Ухвала суду № 40655322, 24.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1176/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представників позивача Макарової В.Ю. та Присенко О.О., представника відповідача Склярова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Нікстром» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року приватне акціонерне товариство «Нікстром» (далі ПрАТ «Нікстром») звернулось до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі Жовтнева ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2013 року № 0003931500 та № 0003941500.

В обґрунтування позову зазначалось, що 19 вересня 2013 року ПрАТ «Нікстром» засобами електронного зв'язку подало до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій у рядку 23 задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 58496 грн.. З 23 жовтня по 01 листопада 2013 року посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2013 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 08 листопада 2013 року за № 166/15-04543192, в якому зазначено про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, пп. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на 58496 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року № 0003931500, яким ПрАТ «Нікстром» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57271 грн., а також № 0003941500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1225 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 612 грн. 50 коп.. За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення відповідача від 28 листопада 2013 року залишені без змін. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року позовні вимоги ПрАТ «Нікстром» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 28 листопада 2013 року № 0003931500 та № 0003941500. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 182 грн. 70 коп.. Стягнуто з Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 грн. 30 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального права, а саме ст. ст. 123, 198, 200 Податкового кодексу України. На думку апелянта, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та у відповідності до положень діючого законодавства, а тому підстави для їх скасування відсутні. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представників позивача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 19 вересня 2013 року ПрАТ «Нікстром» засобами електронного зв'язку подало до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій у рядку 23 задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 58496 грн..

З 23 жовтня по 01 листопада 2013 року посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2013 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 08 листопада 2013 року за № 166/15-04543192, в якому зазначено про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, пп. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2013 року на 58496 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року № 0003931500, яким ПрАТ «Нікстром» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57271 грн., а також № 0003941500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1225 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 612 грн. 50 коп..

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення відповідача від 28 листопада 2013 року залишені без змін.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не спростовано факт правомірного формування позивачем суми, заявленої до бюджетного відшкодування, за серпень 2013 року.

Так, відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За визначенням, наведеним в п. п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Нікстром» засобами електронного зв'язку подало до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області податкові декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2013 року разом з додатками, одним з яких є розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), що містить інформацію стосовно постачальників, за якими платник податків сформував свій податковий кредит (т. 1 а. с. 56-59, 111-114).

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року № 0003931500, яким ПрАТ «Нікстром» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57271 грн., став висновок податкового органу про те, що поточною перевіркою встановлено відсутність суми ПДВ, яка фактично сплачена постачальникам за товари/послуги у попередніх періодах до серпня 2013 року на суму 57271 грн., зокрема ТОВ «Нерейінтертранс» (т. 1 а. с. 183-184).

Проте, матеріалами справи встановлено, що податковий кредит позивачем був сформований на підставі податкових накладних, виданих його контрагентами ТОВ ПНП «Дреджинг Україна», ТОВ «ТДС Укрспецтехніка» та ТОВ «ТД Відзев». Заявлена ПрАТ «Нікстром» до відшкодування сума ПДВ сформована саме за результатами господарських операцій з названими вище контрагентами (т. 1 а. с. 8-39).

При цьому висновок податкового органу про те, що податковий кредит сформований ПрАТ «Нікстром» за рахунок господарських операцій з ТОВ «Нерейінтертранс» не доведено відповідачем як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій. Акт перевірки також не містить інформації, яка б дозволяла зробити висновок про безпідставність посилання підприємства на вказані обставини.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновок відповідача про відсутність у позивача фактичної сплати ПДВ по ТОВ «Нерейінтертранс» і, відповідно, відсутність права на бюджетне відшкодування 57271 грн., зроблено податковим органом на підставі помилково встановлених обставин господарської діяльності платника податку.

Щодо висновку відповідача про встановлення попереднім актом перевірки від 15 жовтня 2013 року № 134/15-04543192 завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на 1225 грн., що стало підставою для зменшення підприємству суми бюджетного відшкодування з ПДВ на вказану суму, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, Жовтнева ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області після проведення попередньої перевірки, за результатом якої було складено акт 15 жовтня 2013 року № 134/15-04543192 та встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на 1225 грн., повинна була прийняти відповідне рішення, а не при наступній перевірці такого платника податків посилатись на дані попереднього акту та дораховувати податкові зобов'язання.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 28 листопада 2013 року № 0003931500 та № 0003941500 є правильним.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 29 вересня 2014 року.

Головуючий:

Судді: