Постанова № 40662728, 26.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2014 року 09:10 № 826/10089/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СРК» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №0027901501, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СРК» (надалі - позивач або ТОВ «СРК») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.06.2014 року №0027901501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про необґрунтованість включення ТОВ «СРК» розміру податкового кредиту, сформованого на підставі податкової накладної №37 від 21.03.2014 року, виписаної ТОВ «Флексо Прінт Плюс», оскільки позивачем не порушено положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

У судове засідання 15.09.2014 року з'явився представник позивача, які заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що згідно співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлена розбіжність, зокрема, податкова накладна №37 від 21.03.2014 року на суму ПДВ 16 700,00 грн., виписана продавцем ТОВ «Флексо Прінт Плюс», не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд у судовому засіданні 15.09.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, у зв'язку з чим складено акт від 22.05.2014 року №4132/1510/38078326 (надалі - акт перевірки).

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розмірі 13 419,00 грн., та збільшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 3 281,00 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для вказаних вище висновків слугував встановлений ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві факт не внесення до Єдиного реєстру податкових накладних суми ПДВ 16 700,00 грн. на підставі податкової накладної №37 від 21.03.2014 року, виписаної продавцем - ТОВ «Флексо Прінт Плюс».

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №0027901501, яким ТОВ «СРК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 13 419,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 355,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №0027901501 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абз. 1 п. 198.2 ст. 198 ПК України).

В силу п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абз. 1 та 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Водночас, приписами абз. 1-3 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Як було зазначено вище, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував встановлений ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві факт не внесення до Єдиного реєстру податкових накладних суми ПДВ 16 700,00 грн. на підставі податкової накладної №37 від 21.03.2014 року, виписаної продавцем - ТОВ «Флексо Прінт Плюс».

Разом з тим, за твердженнями представника позивача, ТОВ «СРК» у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних помилково було зазначено виписану ТОВ «Флексо Прінт Плюс» податкову накладну №37 від 21.03.2014 року на суму ПДВ 16 700,00 грн. замість податкової накладної №307 від 21.03.2014 року, яку, у відповідності до наявної у матеріалах справи копії квитанції №1, прийнято та призначено реєстраційний номер 9017348806.

Згідно листа №26-05/2014 від 26.05.2014 року, отриманого відповідачем 27.05.2014 року (відповідно до відмітки на копії останнього, наявного у матеріалах справи), позивачем повідомлено ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про те, що у березні 2014 року ТОВ «СРК» включило до податкового Реєстру податкову накладну по ТОВ «Флексо Прінт Плюс» за номером 37 від 21.03.2014 року, сума ПДВ 16 700,00 грн. Оригінальна податкова накладна пройшла за номером 307 від 21.03.2014 року, сума ПДВ 16 700,00 грн., яка була зареєстрована 02.04.2014 року за №9017348806, тобто ТОВ «СРК» помилково включило до реєстру виданих та отриманих податкових накладних податкову накладну з невірним номером, усі інші реквізити - коректні.

При цьому, як стверджує представник позивача у ТОВ «СРК» у відповідності до вимог податкового законодавства відсутній обов'язок подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Так, приписами п. 201.15 ст. 201 ПК України передбачено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

В свою чергу, на виконання положень п. 201.15 ст. 201 ПК України наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 року №708 затверджено Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Порядок №708).

Згідно п. 1 розділу І Порядку №708, реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

При виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «-» та правильний запис із знаком «+». Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2-6 розділу I та/або колонках 2-7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7-12 розділу I та/або колонках 8-16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-». При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру (п. 2 розділу V Порядку №708).

З огляду на викладені вище правові норми вбачається, що лише у випадку виправлення у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних показників, що впливають на розмір податкового зобов'язання, у платника податку виникає обов'язок подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість, при цьому, коригування помилкових записів у даному реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Таким чином, враховуючи те, що помилкове зазначення ТОВ «СРК» у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних показників невірного номеру податкової накладної не є свідченням необхідності уточнення податкової декларації з податку на додану вартість.

Крім того, як було зазначено вище, позивачем повідомлено ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про те, що у березні 2014 року ТОВ «СРК» включило до податкового Реєстру податкову накладну по ТОВ «Флексо Прінт Плюс» за номером 37 від 21.03.2014 року, сума ПДВ 16 700,00 грн. Оригінальна податкова накладна пройшла за номером 307 від 21.03.2014 року, сума ПДВ 16 700,00 грн., яка була зареєстрована 02.04.2014 року за №9017348806, тобто ТОВ «СРК» помилково включило до реєстру виданих та отриманих податкових накладних податкову накладну з невірним номером, усі інші реквізити - коректні.

Отже, лише помилкове зазначення номеру податкової накладної не позбавляє ТОВ «СРК» права на формування податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.

Слід також зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, в якості підстави для формування позивачем податкового кредиту у розмірі 16 700,00 грн. є податкова накладна від 21.03.2014 року №307, виписана ТОВ «Флексо Прінт Плюс», яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.04.2014 року за №9017348806.

Вищезазначена фінансово-господарська операція між позивачем та ТОВ «Флексо Прінт Плюс» виникла на підставі наступних документів, копії яких наявні у матеріалах справи:

рахунок-фактура №СФ-21\03\14-14 від 21.03.2014 року на суму 100 200,00 грн. у тому числі ПДВ - 16 700,00 грн.;

видаткова накладна №РН-24\04\14-3 від 24.04.2014 року на суму 100 200,00 грн. у тому числі ПДВ - 16 700,00 грн.

Також, на підтвердження реалізації даної фінансово-господарської операції у матеріалах справи міститься виписка з банківського рахунку позивача.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які б свідчили про наявність підстав для не включення позивачем розміру ПДВ до податкового кредиту на підставі вищеперелічених документів, а також наявність інших законодавчо обумовлених для цього підстав.

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про збільшення ТОВ «СРК» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на підставі чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №0027901501, а, отже, останнє є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.06.2014 року №0027901501.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок