Ухвала суду № 40655133, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2104/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенка В.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за червень 2014 року в сумі 16 733 грн. 72 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» зареєстроване як юридична особа 14.11.1995р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради, ідентифікаційний номер 03115436.

На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області перебуває 12 осіб: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, як колишні працівники відповідача.

Позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача за червень 2014р. у сумі 16733, 72 грн., розмір яких підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень 2014 року, що були направлені та отримані відповідачем.

Одночасно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивач направив відповідачеві і повідомлення про сплату коштів в рахунок такого відшкодування. Дане повідомлення отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 7).

На виконання вимоги УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2014 року ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» платіжним дорученням № 553 від 24.06.2014р. на суму 16733, 72 грн. сплатило позивачеві витрати із призначенням платежу: пільгові пенсії за червень 2014 року за ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13, згідно повідомлення від 11.06.2014р. № 14.

Зазначені кошти були зараховані УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області в рахунок погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення, тобто без урахування призначення платежу у вищевказаному платіжному дорученні.

Посилаючись на ту обставину, що вказані кошти були зараховані на погашення боргів товариства минулих періодів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що самостійне зарахування позивачем сум у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений платником у призначенні платежу в платіжному дорученні, є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку зі зміною управлінням Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області призначення платежу, зазначеного ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2014 року на суму 16733, 72 грн. на погашення боргів минулих періодів.

Обов'язок з відшкодування відповідних витрат Управлінню Пенсійного фонду встановлено Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97 встановлено ставку збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 року №22 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками

Крім того, згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Враховуючи те, що підприємство сплатило фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2014 року в розмірі 16733, 72 грн., а існування недоїмки, пені чи фінансових санкцій не встановлено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії позивача по зміні призначення платежу цих коштів є протиправними, оскільки право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому в суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

ОСОБА_15