Рішення № 40662287, 24.09.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2014 р. Справа № 903/579/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Луцької міської ради, м. Луцьк

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Гаразджа Луцький район

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

- Управління Держемагентства у Луцькому районі Волинської області, с. Забороль Луцького району

про внесення змін в договір оренди земельної ділянки

Суддя С.В. Бондарєв За участю представників сторін:

від позивача: Лабінська Л.О., дов. №1.1-8/22 від 09.01.2014р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 21.01.2014р. б/н

від третьої особи: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 24.09.2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач-Луцька міська рада-звернувся до господарського суду з позовом до відповідача-Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1-про внесення змін в договір оренди земельної ділянки від 11.12.2002 року, укладеного між Луцькою міською радою та Підприємцем ОСОБА_1, а саме в розділ " 2. Плата за землю", виклавши його у новій редакції:

"1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 376 870, 12 грн. (триста сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят гривень дванадцять копійок).

2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнта індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держкомзему у м. Луцьку Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 421 753, 11 грн.

3. Орендна плата вноситься щомісячно орендарем рівними частинами на р/р 33216815700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м. Луцьку (м. Луцьк), КБК 13050500, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року.

4. Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

5. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

У разі розірвання договору з ініціативи орендаря, орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї є земельної ділянки на тих самих умовах.

У разі визнання договору у судовому порядку недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.12.2002р. між Луцькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5 257 кв.м. строком на 25 років для обслуговування денної стоянки автомобілів для обслуговування ринку на АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2.2. договору грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.09.2002р. згідно довідки №367, виданої Луцьким міським управлінням земельних ресурсів становить 1 578 677,10грн.

Пунктом 2.1 договору визначено, що плата за оренду земельної ділянки вноситься орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі одного відсотка грошової оцінки земельної ділянки.

Вказує, що рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька" було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 р. "Про впорядкування орендної плати за землю" було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком.

Додатком до цього рішення встановлено, що відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка використовується під розміщення платних стоянок для автотранспорту, то річний розмір орендної плати становить 4% від грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 року "Про впорядкування орендної плати за землю" приведено розмір орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства України. Дане Рішення було оприлюднено на офіційному сайті Луцької міської ради та опубліковано у газеті "Луцький замок" № 27 від 02.07.2009 року.

Повідомляє, що відповідно до довідки управління Держкомзему в м. Луцьку від 04.09.2012р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,5257га для комерційного використання становить 9 421 753,11грн.

Стверджує, що рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. "Про впорядкування орендної плати за землю" є чинним і обов'язковим для виконання усіма суб'єктами господарювання, однак, відповідач добровільно не звернувся до Луцької міської ради щодо укладення додаткової угоди до договору оренди та відмовився внести зміни до нього.

Ухвалою суду від 11.06.2013р. порушено провадження у справі, розгляд спору призначено на 25.06.2013р. на 12год. 00хв.

В судовому засіданні 25.06.2013р. представник позивача звернувся до суду з заявою від 25.06.2013р. №3-28/295, в якій повідомляє, що рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 та 26.03.2008р. №25/62 засвідчені належним чином архівним відділом Луцької міської ради згідно п. 9.2.26 Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, затверджених Наказом Державного комітету архівів України 16.05.2001р. №16 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.05.2001р. №407/5598.

Крім того, надав для огляду в судовому засіданні оригінали, долучених до позовної заяви документів.

Оригінали документів оглянуто судом в судовому засіданні 25.06.2013р.

Крім того, звернувся до суду з клопотанням від 25.06.2013р. про залучення до участі у даній справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-Головного управління Держземагенства у Волинській області.

Згідно ч.5 п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 передбачено, що під час вирішення спору щодо внесення змін до договору оренди землі, зокрема, в частині розміру орендної плати, господарський суд може залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідний територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Державного агентства земельних ресурсів України), тому суд клопотання позивача від 25.06.2013р. про залучення до участі у справі №903/579/13 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-Головного управління Держземагенства у Волинській області, задовольнив, як таке, що не суперечить ст. 27 ГПК України.

Відповідач, в судове засідання 25.06.2013р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.06.2013р. №4301031499865.

Водночас, через канцелярію суду супровідним листом від 21.06.2013р. №б/н (вх. №01-29/6940/13 від 21.06.2013р.) надав суду пояснення по суті позовних вимог, в яких позов заперечив, мотивуючи тим, що норми закону, якими збільшено мінімальний розмір орендної плати, не мають зворотної дії в часі та не поширюються на договори, укладені до набрання ним чинності.

Зазначив, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а законодавча зміна розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, а не підставою для односторонньої зміни договору за бажанням орендодавця.

Договір оренди земельної ділянки від 11.12.2002р. не містить такої підстави як зміна встановлених законом граничних розмірів орендної плати.

Стверджував, що прийняте рішення №42/20 від 24.06.2009р. та зміна нормативно-грошової оцінки земель не є підставами для зміни розміру орендної плати, оскільки вони не передбачені ні умовами укладених договорів, ні чинним законодавством України. Грошова оцінка землі передує укладенню договорів оренди, а тому затвердження нормативної грошової оцінки землі породжує правові наслідки стосовно договорів оренди, що укладатимуться в майбутньому. Нормативна грошова оцінка землі не входить до переліку істотних умов спірного договору оренди землі, які можуть змінюватися сторонами та потягнути зміну інших істотних умов, зокрема орендної плати.

Водночас, звернувся до суду з клопотанням від 21.06.2013р. про зупинення провадження у справі №903/579/13 до вирішення судом справи за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю". Однак доказів прийняття даного позову до розгляду судом не надав.

Звернувся до суду з клопотанням від 21.06.2013р. про відкладення розгляду у даній справі, в зв'язку з відрядженням.

Представник позивача, в судовому засіданні 25.06.2013р. клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечив у зв'язку з відсутністю доказів на підставі яких можливе зупинення провадження у справі №903/579/13, а саме ухвали про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю".

Клопотання про відкладення розгляду спору не заперечив, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та необхідністю подання додаткових доказів по справі.

Ухвалою суду від 25.06.2013р. розгляд спору відкладено згідно ст. 77 ГПК України та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Головне управління Держземагенства у Волинській області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 67).

09.07.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання від відповідача від 09.07.2013р. про зупинення провадження у справі до вирішення судом адміністративної справи за позовом ФОП ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", посилаючись на те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на власному рішенні від 24.06.2009 року №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", на підставі якого він намагається внести зміни в укладений між ними договір оренди земельної ділянки, в частині збільшення розміру з 1 до 4 % грошової оцінки земельної ділянки.

Оскільки вважав, що дане рішення Луцької міської ради є протиправним, порушує його права орендаря, тому він 21.06.2013р. звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009 року №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю".

21.06.2013 року порушено провадження у адміністративній справі №161/10756/1 за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009 року № 42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю".

Посилався на ст. 79 ГПК України, згідно якої господарський суд зупиняє провадження в справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Вважав, що дані справи є пов'язані, оскільки розгляд адміністративної справи вплине на суть рішення по справі №903/579/13, а тому у разі скасування рішення міської ради відпадуть і самі підстави позову.

Долучив до матеріалів справи копію ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.06.2013р. про відкриття провадження у справі №161/10756/13а.

В судовому засіданні 10.07.2013р. представник позивача надав суду додаткові пояснення від 10.07.2013р. №3-28/318, в яких позовні вимоги підтримує та просить задовольнити останні в повному обсязі, посилаючись на те, що вимоги Луцької міської ради до підприємця ОСОБА_1 сформульовані з посиланням на приписи ст.ст. 632, 651, 654 ЦК України, норми ЗУ "Про оренду землі", "Про місцеве самоврядування в Україні", норми Податкового Кодексу.

Зокрема, вказав, що у зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р., ЗУ "Про плату за землю" втратив чинність. Питання сплати податку за землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011р. регулюється виключно Податковим кодексом України, згідно ст. 287 якого власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції (електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5 - 288.5.2 Податкового кодексу України).

Проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечив.

Ухвалою суду від 10.07.2013р. зупинено провадження у справі №903/579/13 за позовом Луцької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Головне управління Держземагенства у Волинській області про внесення змін в договір оренди земельної ділянки до вирішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області адміністративної справи №161/10756/13а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" та набрання рішення законної сили.

Водночас, через відділ документального забезпечення та контролю-канцелярію до суду від позивача-Луцької міської ради надійшло клопотання №1.1-8/3646 про поновлення провадження у справі, в зв'язку з вирішенням адміністративної справи №161/10756/13а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю".

До матеріалів справи позивач долучив копії постанови Луцького міськрайонного суду від 24.10.2013р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013р.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 24.10.2013р. у справі №161/10756/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013р., в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" відмовлено.

Ухвалою суду від 26.08.2014р. провадження у справі №903/579/13 поновлено. Розгляд справи призначено на 10.09.2014р. на 14:30год.

02.09.2014р. через відділ документального забезпечення та контролю-канцелярію до суду надійшло клопотання №3-29/226 від 01.09.2014р. (вх.№01-29/8240/14 від 02.09.2014р.) від позивача-Луцької міської ради про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням його представника у відпустці та високою зайнятістю інших працівників.

Крім того, судом встановлено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію деяких територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів", наказу Держземагентства України "Про реорганізацію Головного управління Держземагентства у Волинській області" від 30.05.2013р. № 208 шляхом від'єднання утворено Управління Держземагентства у Луцькому районі Волинської області, а тому згідно ст. 25 ГПК України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Головне управління Держземагенства у Волинській області слід замінити на Управління Держемагентства у Луцькому районі Волинської області.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2014р. розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку позивача та третьої особи в судове засідання, неподання сторонами витребуваних судом доказів по справі та необхідністю витребування додаткових доказів, заміни третьої особи у справі.

Замінено в результаті процесуального правонаступництва третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держемагентства у Волинській області на правонаступника- Управління Держемагентства у Луцькому районі Волинської області (45623, Луцький район, с. Забороль, вул. Володимирська, 34а).

Зобов'язано сторін представити суду: позивача-додаткові письмові пояснення по справі на час поновлення провадження у справі; направити Управлінню Держемагентства у Луцькому районі Волинської області копію позовної заяви (надати суду докази); відповідача-письмові пояснення по справі на час поновлення провадження у справі; свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; третю особу-письмові пояснення по справі на час поновлення провадження у справі; інвентарну справу на спірну земельну ділянку (належним чином завірену копію).

В судовому засіданні 24.09.2014р. та у додаткових поясненнях №3-29/260 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Крім того, супровідним листом №3-29/261 від 24.09.2014р. (вх.№ 01-29/9072/14) долучив до матеріалів справи додаткові пояснення №3-29/260 та копії постанов Вищого господарського суду України №903/1100/13 від 15.05.2014р. та №903/1380/13 від 15.05.2014р.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.09.2014р. позов заперечив.

Водночас, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи №01-29/9071/14 від 24.09.2014р., оскільки позовні вимоги позивача грунтуються на власних рішеннях від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" та №25/62 від 26.03.2008р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька", на підставі яких Луцька міська рада вимагає внести зміни в укладений договір оренди земельної ділянки від 11.12.2002р. в частині збільшення розміру орендної плати.

Судовою повісткою Луцький міськрайонний суд Волинської області повідомив його про те, що 10.10.2014р. відбудеться судове засідання в адміністративній справі за позовом Підприємця ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання частково недійсним в частині припинення застосування норм рішення Луцької міської ради від 26.03.2008р. №25/62 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька", а тому просив відкласти розгляд справи на іншу дату, після судового засідання в Луцькому міськрайонному суді Волинської області адміністративної справи за позовом Підприємця ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання частково недійсним в частині припинення застосування норм рішення Луцької міської ради від 26.03.2008р. №25/62 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька".

Водночас, звернувся до суду з клопотанням №б/н від 24.09.2014р. (вх.№ 01-29/9070/14), в якому просив суд витребувати у позивача дані про проведення аналізу регуляторного впливу рішення №25/62 від 26.03.2008р., опублікування в засобах масової інформації аналізу регуляторного впливу рішення №25/62 від 26.03.2008р., оприлюднення в засобах масової інформації рішення №25/62 від 26.03.2008р., оскільки на момент розгляду даної справи у відповідача відсутня інформація стосовно дотримання позивачем та третьою особою чинного законодавства під час прийняття рішення №25/62 від 26.03.2008р. "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька" і даний факт має важливе значення при прийнятті рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держемагентства у Луцькому районі Волинської області-в судове засідання 24.09.2014р. не з'явилась, вимог суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032657863 від 16.09.2014р.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалив відхилити останнє у зв'язку з необґрунтованістю.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки розгляд справи зупинявся та суд неодноразово відкладав розгляд спору, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи викладене, з урахуванням дотримання розумного строку розгляду справи, з огляду на відсутність клопотань про продовження строків вирішення спору, суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи.

