Ухвала суду № 40666855, 18.09.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"18" вересня 2014 р. Справа № 806/1367/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Воронецькому Т.Р. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" липня 2014 р. у справі за позовом Малого приватного підприємства "Злак" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Злак" звернулось до адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0001472301/0 від 11.11.2010 року, яким підприємству визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 48142,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24071,00 грн. та № 0001482301/0 від 11.11.2010 року, яким підприємству визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26965,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 13483,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про наявність порушень є необґрунтованими, не підтвердженими первинними бухгалтерськими документами в зв'язку з чим, підлягають скасуванню в повному обсязі. Вважає, що доводи відповідача про наявність порушень ґрунтуються лише на припущеннях перевіряючих та зроблені без з'ясування всіх обставин справи, без належного аналізу та надання належної оцінки первинним бухгалтерським документам, що засвідчують факти господарських операцій та мають на меті лише визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 11 листопада 2010 р. № 0001472301/0 та № 0001482301/0.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноти з"ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що в період з 06.10.2010 р. по 29.10.2010 р. посадовими особами Коростенської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку діяльності МПП "Злак" за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №672/23-01/32679672 від 03.11.2010 р.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №0001472301/0 від 11.11.2010 року, яким підприємству визначено податкові зобов'язання з податку прибуток в сумі 48142,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24071,00 грн. та №0001482301/0 від 11.11.2010 року, яким підприємству визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26965,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 13483,00 грн..

При проведенні перевірки податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем приписів пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон № 334/94-ВР), а саме: завищення валових доходів на загальну суму 235999,00 грн. у податковому обліку за 2008 рік, І квартал, півріччя 2009 року за наслідками нікчемних правочинів щодо поставки борошна, придбаного у ТОВ "Юніколор", Горщиківському ССТ, Білокоровицькому ССТ, Ушомирському хлібозаводу, Городницькому ССТ; завищення валових витрат на загальну суму 428567,00 грн. у податковому обліку за 2008 рік, І квартал, півріччя, ІІІ квартали 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року за безтоварними господарськими операціями з поставки позивачу ТОВ "Юніколор" борошна та за операціями з надання позивачу ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ТОВ "МТС і К" та МПП "Фортуна" транспортних послуг, отримання яких, на думку податкового оаргану, не підтверджено первинними документами, що призвело до завищення податку на прибуток у податковому обліку за 2008 рік, І квартал, півріччя, ІІІ квартали 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року на загальну суму 48142,00 грн. Крім того, за висновками акту, позивачем порушені норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податкові зобов`язання у сумі 47199,00 грн. у податковому обліку за жовтень, грудень 2008 року, січень, лютий, квітень 2009 року за наслідками нікчемних правочинів щодо поставки позивачем борошна зазначеним вище юридичним особам, та завищення податкового кредиту у сумі 71146,00 грн. у податковому обліку за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року та грудень 2009 року у тому числі за податковими накладними, виписаними ТОВ "Юніколор", ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ТОВ "МТС і К" та МПП "Фортуна".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено нікчемності правочинів, укладених між позивачем ТОВ "Юніколор", Городницьким споживчим товариством, Горщиківськомим споживчомим товариством, Білокоровицьким споживчим товариством, Ушомирським хлібозаводом, ТОВ "МТС і К", аф реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, дослідженими судом першої інстанції.

З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено та стверджується матеріалами справи, що 10 січня 2008 р. та 10 жовтня 2008 р. між позивачем та ТОВ "Юніколор" укладені договори купівлі - продажу №005-01/2009 та № 045-10/2008 (том 1, а.с. 8, 11).

Відповідно до умов даних договорів, Продавець (ТОВ "Юніколор") зобов'язується передати у власність Покупця (МПП "Злак"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити борошно 1 гатунку. Пунктами 2.3 та 2.4 передбачено, що місцезнаходження продукції визначається Продавцем. Відгрузка продукції здійснюється самовивозом покупця.

На підтвердження виконання умов укладених довогорів позивачем надані такі документи: специфікації до договорів (том 1, а.с. 9, 10, 12, 13), видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури (том 1 а.с. 14-16, 19-20, 26-27, 33-34, 40-41, 45-46). Оплата за придбане борошно підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться у матеріалах справи (том 1 а.с. 220-250, том 2 а.с. 1-99).

Судом першої інстанції встановлено, що саме для виконання умов договорів, укладених з ТОВ "Юніколор" та подальшої реалізації придбаного борошна, позивачем було укладено ряд договорів з придбання транспортних послуг з фізичними особами - підприємцями: ОСОБА_7 (том 1 а.с. 49-50); ОСОБА_8 (том 1 а.с. 116); ОСОБА_5; ОСОБА_3 (том 1 а.с. 136); ОСОБА_9 (том 1 а.с. 155-156) та юридичними особами - МПП "Фортуна", ТОВ "МТС і К".

Виконання договорів та отримання транспортних послуг підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків фактур, податковими накладними, актами здачі-приймання робіт, товарно-транспортними накладними (том 1 а.с. 52-99, 102-115, 120-154, 158-161, том 2 а.с. 163-250, том 3 а.с. 1-63). Оплата за отримані послуги здійснена позивачем, що стверджується банківськими виписками (том 1 а.с. 220-250, том 2 а.с. 1-99).

Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач наголошував на тому, що позивачем не доведено транспортування придбаного борошна від постачальника - ТОВ "Юніколор", що, на думку контролюючого органу свідчить про нереальність господарських операцій та нікчемність правочинів.

Такі доводи контролюючого органу спростовані наступним.

З'ясовано, що 3 січня 2009 р. між ЗАТ "Васильківхлібопродукт" (м. Васильків) та ТОВ "Юніколор" укладено договір №4 на переробку зерна пшениці. Умовами даного договору також передбачена реалізація продукції іншим споживачам (пункт 2.1.4) та умови зберігання готової продукції на ЗАТ "Васильківхлібопродукт" (пункт 4).

Представники позивача в суді апеляційної інстанції пояснили, що вивіз борошна, придбаного у ТОВ "Юніколор", здійснювався з м. Василькова (місцезнаходження ЗАТ "Васильківхлібопродукт").

Так, досліджуючи долучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт судом встановлено, що контрагентами позивача здійснювались транспортні перевезення товарів по маршрутам Житомир-Керч, Житомир-Васильків-Коростень, Житомир-Київ-Білокоровичі, Васильків-Білокоровичі, Васильків-Горщик, Коростень-Ушомир, Коростень-Білокоровичі, Коростень-Норинськ, Коростень-Малин, Коростень-Бараші, Київ-Васильків, Васильків-Коростень.

З огляду на наявність вказаних документів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність позивачем факту отримання борошна від ТОВ "Юніколор".

Відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування борошна від ТОВ "Юніколор" до позивача пояснюється транспортуванням ТМЦ позивачем відразу до кінцевих споживачів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011р. №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011р. №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Дослідивши матеріали справи, суди встановили, що первинні документи, складені за результатами здійснених господарських операцій з ТОВ "Юніколор", ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_10, ТОВ "МТС і К" та МПП "Фортуна" відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами і доповненнями, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Недоліки при заповненні товарно-транспортних накладних спростовуються доданими до них видатковими накладними та актами приймання-здачі робіт і не можуть свідчити про нереальність операцій.

Первинні документи по спірних господарських операціях не визнані недійсними, а тому в силу статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Відтак, мтеріалами справи підтверджено факт здійснення позивачем господарських операцій у перевіряємому періоді.

Придбане у ТОВ "Юніколор" борошно було реалізовано позивачем з націнкою іншим суб`єктам підприємницької діяльності, зокрема: Городницькому споживчому товариству, Горщиківському споживчому товариству, Білокоровицькому споживчому товариству, Ушомирському хлібозаводу.

Факт реалізації борошна підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товару, товарно-транспортними накладними (том 1 а.с. 23-25, 28-32, 35-39, 42-44, 47-48).

Згідно із банківськими виписками (том 1 а.с. 220-250, том 2 а.с. 1-99), покупцями - Городницьким споживчим товариством, Горщиківськомим споживчомим товариством, Білокоровицьким споживчим товариством, Ушомирським хлібозаводом оплачено придбане борошно у МПП "Злак".

Що стосується висновків податкового органу про те, що правочини позивача з контрагентами порушують публічний порядок та направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту і валових витрат на підставі правочинів, що відображені у первинних документах лише для виду, без фактичного їх виконання, можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб. Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не надано суду доказів щодо наявності обвинувальних вироків судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище суб"єктів господарювання.

Угоди, укладені між МПП "Злак" та ТОВ "Юніколор", Городницьким споживчим товариством, Горщиківським споживчим товариством, Білокоровицьким споживчим товариством, Ушомирським хлібозаводом, ТОВ "МТС і К" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Контрагенти за цими угодами виконали повністю взяті на себе зобов'язання, що також підтверджує реальне настання правових наслідків за вищевказаними угодами.

Таким чином, висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Також у акті перевірки контролюючий орган обґрунтовує свої висновки щодо відсутності факту отримання транспортних послуг від ПП "МТС і К" актом ДПІ у м. Черкаси від 06.08.2010 р. № 1770/23-2/32837298 "Про результати позапланової перевірки податкового законодавства за результатами правових відносин", без урахування первинної документації платника податків, яка у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість формування валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки (довідку) іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій та правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям з описаними вище контрагентами на підставі належним чином оформлених первинних документів.

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами в справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень, а позивач належними та допустимими доказами підтвердив обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" липня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "18" вересня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Мале приватне підприємство "Злак" вул. Сосновського,38 У,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

представник позивача Кириленко Валентин Павлович АДРЕСА_1

3- відповідачу: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Коротуна, 3,м.Коростень,Житомирська область,11500

- ,