Рішення № 40665960, 25.09.2014, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №0908/6073/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2014 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Брусак С.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов'язання провести перебудову павільйону,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача провести перебудову павільйону НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, усунувши істотні порушення шляхом: відновлення вільного доступу до входу в цокольний поверх будинку АДРЕСА_1; відновлення доступу до частини зовнішнього газопроводу будинку АДРЕСА_1; проведення перебудови 4-го поверху для відновлення водовідведення з даху будинку АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що вона являється співвласником будинку за адресою АДРЕСА_1, який збудований у 2009 році. Поряд з її будинком проводить будівництво підприємець ОСОБА_5 При зведенні своєї будівлі відповідач замурувала газопровід подачі газу до будинку № 44, водостічні труби будинку № 44 та вчинила інші істотні порушення будівельних норм і правил.

Ці обставин підтверджуються наступним.

З листа від інспекції ДАБК №С-16/11/2 вбачається, що за допущені порушення при реконструкції павільйону НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності, однак, відповідач вимоги припису не виконала, її будівля обмежує доступ у цокольний поверх будинку № 44 в приміщення є загроза провалу даху, позбавлено доступ до газопроводу по якому постачається газ.

З висновку експерта Івано-Франківської торгово-промислової палати щодо реконструкції павільйону НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 вбачається, що будівля ОСОБА_5 побудована без врахування деяких особливостей існуючої забудови. Будинок будується між двома існуючими будівлями, оскільки, будинок на поверх вищий від існуючих, конфігурація даху така, що погіршує водовідведення з даху буд. АДРЕСА_1. В результаті будівництва газопровід буд. АДРЕСА_1 лишився замурованим між стінами будинків, що порушує вимоги ДБН В. 2.5-20-2001 «Газопостачання» при експлуатації зовнішніх газопроводів. Також, огороджуючими конструкціями будови обмежено вхід в цокольний поверх буд. АДРЕСА_1.

Таким чином, експертом та інспекцією держархбудконтролю встановлено, що будівництво павільйону НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 громадянки ОСОБА_5 ведуться з грубими порушеннями будівельних норм і правил.

Зазначені порушення будівельних норм та правил відповідачем при здійсненні будівництва павільйону НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 обмежують права позивача щодо користування належним йому нерухомим майном.

В судовому засіданні представник позивача, яка також являється співвласником будинку за адресою АДРЕСА_1, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, які викладені в позовній заяві. Додатково суду пояснила, що будівництво будинку АДРЕСА_1 розпочалось у 2003 році і було здійснено відповідно до проектної документації, відповідно до діючого законодавства. Відповідач свою будівлю розпочала будувати значно пізніше, коли уже будівля позивача була збудована. У зв'язку з тим, що будівля ОСОБА_5 побудована без врахування вже існуючої забудови і на поверх вища, то це перешкоджає позивачу належним чином користуватись своїм майном. Утруднений доступ до цокольного поверху, погіршено водовідведення з даху будинку № 44, замокають стіни, замуровано зовнішній газопровід.

Представники відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнали і заперечили щодо його задоволення. Суду пояснили, що ОСОБА_5 здійснила будівництво свого будинку відповідно до проектної документації на земельній ділянці, яка надана їй для будівництва. Посилання позивача на порушення її прав як власника суміжного будинку безпідставні. Газопровід будинку № 44 було прокладено без врахування того, що згідно з генпланом поруч було заплановано будівництво сусіднього будинку. Вхід в цокольний поверх будинку № 44 обмежений, оскільки, розвернений в сторону будинку відповідача. Також дах будинку позивача має нахил в сторони до суміжних будинків, хоча сам будинок позивача побудований на межі суміжних земельних ділянок. Таким чином ті порушення, про які веде мову позивач виникли саме з її вини, а не з вини відповідача.

Штраф на ОСОБА_5 було накладено за початок будівництва без відповідного дозволу, а не за істотні порушення при будівництві. На даний час будівля Відповідача здана в експлуатацію і на неї оформлено право власності. Висновки експертів, які подала суду представник позивача не можуть братись до уваги, оскільки, вони проведені без детального дослідження будинку відповідача і без врахування проектної документації відповідача.

Допитаний в судовому засіданні як свідок головний архітектор проектів техбюро при Калуській міській архітектурі ОСОБА_7 пояснив, що згідно з генпланом на АДРЕСА_1 було заплановано будівництво комплексу торгових приміщень. Свою будівлю ОСОБА_1 збудувала на власний розсуд. В подальшому відбувалось корегування проектної документації відповідно до вже здійсненого будівництва. Будівництво ОСОБА_5 не можна вважати самочинним, оскільки, воно здійснено на земельній ділянці, яка відведена для цього, з отриманням відповідного дозволу і згідно з проектною документацією.

Свідок ОСОБА_8, яка працює інженером-архітектором, пояснила що вона розробляла проектну документацію будинку ОСОБА_1 Спершу було проведене будівництво, а вже по факту здійснювалось корегування проекту. Газопровід будинку № 44 було спроектовано без врахування запланованої суцільної забудови.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення у зв'язку з їх недоведеністю.

Так в судовому засіданні встановлено, що згідно з витягом про держреєстрацію ОСОБА_4 є власником 2/3 частин нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 11). Власниками нежитлових та житлових приміщень в сусідньому будинку за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 і ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 195-199).

ОСОБА_5 провела будівництва будинку на земельній ділянці, яка була виділена для цих цілей (т. 1 а.с. 48-50) подала декларацію про початок виконання будівельних робіт (т. 1 а.с. 53-55), отримала дозвіл на виконання будівельних робіт (т. 1 а.с. 59)

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту ст. 60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно п. 7 ст. 376 ЦК України вбачається, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості у відповідності до вимог ст. 376 ЦК України мають як органи державної влади (інспекція архбудконтролю), так і органи місцевого самоврядування. За вказаних обставин права на звернення з даним позовом до суду позивач немає.

Та ж таки Постанова Пленуму ВССУ № 6 визначає, що інші особи мають право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості у випадку якщо порушені їхні прав згідно ст. 391 ЦК України.

В суді не знайшло свого підтвердження посилання позивача та представника позивача на те, що діями відповідача спричинено будь-яку шкоду чи порушуються права позивача як власника нежитлових приміщень в будинку за адресою АДРЕСА_1.

Суд не бере до уваги експертний висновок експерта Івано-Франківської торгово-промислової палати Сасинюка С. № С-97 від 17.09.2012 р., (т. 1 а.с. 8) та технічний висновок про відповідність нормативним вимогам прибудови будівлі підприємця ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 9-46), оскільки, ці документи не можуть підміняти висновку судового експерта і доводити причинно-наслідковий зв'язок. Окрім того, ці дослідження проводились без врахування проектної документації на будівництво триповерхового житлово-комерційного будинку з мансардою на АДРЕСА_1 підприємця ОСОБА_5

За клопотанням представника позивача (т. 1 а.с. 94-95) суд двічі ухвалами від 12.03.2013 р. (т. 1 а.с. 138-141) і від 24.06.2014 р. (т. 1 а.с. 218-220) призначав будівельно-технічні експертизи. Вперше експертиза не була проведена, оскільки, сторонами по справі не було надано експерту проектної документації на їхні будівлі (т. 1 а.с. 163), вдруге експерт повернув справу без проведення експертизи, оскільки, позивач не оплатила проведення експертизи згідно з наданим рахунком (т. 1 а.с. 227).

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що вона не довіряє експерту, якому було доручено проведення експертизи, також, вважає проведення експертизи надто дорогим. Визнала, що їй було відомо про обов'язок оплатити експерту за проведення експертизи.

Враховуючи те, що судом було доручено проведення експертизи саме тому експерту, що просила представник позивача, на вирішення експерта були поставлені ті питання, про які просила представник позивача, вона дала згоду на оплату за проведення експертизи і в подальшому відмовилась оплачувати експертизу, суд розцінює це як ухилення від проведення експертизи зі сторони позивача.

Таким чином, позивач і представник позивача не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

На підставі наведеного, ст. ст. 376, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 60, 213-215, 218 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов'язання провести перебудову павільйону НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, усунувши істотні порушення шляхом: відновлення вільного доступу до входу в цокольний поверх будинку АДРЕСА_1; відновлення доступу до частини зовнішнього газопроводу будинку АДРЕСА_1; проведення перебудови 4-го поверху для відновлення водовідведення з даху будинку АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий