Рішення № 40655815, 23.09.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2011/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Доповідач Гайсюк О. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2014 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гайсюка О.В.

суддів - Фомічова С.Є., Потапенка В.І.

при секретарі - Дімановій Н.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Мегабанк" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 6 червня 2014 року.

В С Т А Н О В И Л А

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Мегабанк" про скасування рішення третейського суду та визнання недійсним третейського застереження.

Позивач зазначив, що 09 січня 2013 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір. За цим договором йому Банк надав кредит 50 000 грн. шляхом перерахування коштів на картковий рахунок за Договором рахунку № 150 від 28.12.2012 року.

Згідно п.9 Кредитного договору та розділом 6 Договору рахунку сторони домовилися, що будь-які спори між сторонами, які підвідомчі третейським судам розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" у відповідності з його регламентом одноособово третейським суддею призначеним Головою Третейського суду.

Зазначені пункти договорів, на думку позивача, обмежують його можливість мати цивільні права та не відповідають закону, відсутні свобода його волевиявлення та свідомого підписання третейської угоди.

У тексті укладених договорів не міститься вказівки на те, що Регламент третейського суду є невід'ємною частиною договорів та відсутнє посилання на те, що сторонам відомий цей Регламент.

На думку позивача це порушує принцип добровільності третейської угоди і його (позивача) волевиявлення не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, договори з третейським застереженням підписані ним під впливом помилки.

Помилка здійснена не внаслідок його недбальства, а через неподання регламенту Третейського суду.

Посилаючись на це, а також на те,що зміст правочину суперечить цивільному законодавству, позивач просив визнати недійсними третейські застереження визначені п.9 Кредитного договору та розділом 6 Договору банківського рахунку, а також скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду Асоціації "Слобожанська Перспектива" від 10.02.2014 року в справі за позовом Банку до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором та дострокове розірвання кредитного договору.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06.06.2014 року позов задоволено повністю. Третейські застереження визнані недійсними, а рішення третейського суду скасоване.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач з доводами скарги не погодився.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається , що 09 січня 2013 року між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, в якому сторони виклали Третейське застереження , зазначивши в п.9.1. цього договору, що сторони домовилися, що всі спори, що виникають за цим Договором між Сторонами підвідомчі третейським судам та незаборонені чинним законодавством України, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива"( далі- Третейський суд) у відповідності з його Регламентом.

Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду (а.с.117-119).

28 грудня 2012 року між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_2 був укладений Договір банківських рахунків фізичної особи, в якому сторони також виклали Третейське застереження. Зазначивши в п.6.1. цього Договору, що сторони домовилися, що всі спори, що виникають за цим Договором між Сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього Договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива"(далі- Третейський суд) у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово.

Сторони доручають Голові Третейського суду призначати третейського суддю зі списку суддів Третейського суду.

Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду (а.с.122).

Суд першої інстанції, визнаючи зазначені Третейські застереження недійсними, послався на те, що в текстах зазначених договорів не міститься посилання на те, що сторонам відомий зміст зазначеного Регламенту та міститься вказівки про те, що зазначений Регламент є невід'ємною частиною будь-якого з укладених договорів, а тому на думку суду, недодання до кредитного договору Регламенту Третейського суду, позбавило позивача свідомого вибору та волевиявлення при підписанні договору з третейським застереженням.

Але з таким висновком суду не можливо погодитися.

Статтею 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі.

Згідно ст.627 ЦК відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.2. ст.12 Закону України "Про третейські суди" якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

Але діючим законодавством не передбачено, що сторони договору повинні обов'язково зазначати в договорі про те, що регламент є невід'ємною частиною договору і що цей регламент додається (як додаток) до договору, адже він згідно ч.2 ст.12 Закону України "Про третейські суди" "розглядається" (тобто визнається Законом) як невід'ємна частина третейської угоди.

Позивач ознайомився з Регламентом третейського суду, підтвердивши цей факт своїм підписом в договорах, де прямо зазначено про те, що сторони ознайомлені з регламентом третейського суду, який вони обрали для вирішення спору. Більше того, в третейських застереженнях сторони виклали головні положення Регламенту, а саме визначили, що розгляду підлягають лише ті спори, які підвідомчі третейським судам за чинним законодавством України, обрали конкретний суд, який буде розглядати спори, домовилися, що спори буде розглядати суддя одноособово за дорученням голови третейського суду.

Наведене свідчить про те, що волевиявлення позивача, як учасника правочину було вільним та відповідало його внутрішній волі, а третейські застереження (третейські угоди), їх зміст не суперечить Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства ( ст.203ЦК) і підстави для визнання третейських застережень недійсними відсутні.

Також з матеріалів справи вбачається, що Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" позовні вимоги ПАТ "Мегабанк" задоволені в повному обсязі, достроково розірвано кредитний договір № 01-10 П/213-А від 09.01.2013 року між Банком і ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за цим кредитним договором у сумі 61965,83 грн (а.с.150-153).

Скасовуючи повністю рішення Третейського суду, суд в рішенні послався, зокрема на те, що позивач не був своєчасно повідомлений про розгляд справи третейським судом.

Але суд не звернув уваги, що відповідно до ст.51 Закону України " Про третейські суди", ст.389-5 ЦПК України рішення може бути скасовано лише у разі, якщо справа не підвідомча третейському суду; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною судом; склад третейського суду яким прийнято рішення, не відповідає вимогам статей 16-19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

З матеріалів справи вбачається і з цим погодилися сторони, що рішення третейського суду прийняте в межах третейської угоди, третейську угоду не визнано недійсною, склад третейського суду, яким прийнято рішення повністю відповідає вимогам статей 16-19 Закону України "Про третейські суди", вимогам Регламенту та третейським застереженням.

Зокрема, справу розглянуто одноособово суддею призначеним для розгляду справи головою суду. Цей суддя має вищу юридичну освіту (адвокат) (а.с.154-181, 143-147, 142), третейський суд не вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Згідно п.14 ст.6 Закону України "Про третейські суди" справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку не підвідомчі третейським судам, але, як правильно зазначив суд першої інстанції, справа за позовом Банку не є справою про захист прав споживачів.

Між тим, відповідно до змісту ч.2. ст.651 Цивільного Кодексу за вимогою однієї зі сторін договір може бути розірваний з підстав встановлених договором або законом лише за рішенням суду.

Вказівка в законі "за рішенням суду" означає, що договір не може бути розірваний за рішенням третейських судів, які не входять в систему правосуддя.

Отже, рішення третейського суду в частині вирішення спору про розірвання кредитного договору підлягає скасуванню, оскільки третейський суд прийняв рішення в справі про розірвання договору, яка йому не підвідомча.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув та скасував рішення третейського суду з інших підстав.

Наведене свідчить про те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог ПАТ "Мегабанк".

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 243, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ "Мегабанк" задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 червня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його вимог про визнання недійсними третейських застережень та про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" від 10.02.2014 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованості за кредитним договором у сумі 61965,83 грн.

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" від 10.02.2014 року у справі № 2/713-2014р. в частині дострокового розірвання кредитного договору № 01-10П/2013-А (з ануїтетними платежами) від 9 січня 2013 року, укладеного між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_2 скасувати.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства "Мегабанк" на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у сумі 243,60грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: