ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.09.14р. Справа № 904/5873/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА", м. Київ
до Приватного підприємства підприємства матеріально-технічного забезпечення "БУД-СЕРВІС", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення 148 067,75 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Васильєв Д.О., довіреність № б/н від 02.09.2014 року, представник;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства підприємства матеріально-технічного забезпечення "БУД-СЕРВІС" про стягнення заборгованості у сумі 148 067,75 грн., з яких: 121 851,35 грн. - основний борг, 9 037,03 грн. - пеня, 2 313,51 грн. - 3% річних, 14 865,86 грн. - інфляційні втрати. Судовий збір у сумі 2961,37 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним на підставі договору № ДГ-0000341 від 04.03.2013 року, укладеного з відповідачем, були надані послуги з виконання робіт з розробки декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки на суму 304628,35 грн., які відповідачем сплачені лише частково у сумі 182777,00 грн., у зв'язку з чим у останнього станом на 01.08.2014 року виникла заборгованість у сумі 121 851,35 грн., на яку позивач нарахував пеню у сумі 9 037,03 грн., 3% річних у сумі 2 313,51 грн. та інфляційні втрати у сумі 14 865,86 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з наведених у ньому підстав.
Відповідач у поданому до суду відзиві від 02.09.2014 року разом із своїм контрозрахунком позов визнає частково у сумі 145 142,44 грн., з яких: основний борг у сумі 121851,35 грн. - повністю, 3% річних частково у сумі 2030,56 грн., пеню частково у сумі 7674,12 грн., інфляційні втрати частково у сумі 13586,41 грн. (а.с. 95-96 том 1).
У судові засідання відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 106 том 1).
Розгляд справи призначався на 08.09.2014 року та 23.09.2014 року.
У судовому засіданні 23.09.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
04.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА" (далі - Позивач, Підрядник) та Приватним підприємством підприємством матеріально-технічного забезпечення "БУД-СЕРВІС" (далі - Відповідач, Замовник) було укладено договір про виконання робіт з розробки Декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки № ДГ-0000341 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з розробки Декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки (далі - роботи) для будівництва заводу з виробництва ядерного палива (далі - об'єкт).
Документація на об'єкт повинна бути розроблена відповідно до затвердженого Завдання на проектування згідно з додатком № 1 та Технічним завданням на розробку декларації безпеки об'єкту підвищеної небезпеки об'єкта згідно з додатком № 2 до договору, що є невід'ємною частиною договору, нормативно-правовими актами, державними будівельними нормами, іншими регламентуючими документами України та умовами договору (пункт 1.2. договору).
Згідно з пунктом 3.1. договору вартість договору визначена у протоколі узгодження договірної ціни (додаток 3) та складає 304 628,35 грн., у тому числі ПДВ - 50 771,39 грн.
За умовами пункту 4.1. договору замовник здійснює поетапне авансування згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2).
Зобов'язання замовника з оплати робіт за договором вважаються виконаними належним чином з моменту зарахування грошових коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 4.3. договору).
Пункт 7.1. договору передбачає, що виконання робіт, передбачених договором, оформлюється по завершенню кожного його етапу актами здачі - приймання виконаних робіт та згідно з календарним графіком виконаних робіт (додаток № 3).
За змістом пункту 7.5. договору приймання виконаних робіт вважається завершеним з моменту підписання замовником (або його уповноваженим представником) акту здачі - приймання виконаних робіт.
Договір набуває чинності з дня укладення договору та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункти 6.1, 6.2. договору).
Відповідно до умов договору сторонами погоджений та затверджений Додаток № 1 до договору - Завдання на проектування об'єкта «Завод з виробництва ядерного палива» Декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки (а.с. 16 - 20 том 1). Згідно з цим Завданням розділ проекту - Декларація безпеки об'єкта підвищеної небезпеки виконується ТОВ «Техногенна безпека».
Відповідно до умов договору сторонами погоджений та затверджений також Додаток № 2 до договору - Технічне завдання на розробку Декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки проекту «Завод з виробництва ядерного палива» (а.с. 21 - 24 том 1), відповідно до якого замовником є Підприємство матеріально-технічного забезпечення «БУД-СЕРВІС», виконавцем - ТОВ «Техногенна безпека» із строком виконання згідно з календарним планом та вартістю, яка передбачена протоколом узгодження договірної ціни (п.п. 1.3. - 1.6.).
Згідно з календарним планом виконання робіт (Додаток № 3 до договору) строк розробки Декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки, погодження Декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки із замовником - 15.06.2013 року з оплатою у два етапи: 90% відповідно до пункту 3.2. договору - 274 165,20 грн.; 10% відповідно до пункту 3.2. договору - 30 462,80 грн. (а.с. 25 том 1).
Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 4 до договору) сторони погодили загальну вартість робіт за договором у сумі 304 628,35 грн. (з ПДВ) (а.с. 26 том 1), яка відповідає підписаному сторонами кошторису на розробку розділу «Декларація безпеки об'єкта підвищеної небезпеки. Промислова безпека. Стадія «П» (Додаток № 5 до договору) (а.с. 27 том 1).
На виконання зобов'язань за договором позивачем виконані роботи за замовленням відповідача у повному обсязі, що підтверджується актом здачі - приймання робіт № 20 від 20.09.2013 року на суму 304 628,35 грн., з яких: 90% становить 274 165,52 грн., 10% - 30462,83 грн. (а.с. 28 том 1).
12.12.2013 року затверджена проектна документація за проектом «Будівництво заводу з виробництва ядерного палива», що підтверджується експертним звітом № 00-1085-13/ПБ Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» (а.с. 32 - 43 том 1).
За виконані роботи відповідач розрахувався з позивачем частково у сумі 182 777,00 грн., а саме: 02.10.2013 року - 91 777,00 грн., 04.10.2013 року - 91 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 29-30 том 1).
Залишок несплаченої відповідачем вартості виконаних робіт за договором складає 121851,35 грн. (304 628,35 - 182777,00 = 121851,35), що і є причиною виникнення спору.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За умовами частини першої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 3.2. договору та згідно із затвердженим сторонами календарним планом замовник оплачує підряднику аванс за роботи у розмірі 90% договірної ціни. Кінцевий розрахунок у розмірі 10% від суми договору замовник сплачує по факту отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи.
При цьому конкретного строку для сплати грошових коштів у порядку як авансування, так і кінцевого розрахунку, який відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами чи терміну, який за цією ж статтею Кодексу визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, сторони не встановили.
Окремо щодо факту отримання позитивного експертного звіту слід зазначити, що це не є подією, яка має неминуче настати для кінцевого розрахунку, оскільки залежить від належного виконання договірних зобов'язань виконавцем. Тому у контексті договору ця обставина є лише умовою для кінцевого розрахунку, який повинен здійснюватися у певні строки.
Отже, за умовами договору сторони визначили ціну договору (вартість робіт), етапи оплати та їх процентні величини, але не визначили конкретних строків оплати ні авансу у сумі 90%, що складає 274 165,52 грн., ані 10% у порядку кінцевого розрахунку - 30 462,83 грн.
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом пункту 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Доказом вимоги позивача щодо сплати авансу у сумі 274 165,52 грн. є надана ним суду копія рахунку № СФ-0000170 від 30.09.2013 року (а.с. 111 том 1), оплата за яким відповідачем була здійснена частково у загальній сумі 182 777,00 грн. 02.10.2013 року та 04.10.2013 року (а.с. 29-30 том 1). Залишок несплаченого авансу - 91 388,52 грн. (274165,52-182777,00 = 91388,52).
Доказом вимоги позивача щодо здійснення кінцевого розрахунку у загальній сумі 121851,35 грн., з яких: 10% у сумі 30 462,83 грн. та залишок авансу у сумі 91 388,52 грн. є надана ним копія листа-вимоги № 30 від 04.06.2014 року, отриманого відповідачем 11.06.2014 року, що вбачається з відповідної відмітки на опису документів № 1-06.14 за вих.. № 18 від 05.06.2014 (а.с. 44 том 1).
Таким чином, з огляду на викладене та з урахуванням нормативних приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України стосовно семиденного строку від дня пред'явлення вимоги строк сплати за договором авансу у сумі 274165,52 грн. мав бути здійснений до 08.10.2013 року, а 10% кінцевого розрахунку у сумі 30 462,83 грн. - до 19.06.2014 року.
Кінцевий розрахунок у загальній сумі 121 851,35 грн. відповідачем на час розгляду не здійснений, заборгованість на цю суму ним визнана.
Враховуючи встановлені обставини справи і відповідно до умов договору, строк оплати є таким, що настав, а заборгованість відповідача у сумі 121 851,35 грн. є належним чином обґрунтованою.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 9.3. договору у разі порушення строків оплати, за винятком перерахованого авансу, підрядник вправі нарахувати та стягнути із замовника пеню у розмірі 0,1% від суми, яка підлягає оплаті згідно з етапом робіт за договором, за кожний день прострочки, але не більше 10% від суми, яка підлягає оплаті.
За частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційні втрати розраховані із заборгованості у загальній сумі 121 851,35 грн. відповідно до наступного розрахунку:
- пеня у сумі 9 037,03 грн. за період з 13.12.2013 року по 12.06.2014 року із застосуванням подвійного розміру облікової ставки НБУ, що діяла у той період;
- 3% річних у сумі 2 313,51 грн. за період з 13.12.2013 року по 01.08.2014 року;
- інфляційні втрати у сумі 14 865,86 грн. за період з 13.12.2013 року по 01.08.2014 року.
При цьому відповідачем не враховано, що перебіг строку порушення договірного зобов'язання зі сплати 10% від вартості робіт - 30 462,83 грн. починається з 19.06.2014 року, а тому нарахування з 13.12.2013 року пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму заборгованості 121 851,35 грн., у складі яких 30 462,83 грн., є неправомірним.
Крім того, окремо щодо пені слід зазначити, що з урахуванням меж позовних вимог стосовно періоду, визначеного позивачем (з 13.12.2013 року по 12.06.2014 року) можливим є нарахування пені лише на залишок заборгованості з авансу у сумі 91 388,25 грн. з 13.12.2013 року і по 08.04.2014 року, оскільки шестимісячний строк нарахування пені за прострочку авансу охоплюється періодом з 08.10.2013 року по 08.04.2014 року.
Приймаючи до уваги викладене, а також межі позовних вимог, визначених позивачем щодо періоду нарахування 3% річних (з 13.12.2013 року по 01.08.2014 року), пеня та 3% річних підлягають перерахунку і будуть складати:
пеня - 3 808,27 грн. за період з 13.12.2013 року по 08.04.2014 року із заборгованості на суму 91 388,52 грн. з урахуванням діючої на той час облікової ставки 6,5% річних;
3% річних - 1 412,14 грн. за період з 13.12.2013 року по 18.06.2014 року із заборгованості у сумі 91 388,52 грн. та 440,67 грн. за період з 19.06.2014 року по 01.08.2014 року із заборгованості на суму 121 851,35 грн. з урахуванням щоденного розміру 3% річних - 0,082191781.
Усього: 1852,81 грн. (1 412,14+440,67=1852,81).
Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи викладене, інфляційні втрати підлягають перерахунку і будуть складати:
11 080,68 грн. - за період грудень 2013 року - червень 2014 року із заборгованості на суму 91 388,52 грн. з урахуванням сукупного індексу інфляції за цей період - 112,12480703%;
1 466,12 грн - за період липень 2014 року - серпень 2014 року із заборгованості на суму 121 851,35 грн. з урахуванням сукупного індексу інфляції за цей період - 101,2032%;
Усього: 12 546,80 грн. (11 080,68+1466,12= 12546,80).
За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 140 059,23 грн., з яких: основний борг у сумі 121 851,35 грн., пеня у сумі 3 808,27 грн., інфляційні втрати у сумі 12 546,80 грн., 3% річних у сумі 1852,81 грн.
Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України).
За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" рівень мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня визначено у сумі 1 218,00 гривень.
З урахуванням ціни позову у сумі 148 067,75 грн. судовий збір повинен складати 2961,36 грн. (148 067,75 х 2% = 2961,36).
Під час звернення до суду позивач сплатив за платіжним дорученням № 328 від 01.08.2014 року судовий збір у загальній сумі 2 961,37 грн. (а.с. 8 том 1).
Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 0,01 грн. (2961,37 - 2961,36 = 0,01).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням викладеного позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ухвали господарського суду судовий збір у сумі 0,01 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 328 від 01.08.2014 року.
Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 801,19 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства підприємства матеріально-технічного забезпечення "БУД-СЕРВІС" (52209, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Будьонного, буд. 88, ідентифікаційний код 31184098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА" (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 10-А. корпус 6, кв. 61, ідентифікаційний код 36790218) основний борг у сумі 121 851,35 грн., пеню у сумі 3 808,27 грн., інфляційні втрати у сумі 12 546,80 грн., 3% річних у сумі 1852,81 грн., судовий збір у сумі 2 801,19 грн.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА" (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 10-А. корпус 6, кв. 61, ідентифікаційний код 36790218) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 0,01 грн., про що винести ухвалу.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.09.2014 року.
Суддя І.І. Колісник
Судове рішення № 40654770, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 23.09.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/5873/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: