Ухвала суду № 40662947, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/10208/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Савлук Т.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, в якому просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва здійснити перерахунок пенсії позивача, з урахуванням заробітку, отриманого в період з грудня 1982 року по грудень 1986 року під час роботи в Алжирі, що є предметом позову.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 11 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва, отримує пенсію за віком.

В серпні 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії, мотивуючи тим, що при призначенні пенсії за віком не було враховано заробітну плату, яка отримана позивачем під час роботи в Алжирі, де він працював у Відкритому акціонерному товаристві «Закордонгеологія» в період з грудня 1982 року по грудень 1986 року, на підтвердження чого надав довідку ВАТ «Зарубежгеология» від 19 лютого 2009 року за вих. №22.

Пенсійний орган листом від 15.11.2013 вих..№419/09/А-278 повідомив позивача, що пенсійна справа ОСОБА_2 з 01 грудня 2013 року приведена у відповідність із зарахуванням заробітної плати позивача на підставі довідки від 20.02.2009 № 21, що видана ВАТ «Зарубежгеология» за період з 01.01.1983 по 31.12.1986 р. та даних персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.10.2008 року, однак зарахувати заробіток в іноземній валюті відповідно до довідки від 19.02.2009 р. №22, що видана ВАТ «Зарубежгеология» за період з грудня 1982 р. по грудень 1986 року, не можливо, оскільки це не передбачено Законами України.

Не погоджуючись з відмовою у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення, з чим погоджується і апеляційний суд, виходячи з такого.

Згідно з частиною 1 статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини другої статті 40 зазначеного Закону у разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

Статтею 72 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64, 67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України на загальних підставах.

Судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується довідкою ВАТ «Зарубежгеология» від 19 лютого 2009 року за вих. №22, що ОСОБА_2 працював у ВАТ «Зарубежгеология» з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року, знаходився у закордонному відрядженні в Алжирі, отримував заробіток в інвалютних рублях, відрахування в соцстрах СРСР проведені повністю зі всіх сум, довідка видана на підставі платіжних відомостей.

Згідно з роз'ясненням Зовнішекономбанку від 26.12.2001 року №6962/620303 відповідно до раніше діючих нормативних документів поточні рахунки радянських працівників, які працювали за кордоном у Зовнішекономбанку до 1993 року велись у інвалютних карбованцях, з умовним визначенням валюти внеску. Зачислення на рахунок здійснювалось на підставі платіжних доручень організацій, які направляли співробітників на роботу за кордон, суми вказувались також у інвалютних карбованцях. Інвалютні карбованці використовувались тільки у безготівкових рахунках і в цей, тобто до 1993 року, інвалютні карбованці обмінювались на радянські карбованці у відношенні 1:1.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» іноземна валюта це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач у вищевказаний період, працюючи у ВАТ «Зарубежгеология» в період з 11 грудня 1982 року по 18 грудень 1986 року перебував у закордонному відрядження в Алжирі, заробітну плату не одержував у іноземній валюті, оскільки інвалютний карбованець не є іноземною валютою.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що за приписами статей 72 та 73 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за межами України для призначення (перерахунку) пенсії враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах. З положень цих норм випливає, що головною умовою врахування заробітку для призначення (перерахування) пенсії є відрахування страхових внесків із цих сум.

Судом встановлено, та підтверджується довідками № 21 та 22, що відрахування до органів соціального страхування здійснені з усіх сум, в тому числі із заробітку, нарахованого в інвалютних рублях.

За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком - залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.