Вирок № 40663829, 22.05.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/131/2014 справа № 200/18449/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2014 року травня 22 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Тиханської О. О.,

з участю: прокурора Дзюби В. В.,

у підготовчому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ у залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1 2013 04 064 0007825, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого в м. Дніпропетровську, з повною середньою освітою, не одруженого, який за трудовим наймом не працює, постійно мешкає в АДРЕСА_1, раніше не однократно судимого, останній раз 31.08.2011 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263 КК України за сукупністю з вироком цього суду від 08.02.2011 згідно з ст. 71 КК України остаточно до одного року семи місяців позбавлення волі,-

у вчиненні злочинів за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 301 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звільнившись з місць позбавлення волі 27.02.2013 після повного відбуття покарання, на шлях виправлення не став і, маючи не погашену і не зняту в установленому законом порядку судимість, знову вчинив низку умисних злочинів за наступних обставин.

У м. Дніпропетровську п'ятого листопада 2013 року десь о 13 годині поблизу будинку на вулиці Героїв Сталінграду, 17, порушуючи норми суспільної моралі, загальні правила сором'язливості, прихованості відповідних стосунків від сторонніх осіб, діючи всупереч суспільним відносинам, що складаються з приводу протидії розповсюдженню порнографії, ОСОБА_1 умисно збув раніше знайомій ОСОБА_2 СD-диск з аудіовізуальним твором порнографічного характеру: « 492_Maximum Trust 3», відеоматеріали на якому є порнографічною продукцією, чим збув і розповсюдив таку відеопродукцію порнографічного характеру, яку ОСОБА_1 раніше у місті, часі та за обставин, що точно встановити видалося неможливим, у невстановленій кількості придбав та зберігав при собі.

Крім того, 16.04.2014 близько 17 год. 30 хв. в м. Дніпропетровську біля будинку на Зоряному бульварі, 1А, під час огляду ОСОБА_1 в одягнутій на ньому чорній куртці в лівій внутрішній кишені міліція виявила і вилучила металевий предмет за типом «кастета», що відноситься до категорії виготовленої з використанням заводського обладнання саморобним способом холодної зброї ударно-дробильної дії, який ОСОБА_1 знайшов на вулиці Динамо і з особистісних мотивів самооборони умисно без передбаченого законом дозволу з березня 2014 року, пересуваючись вулицями міста, носив до моменту його вилучення.

В судовому засіданні прокурор надав укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 301 КК України. За змістом цієї угоди, що відповідає приписам ст. 472 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочинів за встановлених вище обставин відповідно до формулювання обвинувачень, висунутих в обвинувальних актах, та погодився на призначення основного покарання, узгодженого сторонами угоди, у виді чотирьох років обмеження волі з розрахунку повного складання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді двох років обмеження волі з покаранням за ч. 2 ст. 301 КК України у виді двох років обмеження волі з конфіскацією порнографічної відеопродукції. Угода не містить жодних домовленостей про будь-які обов'язки і умови співпраці обвинуваченого з правоохоронними органами. Суд не вбачає в угоді взятих на себе обвинуваченим зобов'язань, які він, очевидно, не мав би можливості виконати.

Сторони обвинувачення і захисту скріпили своїми підписами угоду 22 травня 2014 року в приміщенні суду, підтверджуючи свою обізнаність з обмеженнями в праві оскарження вироку внаслідок укладення цієї угоди та затвердження її судом, що передбачені ст.ст. 394, 424 КПК України. Обвинувачений письмово відмовився від свого права на допит свідків обвинувачення, від права на виклик свідків і подання доказів, що могли б свідчити на його користь, а також від права вимагати від прокурора доведення під час судового розгляду кожної обставини злочину, поставленої йому за вину, про що власноруч розписався в цій угоді. Як вбачається з угоди, її сторони на свій розсуд вільно розпорядилися лише своїми правами, що відповідає принципу диспозитивності за ч. 1 ст. 26 КПК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність порушень прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших третіх осіб, яких умови цієї угоди не стосуються.

Обвинувачений в судовому засіданні пояснив суду, що угоду він уклав добровільно без впливу будь-якої обставини, необумовленої в угоді. Стверджував, що скарги на органи досудового розслідування та прокурора під час кримінального провадження не подавав і нині таких не має. Клопотань про виклик для допиту осіб з приводу жорстокого чи нелюдського поводження, тощо, яке б порушило його свободу від самовикриття, не заявив. Відповідно, суд переконався у судовому засіданні в добровільності укладення угоди за відсутності, поза всяким розумним сумнівом, обґрунтованих підстав стверджувати про протилежне.

Як вбачається з долучених до кримінальної справи за клопотанням прокурора документів, фактичні дані протоколу огляду речей від 05.11.2013 (т. 1 а.с. 9-11, 13-15) підтверджують виявлення у пійманого «на гарячому» ОСОБА_1 грошей, вручених йому за продаж СD-диска з відеозаписом, який за висновком експерта № 70/40-964 від 08.11.2013 (т. 1 а.с. 20-23) є порнографічною продукцією, що містять фізіологічну деталізацію сексуальних стосунків, необумовлених сюжетною лінією твору та позбавлена елементів художності вульгарно-натуралістична цинічна непристойна фіксація статевих актів: крупно-планове, зі всіма анатомічними подробицями, відтворення геніталій у процесі сексуальних стосунків та поза ними, вульгарні маніпуляції геніталіями, демонстрація чоловічого статевого органа в ерегованому стані, зображення та показ девіантних варіантів сексуальних контактів, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти та показують в негативному світлі психофізичний стан особистості, фіксують відеоматеріали в сконцентрованому вигляді аморальні сторони життя, внаслідок чого можуть мати негативний вплив на нормальний фізичний та психічний стан особистості, а тому перегляд такого аудіовізуального твору може мати місце викривлення уявлення про відносини між людьми в суспільстві, пригнічення позитивного уявлення та зниження рівня культури в суспільстві. За епізодом носіння холодної зброї дані протоколу особистого огляду від 16.04.2014 (т. 2 а.с. 5-7) підтверджують виявлення в присутності двох понятих у пійманого «на гарячому» ОСОБА_1 серед його речей предмета по типу кастета, який відноситься до категорії саморобну виготовлену холодну зброю ударно-дробильної дії, до висновку про що експерт прийшов за підсумками криміналістичного дослідження, описаного у висновку № 62/01-195 від 18.04.2014 (т. 2 а.с. 11-14).

Суд, оцінивши джерела добутих відомостей про предмет злочину і про обстановку його виявлення, за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні в судовому засіданні в сукупності обставин, визнаних істинними учасниками судового провадження, дійшов висновку про достатність належних і допустимих доказів для встановлення фактичних підстав для визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєному, яке згідно з ст. 18 і ч. 2 ст.95 КПК України не викликає сумнівів у свободі самовикриття.

Умисні дії ОСОБА_1, що виразилися у зберіганні і збуті відеопродукції порнографічного характеру, правильно сторонами угоди кваліфіковані злочином середньої тяжкості за ч. 2 ст. 301 КК України, а його дії, що виразилися у носінні холодної зброї, правильно сторонами угоди кваліфіковані злочином середньої тяжкості за ч. 2 ст. 301 КК України, яким шкоди завдано лише суспільним інтересам, і щодо якого допускається укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченого з'ясовано, що ОСОБА_1 своїми щирими показаннями активно сприяв проведенню кримінального провадження стосовно нього та швидкому розслідуванню всіх обставин вчиненого ним злочину, за місцем проживання має задовільну характеристику, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Таким чином, прокурор при укладенні угоди та при узгодженні покарання врахував характер і тяжкість обвинувачення та інші обставини на загальних засадах призначення покарання за ст.ст. 1, 65 КК України, як за кожний злочин окремо, так і під час визначення остаточного покарання за правилами ст. 70 цього Кодексу, як того вимагає ст. 470 КПК України, чим визначається відповідність умов угоди інтересам суспільства, в тому числі, у невідворотності справедливого покарання та забезпечення швидшого судового провадження.

Суд, перевіривши законність угоди, за стійким внутрішнім переконанням вважає за можливе її затвердити з ухваленням цього вироку, оскільки в судовому засіданні не встановлені обставини, які б тому перешкоджали відповідно до ст. 474 КПК України.

Розв'язуючи питання про вид і міру покарання одночасно із затвердженням угоди про визнання винуватості, суд, керуючись правосвідомістю, з урахуванням ступеня тяжкості кожного зі злочинів сукупності та відомостей про особу винного в силу ч. 5 ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання за кожний злочин та остаточну міру покарання, що узгоджені сторонами угоди.

Керуючись ст.ст. 5, 368, 475 КПК України, -

З А С У Д И В:

Затвердити укладену прокурором 22 травня 2014 року угоду з ОСОБА_1 про визнання винуватості за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 301 КК України під страхом скасування цього вироку протягом п'яти років давності притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням судового розгляду в загальному порядку на випадок невиконання умов угоди.

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені злочинів за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 301 КК України з призначенням узгодженого покарання:

за ч. 2 ст. 263 КК України у виді двох років обмеження волі;

за ч. 2 ст. 301 КК України у виді двох років обмеження волі з конфіскацією порнографічної відеопродукції в формі аудіовізуальних записів відео сюжетів на диску для лазерних систем зчитування під назвою: « 492_Maximum Trust 3»;

і шляхом їх повного складання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді чотирьох років обмеження волі з конфіскацією порнографічної відеопродукції в формі аудіовізуальних записів відео сюжетів на диску для лазерних систем зчитування під назвою: « 492_Maximum Trust 3».

Речові докази:

предмет по типу «кастета», переданий до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в області за квитанцією № 000219, - знищити;

банкноту номіналом 10 гривень, випущену в обіг в серії КП під № 2326278, передані під розписку ОСОБА_2, - передати в дохід держави;

протоколи допитів свідків, очних ставок та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

Віднести на рахунок обвинуваченого процесуальні витрати, і стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок 31118115700004, відкритий УДКС в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 37989274) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012) 195 гривень 60 копійок з призначенням платежу: «за висновок експерта № 70/40-964 від 08.11.2013» та 196 гривень 56 копійок з призначенням платежу: «за висновок експерта № 62/01-195 від 18.04.2014».

Вирок набирає законної сили із плином 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, протягом яких підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги з підстав порушення порядку розгляду угоди і призначення неузгодженого покарання. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Головуючий