала йому посилки, також допомогав ОСОБА_5 і брат із Канади, перед самою смертю, разом із братами ОСОБА_5 виїжджав на природу. Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили, що за проханням онучки, передавали дідусю, надіслані із-за кордону нею ліки, глюкометри, цукрозаміник та інші речі, також повідомили суду, що дідусь самостійно пересувався, зустрічав їх, ОСОБА_12 показувала дідусю, як користуватись глюкометром, надісланим позивачем.
Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 повідомили, що померлий ОСОБА_5 проживав до самої смерті разом із ОСОБА_4, померлий хворів, у зв'язку із чим рідко ходив на вулицю. Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 повідомили, що бачили онуку ОСОБА_5 у нього, але рідко, також свідок ОСОБА_16 повідомив суду, що померлий весь час допомогав своїй сім'ї.
З викладеного вбачається, що померлий сам мав змогу нести фінансові витрати, пов'язані з його лікуванням, обслуговувати себе.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Статтею 1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
На підставі досліджених доказів та показань свідків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволенні позову в частині зміни черговості одержання права на спадщину та надання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, які передбачені ч.2 ст. 1259 ЦК України, відповідачем не доведено того факту що спадкодавець ОСОБА_5 був у безпорадному стані і перебував на утриманні ОСОБА_4, із матеріалів справи та показань свідків вбачається, що він не перебував у безпорадному стані, самостійно забезпечував умови свого життя, за час проживання з відповідачем отримував пенсію, не потребував сторонньої допомоги.
Виходячи з положень гл.8 ЦПК України, однією з підстав встановлення факту, що має юридичне значення, є те, що такий факт повинен мати певні юридичні наслідки.
До вступу в силу Сімейного кодексу України (01 січня 2004 року) сам по собі факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не мав юридичних наслідків. З 01 січня 2004 року Сімейним кодексом була передбачена можливість поширення статусу спільної сумісної власності на майно, набуте за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
За таких обставин, тільки після 01 січня 2004 року встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу пов'язується з виникненням певних юридичних наслідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Оскільки судом не встановлено підстав для застосування вказаної норми, у задоволенні позову в частині встановлення проживання однією сім'єю також слід відмовити, оскільки цей факт не породжує правових наслідків.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, -
в и р і ш и в:
позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_3 є онукою ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігові.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості одержання права на спадкування, надання права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 40667658, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 22.09.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 750/5087/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: