Рішення № 40666101, 16.09.2014, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5697/14-ц

Провадження № 2/234/2826/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

судді Марченко Л.М.,

при секретарі Кайряковій К.О.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача Вараксіної І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Краматорську Донецької області про встановлення факту, стягнення страхових виплат, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_1, діючої за договором про надання правової допомоги від 05.02.2014 року, звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ у м.Краматорську про встановлення факту, стягнення страхових виплат.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала та показала, що 04.02.2014 року на ПАТ «НКМЗ» стався нещасний випадок з машиністом крану сталеплавильного цеху №1 ОСОБА_3, внаслідок чого останній помер. Позивачка ОСОБА_2 є дружиною загиблого, з яким знаходилась у шлюбі з 25.01.1989 року по день його смерті. Відповідачем було відмовлено позивачці у виплаті одноразової допомоги та однорічного заробітку відповідно до ст.ст.33, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у зв'язку з недоведеністю факту спільного проживання та перебування на утриманні. Однак, незважаючи на те, що подружжя ОСОБА_2 були зареєстровані за різними адресами: вона - по АДРЕСА_1, він - АДРЕСА_2, фактично вони мешкали разом за останньою адресою, що підтверджується актом, показаннями свідків, договором купівлі-продажу від 05.03.2001 року, відповідно до якого позивачка є власницею житлового будинку по АДРЕСА_2. Позивачка ОСОБА_2 перебуває на пенсії за віком, яка складає 1232 грн., інших доходів не має, тоді коли заробіток її чоловіка ОСОБА_3 - 6000 грн., у зв'язку з чим можна вважати, що позивачка перебувала на утриманні свого чоловіка. На підставі наведеного представник позивача ОСОБА_1 просить суд позов задовольнити, встановити факт постійного проживання однією сім'єю подружжя ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, стягнути з Фонду на користь позивачки одноразову допомогу на сім'ю померлого в розмірі п'ятирічної заробітної плати загиблого, а також однорічний заробіток померлого на користь позивачки, яка перебувала на утриманні свого чоловіка. Відшкодувати судові витрати.

У судовому засіданні представник відповідача Вараксіна І.М. проти позову заперечувала та показала, що 28.04.2014 року до відділення Фонду звернулася жінка загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 із заявою про призначення їй страхових виплат, а саме - одноразової допомоги його сім'ї, який повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату загиблого, і однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні. 29.04.2014 року відділенням Фонду було надано повідомлення про відмову у призначенні страхових виплат. Із документів наданих ОСОБА_2 до відділення Фонду було з'ясовано, що подружжя були у зареєстрованому шлюбі, однак мешкали по різним адресам, тобто спільно не проживали та не вели спільного господарства. Також ОСОБА_2 не перебувала на утриманні свого чоловіка, оскільки не є неповнолітньою чи недієздатною, її єдиним та основним джерелом існування є пенсія за віком. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши представників сторін,

свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні показала, що знайома з ОСОБА_2 з 1986 року по роботі у СПТУ №47 м.Краматорська. В 2005 році вона переїхала мешкати на АДРЕСА_3 та їхні з позивачкою будинки розташовані поблизу. В силу близьких стосунків спілкувалися, ходили один до одного у гості, у зв'язку з чим може чітко стверджувати, що подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до смерті останнього мешкали разом у будинку АДРЕСА_2 та вели спільне господарство,

свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні показала, що з 2003 року познайомилася з родиною ОСОБА_2 на релігійному підґрунті, відвідували один храм, стали дружити сім'ями. З цього приводу підтверджує, що подружжя ОСОБА_2 весь час їх знайомства мешкали АДРЕСА_2, незважаючи на те, що ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_1. Про цю квартиру їй відомо, однак там проживати можливості не було, оскільки там були відключені водопостачання, електроенергія, квартира потребувала ремонту,

свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні показала, що працює лікарем-терапевтом, обслуговує певну територію міста, зокрема АДРЕСА_2 мешкала родина ОСОБА_2. По роду діяльності відвідувала останніх за викликами, у зв'язку з чим підтверджує дружина та чоловік ОСОБА_3 мешкали однією сім'єю за вказаною адресою, мали спільний побут, добрі стосунки,

дослідивши письмові докази -

- ксерокопію паспорта позивачки ОСОБА_2, згідно якому остання з 25.01.1989 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, з 06.08.1991 року зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.4-9),

- копію свідоцтва про шлюб, згідно якому подружжя ОСОБА_2 одружилися 25.01.1989 року (а.с.10),

- копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11),

- довідку КП «СЄЗ» про реєстрацію ОСОБА_2 з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12),

- копію договору купівлі-продажу №1398 від 05.03.2001 року, посвідченого ТБ «Євгенія сервіс» та зареєстрованого у БТІ м.Краматорська, за яким ОСОБА_2 набула право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.13),

- копію витягу з рішення Краматорського міського суду від 02.10.2006 року про визнання вищевказаного біржового договору дійсним та визнання права власності ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_2 (а.с.14),

- акт від 20.02.2014 року про фактичне проживання родини ОСОБА_2, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3, по АДРЕСА_2 (а.с.15-16),

- довідку УПФУ у м.Краматорську про розмір пенсії ОСОБА_2 в сумі 1232 грн. (а.с.17),

- довідку онкологічного диспансеру про перебування ОСОБА_2 під наглядом з березня 2011 року, проведену операцію (а.с.21),

- копію повідомлення відділення виконавчої дирекції Фонду у м.Краматорську від 29.04.2014 року про відмову з задоволенні заяви ОСОБА_2 про страхові виплати,

- копію довідки №19 від 28.03.2014 року про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_3 для розрахунку страхових виплат,

вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як зазначається та не оспорюється сторонами, 04.02.2014 року на ПАТ «НКМЗ» у сталеплавильному цеху з машиністом крану ОСОБА_3 стався нещасний випадок на виробництві зі смертельним наслідком. 17.03.20014 року був складений акт за формою Н-1, затверджений 18.03.2014 року в.о.заступника начальника теруплавління Держгірпромнагляду у Донецькій області.

28.04.2014 року до відділення Фонду звернулася жінка загиблого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 із заявою про призначення їй страхових виплат, а саме - одноразової допомоги його сім'ї, який повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату загиблого, і однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні.

29.04.2014 року відділенням Фонду було надано повідомлення про відмову у призначенні страхових виплат, у зв'язку з недоведеністю факту спільного проживання та перебування на утриманні.

Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст.21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом

внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання

її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно ст.33 вказаного Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 ч.1 ст.21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого,

яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є, зокрема жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Згідно ч.7 ст.34 вказаного Закону у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї

повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день смерті останнього перебували у зареєстрованому шлюбі.

При цьому подружжя були зареєстровані за різними адресами: вона - по АДРЕСА_1, він - АДРЕСА_2, що стало однією з причин відмови Фонду у виплаті позивачки страхових виплат з огляду на те, що зазначені особи спільно не проживали, а значить не складали сім'ю.

Позивачка ОСОБА_2 стверджує, що вона та її чоловік ОСОБА_3 мали сім'ю на підставі шлюбу та, незважаючи на різну реєстрацію, фактично мешкали разом по АДРЕСА_2.

Невизнання відповідачем факту спільного проживання подружжя ОСОБА_3 змусило позивачки встановлювати даний факт в судовому порядку на підставі ч.2 ст.256 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ч.2 ст.3 СК України сім'ї складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Виходячи з показань свідків, досліджених письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували у зареєстрованому шлюбі, на день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживали разом за адресою: АДРЕСА_2.

Встановлення такого факту має для позивачки юридичне значення, оскільки дозволить їй отримати страхову виплати у вигляді одноразової допомоги на сім'ю померлого.

З огляду на відмову відповідача у виплаті позивачки вищевказаної допомоги, права позивачки ОСОБА_2 слід поновити та стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ у м.Краматорську одноразову допомогу на сім'ю померлого ОСОБА_3 в розмірі 367015,20 грн., а саме: його середньомісячний заробіток 6116,92 грн. х 60 міс. (5 років) = 367015,20 грн.

Стосовно нарахування та виплати однорічного заробітку потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, то в цій частині позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що досягла пенсійного віку, розмір її пенсії в сумі 1232 грн. значно менше заробітку її померлого чоловіка, який складав в середньому 6116,92 грн. До її витрат, окрім звичайних побутових, входили витрати на підтримання свого здоров'я, лікування, оскільки вона перебуває на обліку в онкологічному диспансері.

Поняття непрацездатних осіб, які перебувають на утриманні, наведені у вищевказаній ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також ст.75 СК України.

Згідно ст.75 СК України право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як встановлено, позивачка ОСОБА_2 інвалідності не мала, отримувала пенсію за віком, яка складала 1232 грн. при прожитковому мінімумі на січень-лютий 2014 року 949 грн. Відомості про розмір додаткових видатків на лікування позивачкою не надано.

Таким чином, пенсія позивачки ОСОБА_2, яка була основним та єдиним джерелом її існування, забезпечувала їй прожитковий мінімум, встановлений законом, у зв'язку з чим немає підстав вважати, що позивачка знаходилася на утриманні свого чоловіка.

На підставі наведеного, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача однорічного заробітку потерпілого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, як на особу, що перебувала на утриманні померлого чоловіка, слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» судові витрати в частині позову за матеріальними вимогами слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.3, 14, 60, 88, 213, 223 ЦПК України, ст.3,75 СК України, Законом України від 23.09.1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрати працездатності», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Краматорську Донецької області про встановлення факту, стягнення страхових виплат, задовольнити частково.

Встановити факт того, що подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували у зареєстрованому шлюбі, на день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно спільно проживали за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_2 одноразову допомогу на сім'ю загиблого ОСОБА_3 відповідно до ст.34 ч.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в розмірі 367015,20 грн. (триста шістдесят сім тисяч п'ятнадцять гривень 20 коп.)

В іншій частині позову - відмовити.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.), як оплачений судовий збір згідно квитанції №88 від 30.04.2014 року на р/р №31214206700059, код платежу: 22030001, отримувач: ДБ Краматорськ, МФО 834016, код отримувача: 37944338, банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області.

На рішення суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. М. Марченко