Ухвала суду № 40663471, 15.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 вересня 2014 року Справа № 917/1976/13

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого судді:Вовка І.В.,суддів:Запорощенка М.Д., Мачульського Г.М., Мележик Н.І., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуприватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 29.05.2014у справі№ 917/1976/13за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш"до:1) приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон", 2) приватного підприємства "СПМК-9",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:приватне акціонерне товариство "Коммунтранс"простягнення 259 440 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення солідарно з приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" і приватного підприємства "СПМК-9" 259 440 грн. безпідставно набутих коштів.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.11.2013 у справі № 917/1976/13 провадження в частині вимог до приватного підприємства "СПМК-9" припинено на підставі пункту 11 статі 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); у позові про стягнення 259 440 грн. з приватного акціонерного товариства "Торговий дом Астрон" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2014, рішення місцевого господарського суду скасовано: стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 259 440 грн.; у позові до відповідача-2 відмовлено.

Приватним акціонерним товариством "Торговий дом Астрон" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2014 у справі № 917/1976/13, в якій заявник просить скасувати вказану постанову Вищого господарського суду України, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.06.2011 у справі № 39/290, від 14.01.2013 у справі № 6/5005/2719/2012, від 03.10.2012 у справі № 5006/16/54/2012 та на постанови Верховного Суду України від 13.12.2010 у справі № 26/2, від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, від 19.12.2011 у справі № 7/114/10 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа № 917/1976/13 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Так у постанові від 29.05.2014 у справі № 917/1976/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про стягнення з відповідача-1 259 440 грн. як безпідставно набутих. Вказаного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що договір поставки, за яким позивач (продавець) поставив відповідачу-1 (покупцю) товар, був розірваний в судовому порядку і підстава за якої відповідач утримував залишок несплаченої вартості товару відпала, тобто покупець неправомірно та безпідставно утримує спірні кошти і має повернути їх продавцю.

Водночас у постанові від 21.06.2011 у справі № 39/290, на яку заявник посилається, суд касаційної інстанції погодився з судами першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача перерахованих коштів, оскільки вказана сума не є безпідставно набутими коштами. Такого висновку Вищий господарський суд України дійшов з огляду на встановлені обставини справи про те, що спірна сума була перерахована позивачем відповідачу на виконання господарського зобов'язання з попередньої оплати рахунку відповідача для продажу йому обладнання.

З постанови від 14.01.2013 у справі № 6/5005/2719/2012 також вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача повернути позивачу безпідставно набуте майно, а саме поставлений йому природний газ з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що спірні обсяги газу набуті відповідачем на підставі укладеного з постачальником договору, при цьому позивач не є власником поставленого газу.

У постанові від 03.10.2012 у справі № 5006/16/54/2012, на яку також посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з тим, що позов про стягнення з відповідача коштів як безпідставно набутих не підлягає задоволенню, оскільки зазначені кошти отримані відповідачем як оплата виконаних за договором робіт, а отже за наявності правової підстави. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що факт виявлення контролюючим органом позивача завищення вартості договірних робіт не впливає на умови укладеного сторонами договору і не може їх змінювати, проте є підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому порядку.

Таким чином, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Крім того, до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, а тому на постанови Верховного Суду України від 13.12.2010 у справі № 26/2, від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, від 19.12.2011 у справі № 7/114/10 не може бути здійснене посилання, оскільки останні прийнято згідно з розділом ХІІ2 ГПК України, якою встановлено порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України після їх перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин відсутні правові підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити приватному акціонерному товариству "Торговий дом Астрон" у допуску справи № 917/1976/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:І.ВовкСудді:М.Запорощенко Г.Мачульський Н.Мележик М.Черкащенко