Постанова № 40665802, 10.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року 13 год. 05 хв.Справа № 808/5079/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача - Левіної О.О. (довіреність від 01 серпня 2014 року), представника відповідача - Кіченка В.В. (довіреність від 30 травня 2014 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Анастасія Плюс» до Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області про визнання незаконною та скасування постанови.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Агрофірма «Анастасія Плюс» (далі іменується - позивач, ПП «Агрофірма «Анастасія Плюс») до Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №024249 від 17.06.2014 про застосування до ПП «Агрофірма «Анастасія Плюс» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що адміністративно-господарський штраф був застосований відповідачем за вчинення підприємством порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 13 частини 1 статті 60 цього Закону. Однак, як вбачається зі змісту акту перевірки №062608 від 14.05.2014, на підставі якого прийнята оскаржувана постанова, відповідач під час перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, зафіксував зовсім інше порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За цих обставин позивач вважає, що постанова відповідача №024249 від 17.06.2014 про застосування до ПП «Агрофірма «Анастасія Плюс» адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

У судове засідання, призначене на 10.09.2014, прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та надав суду пояснення аналогічні, викладеним у позові.

Представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що оскаржувана позивачем постанова прийнята відповідачем з урахуванням всіх обставин, встановлених перевіркою ПП «Агрофірма «Анастасія Плюс», у порядку та спосіб, визначені чинним законодавством.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Агрофірма «Анастасія Плюс», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (а/с 10-11).

Судом з'ясовано, що 14.05.2014 державними інспекторами Укртрансінспекції проведена перевірка транспортного засобу MAN F2001, номерний знак НОМЕР_1, що належить ПП «Агрофірма «Анастасія Плюс».

За результатами перевірки державними інспекторами складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.05.2014 №062608 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 5), яким зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі іменується - Закон України №2344-III), а саме: надання послуг з перевезення вантажів на договірних умовах без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України №2344-III, а саме страхового полісу обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія ОСОБА_4, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 №959.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено постанову від 17.06.2014 №024249 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 грн. (а.с. 6). Як вбачається зі змісту постанови, адміністративно-господарський штраф застосований до позивача за допущення ним порушення статті 48 Закону України №2344-III, відповідальність за яке передбачена абзацом 13 частини 1 статті 60 Закону України №2344-III.

Не погоджуючись із застосуванням адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 17.06.2014 №024249.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених контролюючим органом в Акті перевірки від 14.05.2014, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 48 Закону України №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, на підставі якого прийнята оскаржувана позивачем постанова, державними інспекторами Укртрансінспекції встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України №2344-III, а саме: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії постанови від 17.06.2014 №024249, прийнятої за наслідками розгляду Акта перевірки 14.05.2014, адміністративно-господарський штраф у розмірі 680 грн. застосований до позивача за допущення зовсім іншого порушення, передбаченого абзацом 13 частини 1 статті 60 Закону України №2344-III, а саме: за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що підставою для юридичної відповідальності є наявність обставин, які роблять юридичну відповідальність можливою і необхідною. Отже, відсутність таких обставин виключає юридичну відповідальність.

Суд вважає, що в даному випадку відсутні обставини, які роблять можливою юридичну відповідальність позивача, оскільки відповідач постановою від 17.06.2014 №024249 застосував до позивача адміністративно-господарський штраф за вчинення порушення вимог Закону України №2344-III, яке не було встановлено у Акті перевірки від 14.05.2014, за наслідками розгляду якого і прийнята оскаржувана постанова.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що спірна постанова винесена за невиконання позивачем припису від 25.02.2014 (а.с. 28).

З даного приводу судом встановлено, що відповідачем на початку 2014 року була проведена перевірка позивача, результати якої оформлені Актом від 29.01.2014 (а.с. 27). Саме на підставі цього акта перевірки винесено припис від 25.02.2014 №023641 про усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 28).

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08.11.2006 №1567 (далі іменується - Порядок №1567, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

За приписами пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 31 Порядку №1567, за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Припис підлягає обов'язковому виконанню в зазначений у ньому строк. Про виконання припису уповноважена особа суб'єкта господарювання повинна письмово повідомити керівникові органу державного контролю.

Припис складається за формою згідно з додатком 6 у двох примірниках, один з яких видається уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Після складання Акта перевірки від 29.01.2014 відповідачем винесено припис від 25.02.2014 №023641 з вимогою усунення виявлених порушень, та встановлено строк для його виконання - до 07.03.2014. Натомість, спірна постанова від 17.06.2014 (за невиконання припису) винесена на підставі Акта перевірки від 14.05.2014, та ніякого відношення до Акта перевірки від 29.01.2014 не має.

Суд зазначає, що проведення перевірки та оформлення її результатів чітко визначені нормами Порядку №1567, яка передбачає, що за результатами перевірки складається акт, відповідно до належного додатка (вид перевірки); призначається засідання комісії, на яку запрошується суб'єкт перевірки, за результатами проведення якого (за наявності підстав) виноситься постанова про притягнення такої особи до відповідальності. Крім того, контролюючий орган наділений правом винести припис про усунення порушення з визначенням строку для його виконання. І саме після сплину строку, протягом якого суб'єкту запропоновано усунути виявлені порушення, у разі невиконання таких вимог, контролюючий орган має право виносити відповідну постанову.

З аналізу норм Порядку №1567 вбачається, що винесення після проведення засідання комісії такого рішення, як припис, є правовим заходом для того, щоб суб'єкт перевірки мав можливість без застосування до нього адміністративно-господарського штрафу (відповідальності) усунути виявлені порушення.

Натомість, у справі, що розглядається, відповідачем порушено порядок проведення перевірки та оформлення її результатів. Крім того, на засіданні комісії, яке призначено після складання Акта перевірки від 14.05.2014, представником позивача надано Поліс обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (а.с. 7). Проте, надані представником позивача пояснення та документи не бути прийняті контролюючим органом до уваги.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність спірної постанови та визнав її такою, що підлягає скасуванню.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17 червня 2014 року №024249.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агрофірма «Анастасія Плюс» (код ЄДРПОУ 31533784) суму судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська