Ухвала суду № 40661277, 25.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.09.2014 р. Справа№ 914/4017/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: Приватного виробничо-комерційного підприємтсва «Укрметалцентр», м.Львів

про: розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р. у справі № 914/4017/13

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техметал", м.Кривий Ріг

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Укрметалцентр", м.Львів

про: стягнення 53 302,82 грн.

Представники

Від заявника: не з'явився.

Від позивача: Крамар І.І. - представник (Довіреність б/н від 23.10.13р.)

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява Приватного виробничо-комерційного підприємтсва «Укрметалцентр», м.Львів

про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р. у справі № 914/4017/13.

Ухвалою суду від 28.03.2014 р. питання про прийняття до розгляду заяви Приватного виробничо-комерційного підприємтсва «Укрметалцентр», м.Львів було відкладено до повернення матеріалів справи №914/4017/13 з касаційної інстанції.

Ухвалою суду від 15.09.2014р. заяву відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р. у справі № 914/4017/13 прийнято та призначено до розгляду на 25.09.2014р.

25.09.2014р. від позивача через канцелярію суду поступив Відзив на заяву про розстрочку виконання рішення, в якій позивач зазначає, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Подана до суду заява не містить жодних конкретних обставин, що впливають на виконання судового рішення, та можуть свідчити про наявність певного виняткового випадку для можливості розстрочки виконання рішення.

Навпаки, протягом усього часу перебування на примусовому виконанні у Шевченківському відділі ДВС Львівського міського управління юстиції наказу № 914/4017/13, виданого 05 березня 2014 року Господарським судом Львівської області, про стягнення з Відповідача присуджених сум, Відповідач свідомо ухиляється від виконання судового рішення, кошти в добровільному порядку не сплачує і це підтверджується наступним.

Так, постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС ЛМУЮ від 17.03.2014 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Разом з тим, внаслідок відсутності добровільного виконання судового рішення, 07.04.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах та накладено арешт на кошти боржника, що містяться на розрахункових рахунках, відкритих у наступних банківських установах:

ПАТ «УкрСиббанк»;

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»;

ПАТ «Кредобанк»;

ПАТ «Кредитпромбанк»;

ПАТ КБ «ПриватБанк»;

ПАТ «Укрсоцбанк».

На підставі листа державного виконавця від 07.04.2014 року № В-17/11342 Відповідача було попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення та відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах згідно вимог ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, ігноруючи положення Закону, Відповідачем було відкрито нові рахунки у банківських установах.

Так, 20.06.2014 року державному виконавцю стало відомо про відкриття нового рахунку в ПАТ «УкрСиббанк».

У зв'язку з цим, 26.06.2014 року Позивач звертався до ПАТ «УкрСиббанк» з проханням на підставі постанови про арешт коштів боржника від 07.04.2014 року вжити заходів щодо арешту коштів Відповідача, що містяться на банківському рахунку № 26007049289301, відкритому у ПАТ «УкрСиббанк», а також не допустити виконання будь-яких платіжних доручень Відповідача до моменту повного виконання судового рішення.

Крім того, 07.07.2014 року Позивач звертався до Відповідача з проханням утриматись від відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах.

Але і ці обставини не були прийняті до уваги Відповідачем, який вдруге відкрив новий рахунок у іншій банківській установі.

Про відкриття Відповідачем нового рахунку № 26002451815 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» державному виконавцю стало відомо 04.08.2014 року на підставі відповіді органу державної податкової служби № 1005214207 від 01.08.2014 року.

У зв'язку з цим, 04.08.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах та накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунку, відкритому у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та в черговий раз попереджено Відповідача про правові наслідки відкриття нових рахунків.

Згідно відповіді ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 11.08.2014 року № 43-8-1/12451 постанова про арешт коштів боржника від 04.08.2014 року прийнята до виконання, залишок коштів по рахунку № 26002451815 становить 143,44 грн.

Як стверджує позивач, такі факти свідчать про свідоме приховування Відповідачем отримуваних ним коштів та дають підстави вважати про умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, відтак позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р. у справі № 914/4017/13.

Заявник в судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, вимог Ухвали суду від 15.09.2014р. не виконав.

В судовому засіданні представник позивача, з підстав викладених у відзиві, просив суд у задоволенні заяви відповідачу відмовити.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.11.2013 року у справі №914/4017/13, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техметал» задоволено частково, стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Укрметалцентр» на користь позивача 39 000,00 грн. основного боргу; штраф в розмірі 8 977,81 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4 733,34 грн., всього 52711,15 грн.; 1 701,40 грн. судового збору.

05.03.2013 р. на примусове виконання вищевказаного рішення судом видано наказ.

26.03.2014 р. на адресу суду від відповідача поступила заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р. у справі № 914/4017/13, в якій відповідач просив затвердити графік погашення заборгованості з квітня 2014р. по серпень 2014р.

Подану заяву відповідач мотивує тим, що на час подання заяви у боржника відсутня достатня кількість коштів, необхідних для виконання рішення суду в повному обсязі. Однак, ПВКП «Укрметалцентр» здійснює дії з метою покращення свого фінансового становища та погашення кредиторської заборгованості, та враховуючи дані фінансового плану на 2014 рік, боржник зможе здійснювати погашення наявної перед ТзОВ «Техметал» заборгованості по 10 тисяч грн. щомісячно. При цьому у боржника відсутнє майно, на яке можна було б звернути стягнення для погашення наявної перед стягувачем заборгованості. Як доказ підстав викладених у заяві заявником долучено до заяви Довідку про надходження грошових коштів на поточні рахунки підприємства за період з 01.02.2014р. по 20.03.2014р. ПВКП «Укрметалцентр»

Проаналізувавши заяву Приватного виробничо-комерційного підприємтсва «Укрметалцентр», м.Львів, оглянувши надані сторонами документи та заслухавши представника позивача в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що подана заява до задоволення не підлягає, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно п.7.2. Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012р. № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заявником не доведено наявність обставин передбачених ст. 121 ГПК України, їх винятковість. Доказів важкого фінансового стану чи здійснення заходів, які дозволять йому провести погашення заборгованості за вище зазначеним судовим рішенням, суду не надав.

Окрім того, період на який заявник просив суд розстрочити виконання рішення суду, на момент розгляду заяви судом являється не актуальним, проте заявником не виконано вимог Ухвали суду від 15.09.2014р. та не подано ані доказів на підтвердження обставин викладених у заяві, ані клопотань щодо зміни періоду розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно вищевикладеного, суд вирішив, що доводи заявника щодо неможливості виконання рішення Господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р. у справі № 914/4017/13, у зв'язку із важким фінансовим становищем, є необґрунтованими та не доведеними, а тому суд відхиляє заяву відповідача.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного виробничо-комерційного підприємтсва «Укрметалцентр», м.Львів про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р. у справі № 914/4017/13, відхилити.

Суддя Ділай У.І.