Рішення № 40657805, 22.09.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11141/14-ц

Провадження № 2/638/4754/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

22.09.2014 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Гайдук Л.П.

при секретарі: Говор Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень, 3-тя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

установив:

01.07.2014 р. позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень, 3-тя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що працює у відповідача старшим науковим співробітником з 01.10.2008р., її посадовий оклад з січня 2014р. складає 1500грн. Починаючи з листопада 2013року відповідач не виплачує їй заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 4332,35грн. за період з листопада 2013р. по травень 2014р., яку вона просить стягнути з відповідача на свою користь. Також, такими діями відповідача по невиплаті заробітної плати позивачу була завдана моральна шкода, яка виходить з моральних страждань, оскільки позивач на протягом півроку не отримає грошей, що впливає на його фізичний та психологічний стан, брак коштів не дозволяє вести йому нормальний спосіб життя, придбавати необхідні продукти харчування, сплачувати своєчасно комунальні послуги. Моральну шкоду позивач просить стягнути в сумі 4600грн. з відповідача на свою користь, а також індексацію несвоєчасно виплаченої заробітної плати в сумі 309,76грн.

В судове засідання позивач надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідач та 3-тя особа в судове засідання не з'явилися, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце слухання справи, заяву з проханням розглядати справу за їх відсутністю суду не надавали.

У відповідності до положень ст.ст. 57-60 ЦПК України спір вирішується судом на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працює в Державному інституті праці та соціально-економічних досліджень, та заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2013р. по травень 2014р. становить 4332,35грн.

Оцінюючи встановлені правовідносини та вирішуючи спір, суд застосовує положення ст.ст. 115 КЗпП України.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст.. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Таким чином, суд стягує з відповідача заборгованість по заробітній платі на користь позивача в сумі 4332,35грн., оскільки вона працює на підприємстві та вчасно не отримує заробітну плату, а також індексацію несвоєчасно виплаченої заробітної плати в сумі 309,76грн.

Також позивачу внаслідок невчасної виплати заробітної плати була спричинена моральна шкода, яка пов*язана з тим, що відсутність коштів впливала на її фізичний стан, брак коштів не дозволяв вести їй нормальний спосіб життя, придбавати необхідні продукти харчування, сплачувати своєчасно комунальні послуги.

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Окрім того, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір моральної шкоди суд визначає, виходячи з характеру та обсягу страждань позивача, їх глибини та сутності, їх тривалості, та вважає 4600,00 гривень достатніми для їх відшкодування.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 24, 34 Закону України „Про оплату праці", ст.ст. 115, 237-1 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 15, 38, 60, 61, 212-215, 224-226 ЦПК України суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень, 3-тя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного інституту праці та соціально-економічних досліджень, (код ЄДРПОУ 00190325, р/р 26003502146200 у відділенні ПАТ «Укрсиббанк» в м. Харкові, МФО 351005) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 заробітну плату в сумі 4332,35грн., індексацію в сумі 309,76грн. та моральну шкоду в розмірі 4600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення- протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий - суддя: