Постанова № 40665486, 24.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3461/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.

представника позивача - Тіщенко О.М.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю техніко - транспортна компанія "Бізнес-Клас" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю техніко - транспортна компанія "Бізнес - Клас" (далі- позивач, ТОВ ТТК "Бізнес-Клас") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001792202/1164 від 28.05.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №1331/16-03-22-02-12/36719307 від 07.05.2014 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 412030,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами ТОВ "КСА" у листопаді 2013 року та ПНП "Термоприлад" у серпні 2013 року повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001792202/1164 від 28.05.2014.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №1306 від 15.09.2014 (а.с. 19-22).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" (ідентифікаційний код 36719307) зареєстроване в якості юридичної особи 10.02.2010, запис про державну реєстрацію № 1 561 102 0000 000759 (а.с. 1145-148 Т.1). Позивач перебуває на податковому обліку в Глобинському відділені Кременчуцької ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с. 149 Т.1).

28.04.2014-06.05.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "КСА" у листопаді 2013 року та ПНП "Термоприлад" у серпні 2013 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 07.05.2014 складено акт №1331/16-03-22-02-12/36719307, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 41230,00 грн (а.с.7-12 Т.1).

Як слідує зі змісту акта перевірки №1331/16-03-22-02-12/36719307 від 07.05.2014 та письмових заперечень №1306 від 15.09.2014, висновок про заниження ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" податку на додану вартість на загальну суму 41230,00 грн Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує порушенням порядку заповнення ТТН та висновками акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПНП "Термоприлад" № 118/04-64-22-03/30912603 від 11.11.2013 та акту "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КСА" з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за листопад 2013 року" № 403/04-65-22-03/38529816 від 17.02.2014.

З огляду на викладене, угоди, укладені між ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" та ПНП "Термоприлад", ТОВ "КСА", на думку відповідача, носять безтоварний характер, а податковий кредит сформований від даних контрагентів недійсний.

На підставі акта перевірки №1331/16-03-22-02-12/36719307 від 07.05.2014, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 №0001792202/1164, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 51537,50 грн, в тому числі 41230,00 грн - за основним платежем та 10307,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 13 Т.1).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" та ПНП "Термоприлад" укладено договір купівлі-продажу №01082013 від 01.08.2013, відповідно до якого ПНП "Термоприлад" зобов'язувалося продати, а позивач купити запасні частини до автомобілів та сільськогосподарської техніки у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються у накладних, що є додатками до цього договору (а.с.130 Т.1).

В рамках виконання вказаного договору ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" у серпні 2013 року придбало у ПНП "Термоприлад" запасні частини до автомобілів та сільськогосподарської техніки (манжети, ремкомплекти, диски, клапани, рукава, насоси тощо) на загальну суму 37903,68 грн, в тому числі ПДВ-6317,28 грн.

За результатами здійснення господарської операції між ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" та ПНП "Термоприлад" з придбання товару, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунок № 02/08 від 02.08.2013, видаткову накладну № 13 від 02.08.2013, податкову накладну № 13 від 02.08.2013 (а.с.131-137 Т.1)

Пунктом 4.1 договору від 01.08.2013 передбачено, що товар по даному договору передається згідно умов EXW (Inkoterms 2000) зі складу продавця. Покупець здійснює доставку товару за власні кошти своїм транспортом.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс поставка на умовах EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що перевезення товару здійснювалося автомобілем ЗАЗ 110557-42, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить менеджеру зі збуту ОСОБА_3 та використовувався у службових цілях на підставі наказу № 14 від 01.08.2013, що також підтверджується заявою про надання дозволу на використання автомобіля у службових цілях (а.с.22 Т.2), наказом про порядок використання автомобіля, належного працівникові у службових цілях № 14 від 01.08.2013(а.с.23 Т.2), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.101 Т.1), товарно-транспортною накладною (а.с.138 Т.1), подорожнім листом (а.с.26 Т.2).

01.11.2013 між позивачем та ТОВ "КСА" укладено договір поставки запчастин № 8, відповідно до якого ТОВ "КСА" зобов'язувався передати у власність ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" товар, перелік та вартість якого зазначаються у накладних, а позивач - прийняти та оплатити товар (а.с.102 Т.1).

Судом встановлено, що на виконання вказаного договору від 01.11.2013 ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" отримано товар (запасні частини) та проведено його оплату, про що свідчать рахунки, видаткові накладні, податкові накладні (а.с.103-126 Т.1).

З пояснень представника позивача суд вбачає, що перевезення товару, придбаного у ТОВ "КСА" здійснювалося власними силами на автомобілі МАЗ 5335, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" та автомобілем ЗАЗ 110557-42, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить менеджеру зі збуту ОСОБА_3 та використовувався у службових цілях на підставі наказу № 14 від 01.08.2013, що також підтверджується заявою про надання дозволу на використання автомобіля у службових цілях (а.с.22 Т.2), наказом про порядок використання автомобіля, належного працівникові у службових цілях № 14 від 01.08.2013(а.с.23 Т.2), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.101 Т.1), тимчасовим реєстраційним талоном (а.с.100 Т.1), товарно-транспортними накладними (а.с.127-129 Т.1), подорожніми листами (а.с.24-25 Т.2).

Придбаний у ТОВ "КСА" та ПНП "Термоприлад" товар зберігався на складі по вул.К.Маркса, 200-А у м.Глобине, що належить позивачу на підставі договору оренди приміщення № 3 від 01.04.2013, №3 від 01.04.2014 (а.с.98-99 Т.1, а.с.20-21) та в подальшому використаний для ремонту власних транспортних засобів та реалізований контрагентам - покупцям, що також підтверджується матеріалами справи (а.с.139, 164- 250 Т.1, 1-19, 27-31, 39-114 Т.2).

Різновид придбаних позивачем у ТОВ "КСА" та ПНП "Термоприлад" товарів та їх використання відповідає видам діяльності за КВЕД: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з Журналу реєстрації довіреностей (а.с. 140-144 Т.1) встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" ОСОБА_3

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2013 року суми податку на додану вартість у розмірі 6317,28 грн та за листопад 2013 року -у розмірі 34913,40 грн здійснено ТОВ ТТК "Бізнес-Клас" на підставі виписаних ТОВ "КСА" та ПНП "Термоприлад" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адреси місцезнаходження продавців, які відповідають їх місцезнаходженню, що внесені до ЄДР, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "КСА" та ПНП "Термоприлад" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Доводи представника відповідача про відсутність ТОВ "КСА" та ПНП "Термоприлад" за місцезнаходженням спростосуються витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якими станом на час здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "КСА" та ПНП "Термоприлад" останні знаходилися на своєю юридичною адресою (а.с.122-126 Т.2).

Посилання представника відповідача на відсутність у товарно-транспортних накладних всіх необхідних заповнених граф, у зв'язку з чим останні не мають статусу первинного документу та не можуть підтверджувати реальність транспортування ТМЦ від постачальника до покупця, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, визначено лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку витрат операційної діяльності та податкового кредиту платника податку.

При цьому, товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, оскільки наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006 №493 виключено пункт 11.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, яким передбачалося, що товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, то положення щодо дотримання суб'єктами господарювання типових форм вказаних документів не є обов'язковими.

Відповідно до статті 545 ЦК України підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують фактичність господарських операцій між ТОВ "КСА" та ПНП "Термоприлад" є рахунки, податкові накладні та видаткові накладні.

З огляду на викладене, та з урахуванням того, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку та суворої звітності, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не являються єдиними та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 14.04.2014 №К/9991/70984/12, від 23.06.2014 №К/800/53541/13, від 28.05.2014 №К-21872/10.

Крім того, пунктом 11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Судом встановлено, що перевезенню підлягали різноманітні товари за великим переліком, який детально зазначений у видаткових накладних, а тому правомірним є відображення у товарно-транспортних накладних даних про накладні, в яких визначено весь перелік придбаного товару, який підлягав перевезенню.

Суд відхиляє посилання контролюючого органу як на підставу для висновку про безтоварність господарської операції позивача з ПНП "Термоприлад" на висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПНП "Термоприлад", оскільки в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Посилання представника відповідача на акт "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КСА" з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків за листопад 2013 року" № 403/04-65-22-03/38529816 від 17.02.2014 як на доказ безтоварності господарської операції позивача з ТОВ "КСА" суд не приймає до уваги, оскільки згідно з висновком вказаного акту перевірки ТОВ ТТК "Бізнас-Клас" є лише "ймовірним транзитером або вигодонабувачем по ланцюгу продажу товарів", взаємовідносини позивача з ТОВ "КСА" під час перевірки останнього не досліджувалися.

Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваного податкового рішення, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 6317,28 грн до складу податкового кредиту за серпень 2013 року, у розмірі 34913,40 грн - до складу податкового кредиту за листопад 2013 року.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За приписами підпункту 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Таким чином, на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Кременчуцької ОДПІ необхідно стягнути судові витрати за позовні вимоги майнового характеру у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 182,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю техніко - транспортна компанія "Бізнес-Клас" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 28 травня 2014 року №0001792202/1164.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю техніко - транспортна компанія "Бізнес-Клас" (ідентифікаційний код 36719307) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава