Ухвала суду № 40659472, 29.09.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12361/14-ц

Пр. № 4-с/643/112/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 рокум.Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Єрмак Н.В.,

при секретарі Муленко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 02.07.2014 року, просив визнати їх неправомірними та скасувати зазначену постанову, посилаючись на порушення державним виконавцем черговості звернення стягнення на майно боржника та винесення зазначеної постанови без урахування частково сплаченої заборгованості за виконавчим листом. Крім того, просив поновити строк звернення до суду, оскільки копії оскаржуваної постанови не отримав, а про постанову дізнався під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 12.08.2014 року.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав скаргу, просив її задовольнити.

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області та представник ПАТ «Дельта Банк» в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, вважали дії державного виконавця правомірними відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Просили відмовити в задоволенні скарги.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані суду докази, вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.

На виконанні відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходиться виконавчий лист № 2-4935/11, виданий Московським районним судом м. Харкова 03.05.2012 року на виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 29.02.2012 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 17223920, 95 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 від 02.07.2014 року в порядку ст. 57 вказаного Закону, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1, а також накладено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, належного боржнику.

Суд вважає, що зазначені дії державного виконавця не в повній мірі відповідають вимогам ч.ч. 2-4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, які вилучаються у боржника, або на які накладається арешт.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» тільки у разі відсутності

у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Разом з цим, в порушення ст. 60 ЦПК України державний виконавець не надав суду доказів вчинення ним дій щодо виявлення коштів боржника, тобто майна, на яке в першу чергу звертається стягнення відповідно до вимог ч.ч. 2-4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 02.07.2014 року винесена державним виконавцем без урахування всієї суми погашення заборгованості боржником в розмірі 461500 грн., що підтверджено квитанціями.

За таких обставин, суд задовольняє скаргу.

При цьому, суд поновлює строк звернення заявника до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає причину пропуску строку поважною.

Керуючись ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 386, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду для подання скарги на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.07.2014 року у ВП № 33923825 щодо накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 неправомірними.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, винесену 02.07.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_2 у ВП № 33923825.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п*яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

29.09.2014