Ухвала суду № 40665556, 29.09.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"29" вересня 2014 р. Справа № 806/7034/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін:

представників позивача - ОСОБА_3., Кухата Д.О.

представника відповідача - Мезенцева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" серпня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС Полісся" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС Полісся" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - відповідач, Бердичівська ОДПІ) № 0000612200 та № 0000622200 від 22.08.2013.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені Бердичівською ОДПІ на підставі акту перевірки № 413/23-01/32085237 від 14.02.2012, складеного в результаті позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТІС Полісся" з питання правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011 р.

Зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення не врахував того, що після складання акту перевірки минуло більше року, а сам акт складався на вимогу слідства та ґрунтувався на припущеннях, які підлягали подальшій перевірці в ході досудового слідства. Позивач вважає, що дані податкові повідомлення-рішення прийнятті відповідачем без дотримання ним норм законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 22.08.2013 за № 0000612200 та № 0000622200.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС Полісся" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області 2294,00 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі Бердичівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих Бердичівською ОДПІ та згідно ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" на підставі пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, пп.78.1.11. п.78.1. ст.78, пп.82.2. ст.82 ПК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ТІС Полісся" з питання правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011 р., відповідно завдань, поставлених у постанові старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Житомирській області по кримінальній справі № 11/039004 від 23.01.2012 відповідно до затвердженого плану перевірок. За результатами якої складено акт № 413/23-01/32085237 від 14.02.2012 (а.с.20-70 т.1).

Перевіркою встановлено порушення:

- п.5.1. ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями), занижено податок на прибуток на загальну суму 1227423 грн. , у т.ч. за 2008 р. в сумі 133936 грн. , за 1 квартал 2009 р. в сумі 100400 грн. , за півріччя 2009 р. в сумі 221510 грн; за 3 квартали 2009 р. в сумі 282710 грн. ; за 2009 р. в сумі 330902 грн. ; за 1 квартал 2010 р. в сумі 137112 грн. ; за півріччя 2010 р. в сумі 230801 грн. , за 3 квартали 2010 р. в сумі 430151 грн. , за 2010 р. в сумі 519099 грн. ; за 1 квартал 2011 р. в сумі 243486 грн. ;

- пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168-97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 761193 грн. , в тому числі за:

- жовтень 2008 р. в розмірі 15832 грн. ; листопад 2008 р. в розмірі 85633 грн. ; грудень 2008 р в розмірі 5683 грн. ; лютий 2009 р. в розмірі 19750 грн. ; березень 2009 р. в розмірі 60570 грн. ; квітень 2009 р. в розмірі 296 грн. ; травень 2009 р. в розмірі 50658 грн. ; червень 2009 р. в розмірі 45933 грн. ; липень 2009 р. в розмірі 11700 грн. ; серпень 2009 р. в розмірі 12420 грн. ; вересень 2009 р. в розмірі 28044 грн. ; листопад 2009 р. в розмірі 27720 грн. ; грудень 2009 р. в розмірі 10823 грн. ; січень 2010 р. в розмірі 20730 грн. ; лютий 2010 р. в розмірі 17719 грн. ; березень 2010 р. в розмірі 71240 грн. ; квітень 2010 р. в розмірі 25482 грн; червень 2010 р. в розмірі 49469 грн. ; липень 2010 р. в розмірі 47008 грн. ; серпень 2010 р. в розмірі 59938 грн. ; вересень 2010 р. в розмірі 52533 грн. ; жовтень 2010 р. в розмірі 15902 грн. ; листопад 2010 р. в розмірі 26100 грн. ;

- п.3 ст.198, п.4, 10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI підприємством віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 75686 грн., в т.ч. лютий 2011 р. в розмірі 21505 грн. ; березень 2011 р. в розмірі 54180 грн.

На підставі вказаного акту 05.06.2013 Бердичівівською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення № 0000322000, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1217482 грн. , в тому числі 836879 грн. - за основним платежем та 380603 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000332200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1719393 грн. , в тому числі 1227423 грн. - за основним платежем та 491970 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.73-74 т.1).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Житомирській області ДПС України (а.с.12-19 т.1).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 16.08.2013 № 6257/К-С/10-205 про результати розгляду первинних скарг контролюючий орган скасував податкове повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ від 05.06.2013 № 0000322000 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 190303 грн. , в іншій частині визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 836879 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 190300 грн. залишено без змін та повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ від 05.06.2013 № 0000322200 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 245985 грн. , в іншій частині визначеного грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1227423 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 245985 грн. залишено без змін (а.с.20-27 т.2).

За результатами розгляду даної скарги відповідачем 22.08.2013 винесено нові податкові повідомлення-рішення № 0000622200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1027179 грн. , в тому числі 836879 грн. - за основним платежем та 190300 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000612200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1473408 грн, в тому числі 1227423 грн. - за основним платежем та 245985 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.16, 18 т.2).

Отже, податкові повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ від 05.06.2013 № 0000322000 та № 0000332200 вважаються відкликаними відповідно до п.60.4. ст.60 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

28.08.2013 позивачем оскаржено до Міністерства доходів та зборів України податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 та від 22.08.2013, проте рішенням № 13243/6/5888-10-01-13 від 15.10.2013 залишені без змін (а.с. 7-13, 28-41 т.2).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ТОВ "ТІС Полісся" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Бердичівської міської ради 31.07.2002 та як платник податків перебуває на податковому обліку в Бердичівській ОДПІ (а.с.43 т.2).

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки встановлено, що ТОВ "ТІС Полісся" протягом періоду з 01.01.2008 р. по 31.03.2011 р. перебувало у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Інварс постач", ТОВ "Леміш груп", ПП "Охторг", ТОВ "Укртехномас-сервіс", ТОВ "Укрземстрой", ТОВ " Торговий дім "Доар", ТОВ "Кеплер-консалт", ТОВ "Рутарес консалт", ТОВ "Екостатус компані", ТОВ "Есто-тренд", ТОВ "Макростаб", ТОВ "Домен" (а.с.23 т.1).

Так, в акті перевірки працівники контролюючого органу зробили висновок про те, що операції, які виконувалися між ТОВ "ТІС Полісся" та ТОВ "Укрземстрой", ТОВ "Торговий дім "Доар", ТОВ "Кеплер-консалт", ТОВ "Рутарес консалт", ТОВ "Екостатус компані", ТОВ "Есто-тренд", ТОВ "Макростаб", ТОВ "Домен" мають ознаки нікчемності, оскільки у контрагентів відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. У ТОВ "Інварс постач", ТОВ "Укрземстрой", ТОВ "Торговий дім "Доар", ТОВ "Кеплер-консалт", ТОВ "Рутарес консалт", ТОВ "Екостатус компані", ТОВ "Есто-тренд", ТОВ "Макростаб", ТОВ "Домен" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України угоди мають ознаки нікчемності. Операції з поставки не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання з продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків; по ланцюгу з вказаними контрагентами порушують ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними (а.с.34-35 т.1).

Такий висновок контролюючим органом зроблений у зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів та за даними інформаційних баз даних АІС "РПП", ПДС, АС "Аудит", "Облік", що використовуються в Бердичівській ОДПІ (а.с.27, 34 т.1).

Суд першої інстанції дійшов, що такий висновок контролюючого органу є помилковим.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.10.2011 р. та 13.01.2012 р. в приміщенні позивача було проведено обшук та виїмку документів папками, без належного опису та залишення копій на підприємстві, що підтверджується копіями протоколів обшуку від 05.10.2011 та від 13.01.2012 (т.1 а.с.110-118).

Відповідно до вимог ст.11 КАС України судом першої інстанції вжито заходи необхідні для з'ясування всіх обставин у справі та витребувано від Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області матеріали кримінальної справи № 0603/4306/12 по обвинуваченню директора ТОВ "ТІС Полісся" ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.07.2012 р. у даній кримінальній справі звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст.212 ч.2 КК України на підставі ст.212 ч.4 КК України, у зв'язку з повною сплатою податків та відшкодуванням шкоди завданої державі внаслідок несвоєчасної їх сплати до притягнення його до кримінальної відповідальності, кримінальну справу провадженням закрито (а.с.77-90). Даною постановою встановлено, зокрема, що ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пособництво директору ТОВ "ТІС Полісся" ОСОБА_3 в умисному ухиленні від сплати податків у значних розмірах, в період з вересня 2009 року по грудень 2010 року, у відповідних звітних періодах, з метою відображення в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ "ТІС Полісся" проведення безтоварних операцій та як наслідок безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, надавав ОСОБА_3 реквізити задіяних в злочинній схемі фіктивних ТОВ "Інварс Постач", ТОВ "Леміш груп", ПП "Охторг", ТОВ "Укртехномас-сервіс". При цьому, ОСОБА_3, який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_6, було достовірно відомо, що фактично ТОВ "ТІС Полісся" ніякі товари (роботи, послуги) у фіктивних підприємств не придбавало, а отже документально оформлені, начебто проведені, господарські операції носять характер безтоварності, а їх спільний умисел направлено перш за все на умисне ухилення від сплати податків у значних розмірах. За таких обставин, фінансовим результатом використання даної злочинної схеми є несплата податку на додану вартість при здійсненні фінансової-господарської діяльності з продажу товарів (робіт, послуг), що в свою чергу призводить до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах. Таким чином, директор ТОВ "ТІС Полісся" ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, в порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями), в період з вересня по грудень 2009 року, з березня по серпень 2010 року та в грудні 2010 року, діючи умисно, протиправно, посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності і в першу чергу оподаткування, шляхом перенесення податкових зобов'язань по сплаті ПДВ на фіктивні ТОВ "Інварс Постач", ТОВ "Леміш груп", ПП "Охторг", ТОВ "Укртехномас-сервіс", умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 421636 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Суд першої інстанції зазначив, що працівниками контролюючого органу було встановлено, що при перевірці в м.Житомирі, вул.Войкова,7 вилучених працівниками УПМ ДПА в Житомирській області, на підставі протоколів вилучення від 05.10.2011 та 19.01.2012 по кримінальній справі від 30.09.2011 № 039004/11 оригіналів документів не було встановлено в наявності первинних бухгалтерських документів від ТОВ "Домен", ТОВ "Есто-Тренд", ТОВ "Рутарес Консалт", ТОВ "Укрземстрой", ТОВ "Макростаб" (а.с.27-28 т.1).

Однак задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що в матеріалах даної справи містяться копії документів, які підтверджують реальність операцій позивача з контрагентами.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Кеплер-Консалт" в матеріалах справи наявні податкові накладні (а.с.226-229, 236-237 т.5, а.с.62-67 т.7), видаткові накладні (а.с.230-235 т.5, а.с.55-61 т.7). Оплата позивачем поставленої продукції підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.113, 108 т.2).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Есто-тренд" встановлено наявність податкових накладних (а.с.240, 242-243 т.5) та видаткових накладних (а.с.238-239, 241 т.5). Оплата позивачем поставленої продукції підтверджується копіями виписок за особовим рахунком та платіжних доручень (а.с.58-59, 108 т.2).

Судом також встановлено, що 21 квітня 2010 року ТОВ "ТІС Полісся" (Покупець) та ТОВ "Макростаб" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 21/04-01, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець прийняти і оплатити товар в строк та на умовах визначених цим Договором (а.с.40-42 т.3).

Факт виконання договору підтверджується податковими накладними (а.с.84, 191, 196, 242 т.3, а.с.26, 30, 41, 53, 56, 62, 70 т.4, а.с.244-250 т.5, а.с.1-4, 24-32, 97-100, 215-233 т.6), видатковими накладними (а.с.69-70, 82-83, 190, 195, 240 т.3, а.с.21, 28, 40, 52, 55, 60, 68 т.4, а.с.21, 28, 40, 52 т.5, а.с.6-7, 9-23, 40-41, 48, 54-55, 87, 90, 92, 94-95, 190, 192, 194-196, 198, 201-204, 206, 241 т.6), рахунками-фактурами (а.с.33-36, 38, 43-45, 59-77, 91, 93, 96, 189, 191, 193, 197-198, 200 т.6), заявками (а.с.40-41, 46, 58 т.6), товаро-транспортними накладними (а.с.192, 199 т.3, а.с.24, 43, 54, 63 т.4, а.с.42, 49-50, 53, 56, 79-80, 82, 84, 86, 89, 185, 187, 199, 205, 207-208, 211-212, 214, 242 т.6), актом звірки взаємних розрахунків (а.с.140-142 т.11). Оплата позивачем поставленої продукції підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.68-70, 82-83, 88-89, 107-111, 135, 149, 164-169, 171, 174-189, 193-194, 200-201 т.3, а.с.27, 44, 57, 59, 64-65, 67 т.4).

Крім того, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у адміністративній справі № 0670/12148/11, яка набрала законної сили 10.05.2012 р. встановлено, що 21 квітня 2010 року ТОВ "Тіс Полісся" (який виступає як Покупець) та ТОВ "Макростаб" (який виступає як Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 21/04-01 від 21.04.2010 із додатком до договору № 1 від 09.03.2011, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець прийняти і оплатити товар в строк та на умовах визначених цим Договором. На виконання умов договору, позивачу було передано у власність товар та видані податкові та видаткові накладні від 04.03.2011, 10.03.2011, 18.03.2011, 31.03.2011. З матеріалів справи вбачається, що факт вчинення господарських операцій між ТОВ "Тіс Полісся" та ТОВ "Макростаб" підтверджується договором купівлі-продажу № 21/04-01 від 21.04.2010, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками. Надані ТОВ "Тіс Полісся" документи дають підстави для висновку про сплату підприємством сум податку на додану вартість в ціні придбання товарів у ТОВ "Макростаб", який видавав позивачу податкові накладні (а.с.91-97 т.1).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у адміністративній справі № 0670/180/12, яка набрала законної сили 27.06.2012 також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Макростаб" були господарські відносини, що зумовлені договором купівлі-продажу від 21.04.2010. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у адміністративній справі № 0670/6381/12, яка набрала законної сили 21.02.2013 також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Макростаб" були господарські відносини, що зумовлені договором купівлі-продажу № 03/05/2010 від 20.01.2010 (а.с.98-109 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже з врахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно встановив, що факт вчинення господарських операцій між ТОВ "ТІС Полісся" та ТОВ "Макростаб" згідно договорів купівлі-продажу № 03/05/2010 від 20.01.2010, № 21/04-01 від 21.04.2010 із додатком до договору № 1 від 09.03.2011 встановлений вказаними постановами Житомирського окружного адміністративного суду, а тому дані обставини не потребували доказування.

Також судом, встановлено що між позивачем ("Покупець") та ТОВ "Домєн" ("Продавець") укладено договір купівлі-продажу № 03/05/2010 від 20.01.2010 (а.с.235-236 т.2), відповідно до умов якого "Продавець" зобов'язується передати товар у власність "Покупця", а "Покупець" зобов'язується прийняти та оплатити цей товар. Найменування, асортимент , кількість та ціна товару узгоджуються сторонами і зазначаються в Специфікації на кожну окрему поставку, яка є невід'ємною частиною Договору. Загальна сума Договору визначається сумою специфікацій, доданих до даного Договору, які є невід'ємною його частиною. Оплата за товар проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок "Продавця", згідно виставленого рахунку.

Судом встановлено, що фактично умови Договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Домєн", виконані сторонами.

Факт виконання договору підтверджується наступними документами: податковими накладними (а.с.122, 124, 127, 129 т.2, а.с.36, 45, 85, 173 т.3, а.с.244-250, т.5, а.с.1-4, 106-110, 114-115, 127-131, 163-131, 141-146, 173 т.6, а.с.160-161, 163, 165-166 т.11), видатковими накладними (а.с.126, 131 т.2, а.с.44, 87, 172 т.3, а.с.8, 42, 104, 111, 124, 132-140, 172 т.6, а.с.159, 162, 164, 167-168 т.11), рахунками-фактурами (а.с.105, 118-123, 125-126 т.6), актами звірки (а.с.112-113 т.6), товаро-транспортними накладними (а.с.116-117 т.6), специфікаціями (а.с.237-238 т.2, а.с.155-160 т.6), виписками за особовим рахунком, платіжними дорученнями (а.с.77, 109, 112, 114-115, 117-121, 123, 125, 128, 130 т.2, а.с.37, 43, 86, 150-151, 170 т.3, а.с.58, 66 т.4 ).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Інварс Постач", судом встановлено, що між позивачем ("Замовник") та ТОВ "Інварс Постач" ("Постачальник") укладено договір № б/н від 04.01.2010 (а.с.170-171 т.6), відповідно до умов якого "Постачальник" зобов'язується здійснити поставку сировини та матеріалів та передати накладними у власність цю продукцію, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити Продукцію на умовах даного договору.

Факт виконання договору підтверджується наступними документами: податковими накладними (а.с.165-167 т.6), видатковими накладними (а.с.162-164, 168 т.6), рахунками- фактурами (а.с.169 т.6).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Укрземстрой" встановлено що між позивачем ("Покупець") та ТОВ "Укрземстрой" ("Продавець") укладено договір купівлі-продажу № 06/02/2010 від 02.02.2010 (а.с.1-3 т.3), відповідно до умов якого "Продавець" зобов'язується доставити, а "Покупець" зобов'язується прийняти та оплатити цей товар вказаний в рахунку-фактурі, яка є невід'ємною частиною Договору.

Судом встановлено, що фактично умови Договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Укрземстрой", виконані сторонами. Факт виконання договору підтверджується податковими накладними (а.с.17, 19, 21, 23, 39 т.3), видатковими накладними (а.с.3, 16, 18, 20, 22, 38 т.3).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Торговий дім Доар" встановлено наявність податкових та видаткових накладних (а.с.33, 47-48 т.4), рахунків-фактур (а.с.32, 46 т.4), товаро-транспортної накладної (а.с.50 т.4). Оплата поставленої продукції підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.31, 45 т.4).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Кеплер-Консалт" встановлено наявність видаткових накладних (а.с.227, 230-235 т.5, а.с. 55-61 т.7), податкових накладних (а.с.226, 228-229, 236-237 т.5, а.с.62-66 т.7). Оплата придбаного товару підтверджується копіями виписки за особовим рахунком та платіжного доручення (а.с.91-93, 110-111 т.2).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Рутарес консалт" наявні податкова та видаткова накладні (а.с.233-234 т.2). Оплата поставленої продукції підтверджується платіжним дорученням (а.с.232 т.2).

Досліджені судом першої інстанції податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 вказаного Закону № 996-XIV, п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.201.1 ст.201 ПК України та наказам Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення ".

Використання придбаної продукції у господарській діяльності підтверджується накладними, актами списання матеріалів та сировини (а.с.60-73, 78-85, 174-186, 239-250 т.2, а.с.4-15, 24-35, 46-67, 71-81, 90-106, 112-134, 136-148, 152-163, 202-220, 243-250 т.3, а.с.1-20, 34-39, 49, 71-89 т.4).

Щодо посилання апелянта на нікчемність укладених договорів між ТОВ "Інварс постач", ТОВ "Укрземстрой", ТОВ "Торговий дім "Доар", ТОВ "Кеплер-консалт", ТОВ "Рутарес консалт", ТОВ "Екостатус компані", ТОВ "Есто-тренд", ТОВ "Макростаб", ТОВ "Домен", то слід зазначити наступне.

Підставою для недійсності правочину, відповідно до ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст.228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При визнанні угоди нікчемною апелянтом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення договорів між ТОВ "ТІС Полісся" та ТОВ "Інварс постач", ТОВ "Укрземстрой", ТОВ "Торговий дім "Доар", ТОВ "Кеплер-консалт", ТОВ "Рутарес консалт", ТОВ "Екостатус компані", ТОВ "Есто-тренд", ТОВ "Макростаб", ТОВ "Домен" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи апелянтом не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про фіктивність господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, договорами поставки.

Акт перевірки не містить жодних доказів, які б підтверджували, що зміст зазначених договорів не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов'язань, що виникли на підставі цих договорів.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Докази на спростування факту поставки від ТОВ "Інварс постач", ТОВ "Укрземстрой", ТОВ "Торговий дім "Доар", ТОВ "Кеплер-консалт", ТОВ "Рутарес консалт", ТОВ "Екостатус компані", ТОВ "Есто-тренд", ТОВ "Макростаб", ТОВ "Домен" апелянтом не надані.

Крім того, посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів, що є підставою для висновку про відсутність у позивача права на включення витрат та складу валових та сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є помилковими з огляду на те, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту та формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, апелянтом не надано доказів того, що на момент здійснення вказаних господарських операцій свідоцтва платника ПДВ вказаних контрагентів були анульовані.

Згідно із частиною 2 статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

ПК України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених первинних документів, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, за приписами вищевказаної статті, правильне застосування норм матеріального та процесуального права необхідне для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат. Для ухвалення обґрунтованого рішення суду необхідно правильно оцінити докази, оцінка яких здійснюється на основі внутрішнього переконання, що має бути засноване на повному, безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні доказів.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" серпня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" вересня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС Полісся" вул.Індустріалізації, 5,м.Бердичів,Житомирська область,13300

3- відповідачу: Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312

-ОСОБА_7 АДРЕСА_1

-ОСОБА_3 АДРЕСА_2