Крім того, суд відхиляє і клопотання відповідача про витребування у позивача даних про проведення аналізу регуляторного впливу рішення №25/62 від 26.03.2008р., опублікування в засобах масової інформації аналізу регуляторного впливу рішення №25/62 від 26.03.2008р., оприлюднення в засобах масової інформації рішення №25/62 від 26.03.2008р. як необгрунтоване, оскільки відповідачем не доведена неможливість такого витребування безпосередньо ним цих доказів у Луцької міської ради та зважаючи на закінчення строку розгляду спору.

Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України,-

встановив:

11 грудня 2002року між Луцькою міською радою як орендодавцем та Підприємцем ОСОБА_1 як орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки №б/н, який 11.12.2002р. було нотаріально посвідчено, а 28.12.2002р. -зареєстровано в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею Луцьким міським управлінням земельних ресурсів за №554. Згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого Луцька міська рада на підставі рішення №3/7.15 від 22.11.2002р. "Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_1 для обслуговування денної стоянки автомобілів для обслуговування ринку на АДРЕСА_1", надає, а Підприємець ОСОБА_1 приймає на умовах оренди земельну ділянку площею 5 257 кв.м. згідно з планом землекористування, що є невід'ємною частиною цього договору. Земельна ділянка надається в довгострокове користування на умовах оренди строком на 25 років для обслуговування денної стоянки автомобілів для обслуговування ринку на АДРЕСА_1. (а.с. 10)

Пунктами 2.1.-2.4. договору оренди, сторони передбачили, що плата за оренду земельної ділянки вноситься орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі одного відсотка грошової оцінки земельної ділянки. Грошова оцінка земельної ділянки станом на 16.09.2002р. згідно довідки №367, виданої Луцьким міським управлінням земельних ресурсів становить-1 578 677,10грн. Оплата за оренду земельної ділянки вноситься щомісячно орендарем рівними частками на р/р 33212813900002 отримувач-місцевий бюджет м.Луцька, МФО 803014, код 21741605 банк УДК у Волинській області код платежу 13050500 не пізніше 15 числа наступного місяця. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного року.

Згідно п. 3.3. "а" орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

У відповідності до п. 3.2. "б", орендар зобов'язаний щорічно, не пізніше 1 лютого, проводити розрахунок грошової оцінки для врахування офіційних річних показників інфляції.

Договір підписаний сторонами.

Законом України від 28.12.2007 року "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ч.4 ст.21 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" у тій самій редакції повторно були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.

З 01.01.2011 року Закон України "Про плату за землю" втратив чинність та набрав чинності Податковий кодекс України.

В п.14.1.136. Податкового кодексу вказано, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно із ст.14.1.147. плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 274.1. Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.

Статтею 289.1 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок; центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька" було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод та визначення розміру земельного податку. (т.1 а.с. 11)

Рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. "Про впорядкування орендної плати за землю" було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в залежності від функціонального використання земельної ділянки. (т. 1 а.с. 35)

Згідно з додатком до рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р., якщо земельна ділянка використовується для розміщення платних стоянок для автотранспорту, то річний розмір орендної плати становить 4 % від грошової оцінки земельної ділянки. (т.1 а.с. 36)

Земельна ділянка, щодо якої позивач просить внести зміни до договору оренди землі, використовується відповідачем для обслуговування денної стоянки автомобілів для обслуговування ринку на АДРЕСА_1.

А відтак, відповідач відноситься до підприємств, які використовують земельну ділянку для обслуговування денної стоянки автомобілів для обслуговування ринку на АДРЕСА_1 - рядок 10 переліку, наведеного в додатку до рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р., яким встановлена орендна плата в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. з подальшими змінами та доповненнями, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Матеріали справи не містяться доказів визнання нечинним або скасування рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 24.10.2013р. у справі №161/10756/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю", залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2013р., в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" відмовлено.

Рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька" було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009р. "Про впорядкування орендної плати на землю" було встановлено річний розмір орендної плати на землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком.

Додатком до цього рішення встановлено, що вісоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки, якщо земельна ділянка використовується для розміщення платних стоянок для автотранспорту, то річний розмір орендної плати становить 4% від грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держкомзему у місті Луцьку Волинської області від 31.08.2012р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5257кв.м. для для обслуговування денної стоянки автомобілів для обслуговування ринку на АДРЕСА_1 становить 9 421 753,11 грн. (т.1 а.с. 38)

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 вищевказаного Закону встановлено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір, вирішується в судовому порядку.

Листом за вих. №1.1.-11/1383 від 11.01.2013р. позивач звертався до відповідача з пропозицію про внесення змін до договору оренди землі в частині зміни (збільшення) розміру орендної плати, а також надсилав примірник додаткової угоди, проте відповідач не повідомив про результати розгляду пропозиції. (т.1 а.с. 40-45)

Позовну заяву з додатками позивачем направлено 10.06.2013р. на адресу відповідача, що стверджується описом вкладення у цінний лист. (т.1 а.с. 8)

Доказів на підтвердження отримання відповідачем направленого листа з пропозицією про внесення змін до договору оренди землі №б/н від 11.12.2002р. позивач суду не подав, проте ця обставина згідно з п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та згідно ч.1 п.6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.12р. № 01-06/1821/2012 не є перешкодою для його звернення з позовом до суду (постанова від 20.11.2012р. №28/5005/640/2012).

У зв'язку з тим, що сторони не досягнули домовленості про добровільне внесення змін до договору оренди землі №б/н від 11.12.2002р., позивач звернувся до суду з вимогою внести такі зміни до договору за рішенням суду.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно ст.ст. 651, 652 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, також істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадку, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в п.3.3. "а" договору оренди землі від 11.12.2002 року передбачено право орендодавця вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку, а орендна плата за землі державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленою умовами договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010р. по справі №2-1/10068-2008).

Таким чином, позивач вправі вимагати внесення змін до договору оренди землі від 11.12.2002 року.

З огляду на викладене, зважаючи на законодавчу зміну граничного розміру орендної плати, встановлену договором оренди землі можливість перегляду цього розміру, строк передачі земельної ділянки на 25 років, беручи до уваги пояснення представника позивача про те, що з часу внесення змін до законодавства зміни до договору оренди землі від 11.12.2002 року не вносились, вимога позивача про внесення змін до договору оренди землі від 11.12.2002 року шляхом викладення розділу 2 цього договору в новій редакції підлягає до задоволення.

Оскільки зміни до договору оренди землі від 11.12.2002 року вносяться в судовому порядку, то, враховуючи норму ч.3 ст.653 ЦК України, зобов'язання сторін за договором в такому випадку змінюються з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Також у відповідності із ч.5 ст.188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі"встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надіслання відповідачу пропозиції про внесення змін до договору оренди землі є виключно правом, а не обов'язком позивача, а тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надіслання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі №28/5005/640/2012, яка відповідно до приписів статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Згідно із ч.2 ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як встановлено судом, укладений 11.12.2002 року договір оренди земельної ділянки, в цей же день було нотаріально посвідчено, а 28.12.2002 року - зареєстровано Луцьким міським управлінням земельних ресурсів за №554.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість вчинення змін до договору в такій самій формі, що й договір.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача суд не бере до уваги, оскільки вони є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 147,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.188 ГК України, ст. ст. 654 ЦК України, ст.ст.14.1.136., 274.1., 288.1., 288.5. Податкового кодексу України, ст.ст. 13 - 15, 17, 18, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 11.12.2002 року, укладеного між Луцькою міською радою та Підприємцем ОСОБА_1, а саме в розділ " 2. Плата за землю", виклавши його у новій редакції:

" 1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 376 870, 12 грн. (триста сімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят гривень дванадцять копійок).

2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнта індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держкомзему у м. Луцьку Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 421 753, 11 грн.

3. Орендна плата вноситься щомісячно орендарем рівними частинами на р/р 33216815700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м. Луцьку (м. Луцьк), КБК 13050500, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року.

4. Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

5. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

У разі розірвання договору з ініціативи орендаря, орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї є земельної ділянки на тих самих умовах.

У разі визнання договору у судовому порядку недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається".

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Луцької міської ради (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код 34745204) 1 147,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено

29.09.2014р.

Суддя С. В. Бондарєв