КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/3240/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
16 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 24.12.2013 № З-2412/1-7/10-117/2412/09/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2014 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 13.12.2013 відповідачем складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, зі змісту якого вбачається, що позивач не допустив посадових осіб відповідача на об'єкт «готель « ІНФОРМАЦІЯ_1» з магазином та кафе, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт), для проведення позапланової перевірки та не надав необхідних для проведення перевірки документів, чим порушив п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
13.12.2013 відповідачем оформлено протокол № 2-Л-З-1312/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис № С-1312/13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
24.12.2013 відповідачем прийнято постанову № З-2412/1-7/10-117/2412/09/01, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього штраф у розмірі 12180,00 грн.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржувана постанова про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності прийнята в межах його повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки дії відповідача щодо проведення перевірки приміщень позивача суперечать положенням законодавства.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
За визначенням статті 1 Закону України «Про основи містобудування» містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
У силу положень статті 5 вказаного Закону при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок).
Як закріплено у пункті 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Відповідно до п.п 3, 8 ч. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 08.04.2011 № 439/2011 Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до покладених на неї обов'язків, в тому числі, приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти та здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Відповідно до абз. 7 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи 11.09.2013 на адресу відповідача надійшов лист - вимога Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/27/1642, згідно якого з урахуванням отриманої інформації щодо порушень вимог чинного архітектурно-будівельного та містобудівного законодавства з боку посадових осіб ряду підприємств при будівництві та реконструкції на території Київської області споруд та приміщень просило терміново, відповідно до наданого переліку (у п. 5 якого названо ФОП ОСОБА_2 (ДРФО НОМЕР_1) під час будівництва готельного комплексу по АДРЕСА_1), здійснити перевірки дотримання забудовниками вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних стандартів і правил.
12.12.2013 на виконання покладених чинним законодавством обов'язків та в межах своєї територіальної підвідомчості, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було видано направлення № 6553.13/09.002 для здійснення позапланової перевірки при будівництві готельного комплексу по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_2
Однак, перевірку не проведено, оскільки позивач не допустив посадових осіб відповідача для її проведення. Крім того, позивач не надав необхідних для проведення перевірки документів.
Відповідно до пп. 1 п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Абзацем 11 пункту 7 Порядку № 533 передбачено обов'язок посадової особи інспекції під час проведення позапланової перевірки пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення перевірки.
Пунктом 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема: недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивач не допустив посадових осіб відповідача на об'єкт «готель « ІНФОРМАЦІЯ_1» з магазином та кафе, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт), для проведення позапланової перевірки та не надав необхідних для проведення перевірки документів, чим порушив п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, то постанова про накладення штрафу є правомірною.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що позивач не є фізичною особою-підприємцем, а тому відповідач не мав права проводити перевірку житлового будинку позивача, право власності позивача на який підтверджується відповідними документами, а також про те, що позивач не є суб'єктом містобудування, який може нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки факт того, що позивач є фізичною особою-підприємцем підтверджується наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацією (витяг від 11.04.2014).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Судове рішення № 40665654, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/3240/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: