Рішення № 40665720, 29.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.14р. Справа № 904/5827/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМАН ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСС", м. Дніпродзержинськ

про стягнення суми основного боргу за договором на транспортно - експедиторьске обслуговування в розмірі 22184,12 грн. та пені в розмірі 958,39грн.

Представники:

Від позивача: Грачов Я.О., дов. № 188 від 30.04.14р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг Ейдженсі» м. Біляївка звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСС» м. Дніпродзержинськ з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 22184грн.12коп. та пені в розмірі 958грн.39коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень договору на транспортно-експедиторське обслуговування №01/01 від 04.06.2013р. в частині оплати наданих послуг; товаротранспортні накладні (CMR) №026612, №026613, №026614, №026615; рахунок-фактуру №LS-3820200 від 16.05.2014р., претензію №1905-2014/3 від 19.05.2014р.; відповідь на претензію №078 від 23.05.2014р.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір на транспортно-експедиторське обслуговування №01/01 від 04.06.2013р., на підставі якого ТОВ «Ламан Шипінг Ейдженсі» здійснило організацію перевезення та транспортно-експедиторське обслуговування вантажу ТОВ «МСС».

Загальна вартість наданих послуг становила 36973грн.56коп., яка була вказана в рахунку-фактурі №LS-3820200 від 16.05.2014р., надісланому на адресу відповідача. Внаслідок часткової оплати, на момент звернення до суду з позовом існувала заборгованість в розмірі 22184грн.12коп., яку позивач заявив до стягнення.

На підставі положень пункту 5.3.4 договору позивач нарахував та заявив до стягнення суму пені в розмірі 958грн.39коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2014р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

У відзиві, наданому до суду 01.09.2014р., відповідач не погодився із заявленими вимогами. Зазначив про те, що підприємство не отримувало претензію позивача. Також у відзиві було зазначено про перерахування на адресу позивача 18486грн.80коп., у тому числі 3697грн.36коп. платіжним дорученням №2866 від 13.08.2014р.

До відзиву було додане клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із занятістю представника в іншому процесі.

Враховуючи задоволення клопотання відповідача, судове засідання було відкладено в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання від 23.09.2014р. представник відповідача не з'явився, про час та дату засідання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи).

На день розгляду справи у судовому засіданні 23.09.2014р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 23.09.2014р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг Ейдженсі» (далі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСС» (далі - клієнт) був підписаний договір на транспортно-експедиторське обслуговування №01/01 від 04.06.2013р. (далі - договір №01/01 від 04.06.2013р.), згідно якого клієнт доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів територією України та в міжнародному напрямку, за згодою сторін також інші транспортно-експедиторські послуги.

Згідно положень розділу 2 договору №01/01 від 04.06.2013р. експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажу на умовах, узгоджених сторонами, та надавати інші послуги клієнту за згодою сторін, у тому числі, митне оформлення вантажу.

За необхідності для виконання своїх зобов'язань за договором, експедитор зобов'язується укладати від свого та/або від імені клієнта та за рахунок договори з транспортними організаціями: контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору \ транспортний документ - коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR).

Після надання послуг скласти акт виконаних робіт (послуг) та надати клієнту. При цьому, згідно пункту 3.1.11 договору №01/01 від 04.06.2013р., клієнт зобов'язаний підписати та направити експедитору акт виконаних робіт (послуг) протягом 3 банківських днів з моменту його отримання або надати протягом 5 робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного строку акт виконаних робіт (послуг) вважається прийнятим та підписаний сторонами.

Відповідно до пунктів 4.1.1, 4.1.7, 4.3.1 договору №01/01 від 04.06.2013р. перелік послуг, що надаються експедитором та їх вартість, визначаються та узгоджуються сторонами.

Плата експедитору зазначається в додатках до договору, який може мати вигляд додаткової угоди, заявки клієнта, акта виконаних робіт. Рахунку експедитора, гарантійного листа. Платою експедитору вважаються кошти, виплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. До плати включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, які приймали участь у виконанні цього договору, оплату зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 8.3 договору також визначено, що даний договір включає в себе як цей документ, так і усі інші документи (акти виконаних робіт. Рахунки-фактури, заявки клієнта) на підставі яких визначаються перелік послуг експедитора, їх вартість та інші умови договору.

В пункті 8.1 договору, сторони визначили, що строк дії договору встановлюється з моменту підписання обома сторонами до завершення календарного року. За відсутності пропозиції про його розірвання за 20 днів до завершення року, таки договір вважається продовженим на наступний календарний рік. Враховуючи відсутність доказів наявності такої пропозиції в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що строк дії договору був продовжений сторонами на 2014рік.

Відповідно до пункту 4.1.5 договору №01/01 від 04.06.2013р. клієнт сплачує послуги експедитора протягом 3 банківських днів з дня виставлення рахунку. Розрахунки здійснюються на підставі виставлених експедитором рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, експедитором були надані послуги з організації перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажу ТОВ «МСС». Вантаж в контейнері ZIMU2478702 був доставлений на склад відповідача та прийнятий ним згідно товаротранспортних накладних (CMR) №026612, №026613, №026614, №026615.

На адресу відповідача було направлено рахунок-фактуру №LS-3820200 від 16.05.2014р. та претензію від 19.05.2014р.

У листі-відповіді №078 від 23.05.2014р. ТОВ «МСС» зазначило, що товариство не відмовляється від здійснення своїх договірних зобов'язань. Затримка оплати за рахунком №LS-3820200 від 16.05.2014р. на загальну суму 36973грн.56коп. обумовлена фінансовою кризою. ТОВ «МСС» обіцяло здійснити за першої можливості оплату за надані послуги.

Під час судового провадження відповідачем було сплачено 3697грн.36коп. з суми, заявленої до стягнення. На момент прийняття судом рішення залишилась несплаченою сума боргу в розмірі 18486грн.76коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 18486грн.76коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов'язку виконати зобов'язання з оплати суми боргу в розмірі 18486грн.76коп.

Оскільки сума боргу в розмірі 3697грн.36коп. була сплачена відповідачем вже після звернення відповідача з позовом до суду, провадження в цій частині підлягає припиненню через відсутність предмету позову з віднесенням на відповідача понесених позивачем витрат зі сплати судового збору.

Також позивач заявив до стягнення суму пені в розмірі 958грн.39коп., яка нараховується з 21.05.2014р. (відлік 3 банківських днів позивач починає з дати рахунку-фактури №LS-3820200 від 16.05.2014р.)

Суд вважає такий розрахунок помилковим. Враховуючи положення пунктів 4.1.3 та 4.1.5 договору №01/01 від 04.07.2013р. та лист-відповідь ТОВ «МСС» №078 від 23.05.2014р.(в якому міститься посилання на рахунок-фактуру №LS-3820200 від 16.05.2014р. на загальну суму 36973грн.56коп.), прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг розпочалось 29.05.2014р.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем платежів 30.05.2014р., 05.06.2014р., 17.06.2014р. та 27.06.2014р., сума пені за період з 29.05.2014р. по 30.07.2014р. дорівнюватиме 859грн.13коп.

У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 99грн.26коп. слід відмовити через необґрунтованість.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг Ейдженсі» м. Білїявка до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСС» м. Дніпродзержинськ про стягнення суми боргу в розмірі 22184грн.12коп. та пені в розмірі 958грн.39коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСС» м. Дніпродзержинськ (Ідентифікаційний код 24999066, місцезнаходження: 51935, м. Дніпродзержинськ, вул. Скалика, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг Ейдженсі» м. Білїявка (Ідентифікаційний код 35775947, місцезнаходження: 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Леніна, 139) суму боргу в розмірі 18486грн.76коп., пеню в розмірі 859грн.13коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 3697грн.36коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 99грн.26коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 23.09.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 29.09.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова