Рішення № 40657722, 23.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/3651/13-ц

Провадження № ё22-ц/779/1853/2014

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Горблянського Я.Д., Пнівчук О.В.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: представників апелянта Москаленка Т.А. та Лапія В.В.,

позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" на рішення Тисменицького районного суду від 27 травня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з вказаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що в провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області знаходилась кримінальна справа № 323902 по обвинуваченню відповідача ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Порушена була по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.01.2011 року на відрізку автодороги «Івано-Франківськ-Тисмениця», що виникла внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_6 - водія автомобіля «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1. Так, під час руху на великій швидкості у попутному напрямку ОСОБА_6 не врахував дорожню обстановку та не забезпечив безпечного інтервалу руху, внаслідок чого здійснив удар переднім правим колесом в заднє ліве колесо автомобіля «Міцубісі Л-200», д.н.з: НОМЕР_3, що рухався в цьому ж напрямку, через що автомобіль позивача, будучи вибитим зі смуги руху, втратив керованість, та, виїхавши за межі проїзної частини, зіткнувся з деревом. В результаті зіткнення позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому великогомілкової кістки ноги, а автомобіль через механічні пошкодження повністю був знищений та не підлягає ремонту. По даній кримінальній справі позивач був визнаний потерпілим.

Постановою слідчого від 29.06.2011 року Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" (далі - ПрАТ К'Ю БІ І Україна") визнано цивільним відповідачем по даній справі, оскільки цивільно-правова відповідальність винного була застрахована.

Постановою суду від 21.12.2011 року підсудного ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ст. 6 КПК України, внаслідок акту амністії, що є нереабілітуючою обставиною та не позбавляє обов'язку відшкодувати спричинену потерпілому шкоду. Позивач зазначав, що вчиненням злочину ОСОБА_6 заподіяв йому, як потерпілому, істотні матеріальні збитки. Пошкоджений автомобіль позивача повністю знищений і відновленню не підлягає. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи по кримінальній справі вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу, як власнику автомобіля, в цінах станом на момент ДТП - 03.01.2011 року становить 165077 грн. Позивач зазначав, що для відновлення свого порушеного права ним було придбано аналогічний автомобіль «Міцубісі Л-200» вартістю 323789 грн., що підтверджується рахунком, виданим продавцем ТзОВ "Універсал-Авто", а тому саме ця сума є прямим матеріальним збитком. Крім того до складу матеріальних збитків відносяться витрати, пов'язані з лікуванням в розмірі 621,44 грн., придбанням пластини для великогомілкової кістки вартістю 4410 грн., придбанням шурупів кортикальних діаметром 4,5 мм, вартістю 540 грн., а всього на суму 5571,44 грн., що пов'язані з виконанням операції.

Також стверджував, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_6 йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 2000 грн., яку обґрунтовує тим, що йому було завдано тяжкі тілесні ушкодження, що призвело до втрати працездатності на тривалий час, він переніс складну операцію, був змушений змінити звичний спосіб життя, його було визнано інвалідом 2 групи.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути в свою користь з ПрАТ К'Ю БІ І Україна" матеріальну шкоду в розмірі 323789 грн. та шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я, в розмірі 5571,44 грн., а також стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Судові витрати покласти на обидвох відповідачів.

Рішенням Тисменицького районного суду від 27 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПрАТ СК «К 'Ю БІ І Україна» в користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 323789 грн. та шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я, в розмірі 5571 грн. 44 коп., а всього - 329360 грн. 44 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Стягнуто з відповідачів ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» та ОСОБА_6 в солідарному порядку судовий збір в дохід держави в розмірі 3523 грн.

На дане рішення ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи та невідповідність рішення нормам матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що судом порушено норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в частині, що стосується максимального розміру страхової суми, передбаченої законом. На даний час згідно п.9.2 ст.9 вказаного Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 грн. на одного потерпілого (при цьому на момент настання страхового випадку відповідно до страхового полісу страхова сума становила 25000 грн.) Також апелянт стверджує, що судом неправильно застосовано норми вищевказаного Закону в частині порядку визначення розміру шкоди, заподіяної потерпілому. Так, згідно ст.29 Закону відшкодуванню підлягає сума матеріального збитку, яка згідно висновку експертизи становить 165077 грн., а суд всупереч закону стягнув з відповідача на користь позивача вартість нового автомобіля. З цих підстав апелянт просив рішення суду змінити в частині стягнення з ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» матеріальної шкоди, стягнувши шкоду в розмірі 24490 грн. та стягнути з позивача на користь апелянта витрати по сплаті судового збору в розмірі 1618,95 грн.

Представники ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» Москаленко Т.А. і Лапій В.В. апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених у ній, та просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити, оскільки вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, що беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_6, позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 323789 грн. та шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я, в розмірі 5571 грн. 44 коп. Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована у ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна», саме із даної страхової компанії підлягає стягненню на користь позивача повна сума матеріальної шкоди та шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я в загальному розмірі 329360 грн. 44 коп. З відповідача ОСОБА_6 на користь позивача підлягає стягненню 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Однак з таким висновком повністю погодитись не можна, оскільки такий суперечить нормам матеріального права.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі статтею 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущепня строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Рішення суду оскаржується апелянтом в частині стягнення з ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» матеріальної шкоди, а тому саме в цій частині воно підлягає перевірці.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 03 січня 2011 року о 14 год. 20 хв. на відрізку автодороги «Івано-Франківськ-Тисмениця» з вини відповідача ОСОБА_6 - водія та власника автомобіля «Фольксваген Пассат», д.н.з НОМЕР_1, який порушив вимоги Правил дорожнього руху України, сталася ДТП, в результаті якої потерпілий - позивач ОСОБА_4 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому великогомілкової кістки у верхній третині, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. По факту вчинення ДТП 05.01.2011 року порушено кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, по якій позивача визнано потерпілим (а.с.5).

Дані обставини встановлені постановою Тисменицького районного суду від 21 грудня 2011 року (а.с.8-9). Зазначеною постановою ОСОБА_6, який свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав, було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ст. 6 КПК України, внаслідок акту амністії, що є нереабілітуючою обставиною та не позбавляє обов'язку відшкодувати спричинену потерпілому шкоду.

Позивач ОСОБА_4 є власником автомобіля НОМЕР_2, якому в результаті ДТП, що сталося з вини ОСОБА_6, було завдано механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_6 була застрахована, що підтверджується полісом №ВС/5337585 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20.06.2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.7). Згідно даного полісу ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» виступає страховиком, а автомобіль марки «Фольксваген Пассат», д.н.з НОМЕР_1, що на час ДТП належав ОСОБА_6, виступає забезпеченим транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У частинах 1 та 2 ст.22 ЦК України закріплено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування та дано визначення збитків, якими є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику транспортного засобу «Міцубісі Л-200», д.н.з. НОМЕР_3, становить 323789 грн., оскільки згідно рахунку №727У/А від 28.02.2012 року (а.с.16) саме таку вартість становить придбаний ОСОБА_7 аналогічний автомобіль марки «Міцубісі Л-200».

Проте такий висновок не відповідає нормам матеріального права.

Так, статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються, зокрема, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Зазначеною нормою передбачено, що страховиком відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, тобто матеріальний збиток.

Згідно висновку №3741 повторної судової автотоварознавчої експертизи по кримінальній справі №323902 від 24 жовтня 2011 року, яким підтверджено висновок попередньої експертизи по вказаній кримінальній справі, встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_2, в цінах станом на момент ДТП становить 165077 грн. (14-15).

Суд же дійшов висновку, що матеріальна шкода включає в себе витрати, яких позивач зазнав у зв'язку із повним знищенням свого автомобіля, що в розмірі вартості матеріального збитку згідно судово-автотоварознавчої експертизи становить 165077 грн., та витрат, які він змушений зробити для відновлення свого порушеного права, а саме, придбання аналогічного автомобіля, вартість якого на день придбання (28.02.2012 року) складає 323789 грн. Тобто суд вважав, що реальними збитками, завданими позивачу, є вартість аналогічного нового автомобіля станом на дату його придбання.

Такий висновок є помилковим.

Так, судом не враховано, що автомобіль позивача - 2008 року випуску, тому на момент ДТП він був у користуванні близько трьох років, що суттєво знижує його ринкову вартість в порівнянні з новим автомобілем. Також судом не враховано, що ціни автомобілів марки «Міцубісі Л-200» у 2008 році були значно нижчі, ніж у 2012 році, що зумовлено об'єктивними причинами (коливанням курсу валюти, інфляцією тощо).

Крім того при визначенні розміру матеріального збитку судом неправильно застосовано норми матеріального права. Так, суд не застосував ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, що діяла на момент ДТП, пунктом 30.3. якої було передбачено, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Судом встановлено, що автомобіль позивача фізично знищений та відновленню не підлягає, тому, в такому випадку, відповідно до вищевказаної норми закону відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, а не, як вважав суд, у розмірі вартості нового аналогічного автомобіля.

З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно та всупереч законодавству дійшов висновку про те, що пошкодженням автомобіля позивачу завдано матеріальної шкоди на суму 323789 грн., тоді як матеріалами справи підтверджується завдання позивачу матеріального збитку на суму 165077 грн., яка і підлягає стягненню із страхової компанії на користь позивача.

Отже, рішення суду в частині визначення матеріальної шкоди є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає зміні.

Крім того судом допущено порушення норм матеріального права в частині стягнення матеріальної шкоди із страхової компанії, не врахувавши, що шкода стягується в межах страхової суми.

Так, відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Аналогічна норма міститься й у ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Отже, у справах за позовами до страховиків про виплату страхового відшкодування суд обов'язково повинен встановити ліміт відповідальності страховика відповідно до договору страхування.

В апеляційній скарзі ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» зазначає, що ліміт відповідальності страховика становив 25000 грн. згідно полісу №ВС5337585 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.7). Проте такі доводи апелянта є безпідставними, оскільки позивачем в ході апеляційного розгляду справи надано копію договору страхування автотранспорту №04833, укладеного 23.06.2010 року між ОСОБА_6 та ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна», відповідно до якого ліміт відповідальності страховика було збільшено до 220000 грн. (п.5 договору страхування). Факт укладення даного договору страхування підтверджується іншими наданими позивачем ОСОБА_4 копіями документів, а саме: поясненнями ОСОБА_6 від 03.01.2011 року, протокол допиту обвинуваченого від 24.03.2011 року, постанова про притягнення як цивільного відповідача від 29.06.2011 року, протокол допиту свідка від 24.10.2011 року; із яких вбачається, що вищевказаний договір страхування автотранспорту №04833 дійсно був укладений та діяв на момент вчинення ДТП. ОСОБА_6 повідомив страхову компанію про факт ДТП, а тому страхова компанія була зобов'язана виплатити позивачу страхове відшкодування, однак цього не зробила.

З огляду на викладене, ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» на підставі договору страхування автотранспорту №04833, укладеного 23.06.2010 року, зобов'язана виплатити позивачу страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності, який становить 220000 грн.

Враховуючи, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу, як встановлено вище, становить 165077 грн., що не виходить за межі ліміту відповідальності ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна», то саме вказану суму слід стягнути із страхової компанії на користь позивача.

Крім того судом допущено порушення норм процесуального права, а саме, вимоги ст.74 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_6 про розгляд справи. Так, суд не встановив зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача, надсилав повістки про виклик до суду за адресою, вказаною у позовній заяві, за якою відповідач не проживає. Не зважаючи на те, що всі судові повістки про виклик ОСОБА_6 до суду повернулись без вручення адресату, суд не вжив передбачених законом заходів щодо встановлення місця проживання відповідача, не звернув уваги на те, що у позовній заяві зазначена інша адреса проживання відповідача, ніж у полісі страхування (а.с.7) та постанові суду (а.с.8). Цим суд позбавив відповідача можливості реалізації прав, наданих ЦПК.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення в частині стягнення матеріальної шкоди, а тому в цій частині рішення підлягає зміні із визначенням матеріальної шкоди - страхового відшкодування, яке слід стягнути з ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» на користь позивача в розмірі 165077 грн.

Також у частині визначення розміру судового збору рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Так, всупереч ст.88 ЦПК України суд неправомірно стягнув судовий збір солідарно із відповідачів, а не з кожного зокрема. А враховуючи, що позивач законом звільнений від сплати судового збору, судом не стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн., який підлягає стягненню, а з ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» в дохід держави слід стягнути недоплачений судовий збір в розмірі 940 грн. 77 коп., що складається із судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції та судового збору за подання апеляційної скарги до апеляційного суду. В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст.88, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" задовольнити частково.

Рішення Тисменицького районного суду від 27 травня 2014 року змінити в частині визначення розміру матеріальної шкоди - страхового відшкодування, а в частині визначення розміру судового збору - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна" на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду - страхове відшкодування в розмірі 165077 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч сімдесят сім гривень).

Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір в дохід держави в сумі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Страхова компанія "К'Ю БІ І Україна", юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8 (код за ЄДРПОУ 25395057) недоплачений судовий збір в сумі 940 грн. 77 коп. в дохід держави.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді Я.Д. Горблянський

О.В. Пнівчук