Ухвала суду № 40658833, 10.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2014 року

справа № 808/5381/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 р. по справі за позовом приватного підприємства "Тектор" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення – рішення ,-

в с т а н о в и в:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0004032302 від 10.10.2011 року, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 10.10.2011 року №0004032302.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство "Тектор" зареєстровано як юридична особа 07.08.2003 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Посадовими особами податкового органу у період з 02.09.2011 року по 15.09.2011 року, який було продовжено з 16.09.2011 року по 22.09.2011 року (відповідно до наказу від 15.09.2011 року), на підставі наказу № 1268 від 22.08.2011 року було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Тектор" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування усіх податків і зборів, дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт №22023-2/32636510 від 29.09.2011 р.

Під час проведення перевірки, було встановлено наступне порушення: - пп.198.1, пп.198.3, пп.198.6 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 51160,00 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення – рішення від 10.10.2011 року №0004032302, яким визначено зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 51161,00 грн., в т.ч. за основним платежем – 51160,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 1,0 грн.

Підставою для визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість стала відсутність на підприємстві оригіналів податкових накладних за березень – червень 2011 на суму 51160,00 грн., зазначена сума податку на додану вартість була включена до складу податкового кредиту на підставі факсових копій.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку щодо скасування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення – рішення, оскільки первинні документи, визначені податковим органом в акті перевірки, як відсутні, були направлені позивачем до податкового органу відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності винесено відповідачем податкового повідомлення – рішення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, приватним підприємством "Тектор" включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у контрагентів товарів на підставі належним чином оформлених податкових накладних, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали яких були відсутні під час проведення перевірки.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Так, матеріалами справи свідчать, що користуючись зазначеним правом, позивач 30.09.2011 року прибув до податкового органу для надання відсутніх під час перевірки первинних документів. Проте посадовою особою податкового органу було відмовлено у прийнятті документів, що підтверджується складеним позивачем актом від 30.09.2011 року.

Враховуючи викладені обставини, позивачем 03.10.2011 року (що підтверджується відміткою поштового відділення) було направлено на адресу податкового органу лист до якого додано копії податкових накладних та зазначено про готовність надати оригінали документи у визначений відповідачем час (а.с.54-56). Вказаний лист було отримано відповідачем 13.10.2011 року (а.с.57). Несвоєчасне отримання відповідачем поштового відправлення відбулося з незалежних від позивача причин, що підтверджується листом Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» від 04.07.2013 року, копія якого міститься в матеріалах справи, тому враховуючи своєчасність подання відправлення до відділення поштового зв’язку, вказана обставина не може бути доказом правомірності прийнятого відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо направлення копій податкових накладних, а не оригіналів, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки, як вже вказувалося вище, відповідно до акту позивачу було відмовлено податковим органом у безпосередньому прийнятті оригіналів документів, у зв’язку з чим підприємством було направлено лист, з доданням копій документів та зазначено про готовність позивача надати оригінали податкових накладних в будь-який встановлений податковим органом час.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач діяв відповідно до норм чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства, та вжив всі необхідні заходи передбачені положеннями податкового кодексу, у зв’язку з чим прийняте відповідачем податкове повідомлення – рішення підлягає скасуванню.

Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 08.09.2014 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим