Рішення № 40653579, 29.05.2014, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/7532/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого - судді Спічак О.Б.,

при секретарі - Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив суд встановити факт проживання його з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2008р. по жовтень 2012р., визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю сторін, визнати за ним право власності на 1\2 частину зазначеного двоповерхового житлового будинку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що у 1999р. він уклав шлюб з ОСОБА_2 та до жовтня 2012р. проживали однією сім»єю і вели спільне господарство. В жовтні 2012р. вони розлучились і на початку 2013р. він дізнався від ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між ними ще у жовтні 2008р. за рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13.10.2008р. Про існування рішення він не знав, заяв до суду про розгляд справ без його участі не надавав, оскільки в цей час знаходився за межами України, про що свідчать послужні книжки моряка. Разом з тим, і після розірвання шлюбу вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, підтримували фактичні подружні стосунки.

За час перебування у шлюбі та спільного проживання, за спільні кошти ними був побудований двоповерховий житловий будинок, право власності на який зареєстровано за відповідачем. Оскільки цей будинок набутий ними за час спільного проживання, то він належить їм на праві спільної сумісної власності, та підлягає розподілу між ними в рівних частинах.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги у заявленому обсязі та пояснив, що про розірвання шлюбу позивачу стало відомо у 2013р., рішення суду оскаржено не було, що будівництво розпочато на весні 2008р. був залитий фундамент, в літку побудовані цокольний та перший поверхи, весною 2009р. зроблено монолітне перекриття першого та мансардного поверхів, у 2010р. виготовлена кровля з натуральної черепиці вартістю 200 000 грн., а оскільки грошей на кровлю не вистачало, то вони брали кредит 10000 доларів США та він надавав згоду. У 2011р. будівництво було закінчено без оздоблювальних робіт. Затрачена сума за спорудження фундаменту, першого та мансардного поверхів склала 30 000 доларів США, загальну суму вартості будівельних робіт позивач не може назвати. За час будівництва будинку він змінив 10 бригад будівельників. Позивачем була оформлена банківська картка на ім'я відповідача, згідно якої вона мала вільно користуватись його банківським рахунком, що є підтвердженням сумісного проживання та ведення спільного господарства. Представник просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позов був уточнен в частині визнання права власності на ? частину будинку літ.»Ж» по АДРЕСА_1.

Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та пояснила, що подружне життя не склалось через зловживання позивачем спиртних напоїв, у 2005р. відповідач зверталась до суду з позовом про розірвання шлюбу та поділ майна. ОСОБА_1 просив суд надати строк для примирення, сторони помирились, але здійснили поділ майна шляхом укладання мирової угоди, яка затверджена ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 18.11.2005р., згідно якої ОСОБА_1 відмовився від майнових прав на нежиле приміщення площею, що знаходиться по АДРЕСА_2. На весні 2005р. батько ОСОБА_2 ОСОБА_5 подарував їй житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1, то з того часу ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_6 1999р. народження, проживають та зареєстровані в будинку за цією адресою.

Після примирення ОСОБА_1 проживав в цьому будинку разом з сім'єю до серпня 2008р.. В цей час подружжя приймають рішення про розірвання шлюбу та ОСОБА_1 власноручно пише заяву про те, що він згоден на розірвання шлюбу та просить суд розглянути справу за його відсутністю. 06.09.2008р. він уходе в рейс до 08.01.2009р.. Згідно з витребуваної з архіву суду цивільної справи №2-5124\08 ОСОБА_2 звернулась з заявою про розірвання шлюбу 06.10.2008р., але судовий збір був сплачений нею ще 27.08.2008р., що підтверджує намір подружжя розірвати шлюб ще у серпні 2008р.. Рішенням суду від 13.10.2008р. шлюб між подружжям ОСОБА_2 був розірваний. Рішення оскаржене не було. У лютому 2009р. ОСОБА_2 отримала свідоцтво про розірвання шлюбу, про що їй зроблена відмітка у паспорті. З весни 2009р. ОСОБА_2 знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7, їх сім'я проживає в АДРЕСА_1.

Зазначений житловий будинок 1990р. забудови, житловою площею 30,4 кв.м., мав незадовільний технічний стан, тому ОСОБА_2 прийняла рішення розпочати будівництво нового житлового будинку на власній земельній ділянці. В цьому її підтримали батьки, а згодом і ОСОБА_7. У 2009р. вона заказує проектну документацію на будинок, в серпні 2009р. отримує дозвіл на виконання будівельних робіт і розпочинає будівництво фундаменту згідно проекту, у грудні 2009р. укладає договір з ПП ОСОБА_8 на будівництво житлового будинку, сплачує 71 784 грн. за роботу та будівельні матеріали, 24.07.2010р. вона приймає ці роботи. 01.08.2010р. ОСОБА_2 укладає договір з ПП, ОСОБА_8 на будівництво кровлі, поступово сплачує ПП, ОСОБА_8 162 968 грн., що підтверджується квитанціями. ОСОБА_2 влаштовувала співпраця з ПП ОСОБА_8, оскільки це було якісне виконання будівельних робіт та він самостійно здійснював закупку та доставку будівельних матеріалів, за які звітував їй наданням квитанцій. 02.11.2010р. вона прийняла від ПП ОСОБА_8 виконану роботу по будівництву кровлі та гарантійний документ на керамічну черепицю. В березні 2011р. вона уклала договір з ПП ОСОБА_9 на виготовлення та монтаж метало пластикових вікон вартістю 30 733грн. та самостійно розрахувалась за виконану роботу. Зі слів доньки та будівельників їй відомо, що ОСОБА_1 в її відсутність приходив навідати доньку та будучі у нетверезому стані влаштував сварки з будівельниками та вештався по будівельному об'єкту. ОСОБА_1 будь-якої участі у будівництві будинку не приймав і не міг приймати, оскільки на той час він був для неї сторонньою людиною, що підтверджується його необґрунтованим позовом без зазначення етапів будівництва, вартості виконаних робіт та виконавців.

Після здійснення монтажу вікон у травні 2011р. виникла необхідність у виконанні штукатурних робіт. Оскільки на той час у ПП ОСОБА_8 робітники були зайняті, вона погодилась на пропозицію ОСОБА_1 та запросила виконати ці роботи ОСОБА_10, який виконав ці роботи разом зі своїм сином, вона розрахувалась з ним, а потім разом зі своїм сином, вона розрахувалась з ним, а потім була вимушена ще раз сплатити за переробку неякісної роботи ОСОБА_11. Дозвіл на виконання будівельних робіт був наданий строком до 21.08.2010р., оскільки будівництво не було закінчено, то він був продовжений до 06.08.2011р., тому 25.07.2012р. була подана декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Разом з тим на цей час будинок був без оздоблювальних робіт, комунікацій. 18.09.2012р. ОСОБА_2 було видане свідоцтво на нерухоме майно, яке складається з житлових будинків літ. «Б» та літ. «Ж», водопроводу та огорожі. Свідоцтво видане замість договору дарування від 12.04.2005р.

Після здачі будинку до експлуатації будівельні роботи були продовжені та тривають по теперішній час. Так, наприкінці 2012р. були проведені комунікації , у 2013р. виконані оздоблювальні роботи внутрішніх приміщень та зовнішніх стін будинку. Тому до наступного часу ОСОБА_2 з донькою та ОСОБА_7 проживають в старому будинку. Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню.

Щодо наданої позивачем банківської виписки по картковому рахунку, згідно якої ОСОБА_2 в період з листопада 2010р. по березень 2012р. зняла з рахунку позивача 13 235 доларів США, що на той час було еквівалентно 105 889грн., то це не є належним доказом проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2008р. по жовтень 2012р., та не дає права позивачу на визнання за ним права власності на 1\2 частину житлового будинку, дійсна вартість якого визначена ХДБТІ на листопад 2012р. у 583 189 грн..

Зазначена сума грошей була знята ОСОБА_2 з рахунку позивача як матеріальне утримання дитини з часу припинення шлюбних відносин у серпні 2008р. та до досягнення дитини повноліття, а саме за 9 років, або 108 місяців, що складає 980 грн. на місяць. В березні 2012р. позивач забрав у ОСОБА_2 банківську картку. Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та обставини.

Спір між сторонами виник щодо майна, а саме житлового будинку, зведеного після офіційного розірвання шлюбу. З цього питання судом встановлено.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13.10.2008р. по справі №2-5124\08 шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03.07.1999р. Суворовським районним відділом РАГС м. Херсона, актовий запис №231 - розірваний. В матеріалах справи наявна заява відповідача ОСОБА_1 щодо погодження на розірвання шлюбу. Рішення суду не оскаржувалось та є чинним на час розгляду справи.

26.02.2009р. відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_2 видано свідоцтво про розірвання шлюбу, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №66 від 26.02.2009р..

Згідно свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_1. народилась ОСОБА_6, батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно договору дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладеному 12.04.2005р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, останній на праві особистої власності належить житловий будинок літ. «А» з господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка площею 0,0453 га, які знаходяться в АДРЕСА_1. 18.05.2005р. здійснена державна реєстрація права власності на житловий будинок, а 23.03.2006р. ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку (Серія ЯБ №497293, зареєстрований за №1АА001969-010671300392).

Відповідно з дозволом на виконання будівельних робіт №620\2009р. від 21.08.2009р., виданого інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області, ОСОБА_2 дозволено будівництво індивідуального одноквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої 13.02.2009р. Управлінням містобудування та архітектури Херсонської міської ради.

10.12.2009р. між ОСОБА_2, як замовником, та ПП ОСОБА_8, як підрядником, укладений договір на будівництво житлового будинку. Згідно з п. 3.1. договору вартість робіт та матеріалів складає - 43 138 грн., а матеріалів - 28 646грн..

Виконання договору підтверджено актом виконаних робіт від 24.07.2010р., в якому підрядчик підтвердив факт повного розрахунку замовником.

01.08.2010р. між ОСОБА_2, як замовником, та ПП ОСОБА_8, кя підрядником, укладений договір на виконання будівельних робіт по облаштуванню кровлі на житловому будинку по АДРЕСА_1 вартістю 162 968 грн.

Товарними чеками від 02.08.2010р., 18.08.2010р., 06.09.2010р. та від 09.09.2010р. підтверджується здійснення ОСОБА_2 розрахунку по договору відповідно 15 000,00 грн., 20 000,00 грн., 97 650,00 грн., 15 000,00 грн..

Актом виконаних робіт по будівництву кровлі від 02.11.2010р. підтверджено виконання робіт та повний розрахунок.

Відповідно до договору підряду №03-31 від 31.03.2011р. ОСОБА_2 уклала договір з ПП ОСОБА_9 на виконання та монтаж метало пластикових вікон на загальну суму 30733грн., сплата якої підтверджена квитанціями від 31.03.2011р. та 16.05.2011р.;

З наданих ОСОБА_2 квитанцій на придбання будівельних матеріалів вбачається, що починаючи з 2009р. по 2013р. купувались матеріали для будівництва житлового будинку.

25.07.2012р. Інспекцією ДАБК у Херсонській області зареєстрована за №ХС142121268 декларація про готовність об'єкта до експлуатації індивідуального одноквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Херсоні, забудовник ОСОБА_2 На підставі рішення виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради за №147 від 14 вересня 2012р. ОСОБА_2 замість договору дарування від 12.04.2005р. видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.09.2012р., яке складається з двох житлових будинків літ. «Б» та «Ж», водопроводу та огорожі. 18.10.2012р. здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 за реєстраційним номером: 9592353.

Згідно технічного паспорту на житлові будинку по АДРЕСА_1, дійсна вартість нерухомого майна на 06.11.2012р. складає 633637грн., у тому числі вартість житлового будинку літ. «Ж» з ганком та балконом складає 583189грн.

Відповідно до довідки від 09.12.2013р. №01-14/501, наданої Херсонською гімназією №3, в якій навчається донька ОСОБА_2 ОСОБА_6, ОСОБА_1 починаючи з 2009р. і до теперішнього часу на батьківські збори не з'являвся та не брав участі у матеріальному забезпеченні навчального процесу дитини.

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 18.11.2005р. по справі №2-7895/2005 затверджена мирова угода між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, згідно якої ОСОБА_1 відмовився від майнових прав на нежиле приміщення по АДРЕСА_2.

Відповідно до заочного рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 05.06.2006р. по справі №2-3270/06 за ОСОБА_2 визнане право власності на перукарню, переобладнану з нежилого приміщення, яка знаходиться по АДРЕСА_2. 19.07.2007р. здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на перукарню за реєстраційним номером: 10220797.

Згідно довідки №10-4-2/1122-Б1 від 19.12.2013р. ПАТ «Фідобанк» та виписки по картковому рахунку на ім'я ОСОБА_2 13.09.2009р. була відкрита банківська платіжна картка БПКНОМЕР_1, строк дії якої закінчувався 30.09.2013р., в період з 11.11.2010р. по 13.03.2012р. ОСОБА_2 здійснила операції по зазначеній платіжній картці, отримавши 13235 доларів США.

Відповідно до кредитного договору № 01432/ RX від 03.09.2010 року, укладеному між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_2, остання на споживчі потреби отримала 70000 грн. Виконання основного забов»язання забезпечується іпотекою нежитлового приміщення перукарні, що знаходиться по АДРЕСА_2 та належить позичальнику. Кредитний договір містить заяву позичальника ОСОБА_2 про те, що на момент укладання цього договору, вона не перебуває у зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах.

Відповідач ОСОБА_2 була допитана в якості свідка і пояснила, що у 2005р. вона зверталась до суду з заявою про розірвання шлюбу і про поділ майна. Причиною розірвання шлюбу було зловживання ОСОБА_1 алкоголем та вживання наркотиків шляхом куріння. У 2005р. вона отримала в дар від батька житловий будинок та земельну ділянку, в який переселилась разом з донькою та були зареєстровані за цією адресою. Шлюб у 2005р. не був розірваний, оскільки ОСОБА_1 обіцяв змінити свою поведінку та ставлення до сім'ї. В зв'язку з тим, що жодних позитивних змін в поведінці ОСОБА_1 не відбулось, вона запропонувала йому розірвати шлюб, і він написав заяву про згоду на розірвання шлюбу та розгляд справи без його участі. З вересня 2008р. шлюбні відносини та ведення спільного господарства були припинені, а в жовтні 2008р. шлюб було розірвано. З весни 2009р. та до наступного часу вона знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7, веде з ним спільне господарство та має спільний бюджет. У січні 2009р. вона сповістила ОСОБА_1, який повернувся з рейсу та проживав за місцем реєстрації по АДРЕСА_3, що шлюб розірвано і він може отримати рішення суду. В лютому 2009р. вона отримала свідоцтво про розірвання шлюбу. Рішення про будівництво вона прийняла навесні 2009р., та її підтримали батьки і ОСОБА_7 Вона самостійно замовила проект будинку, отримала дозвіл на будівництво, після чого в вересні 2009р. розпочала будівництво житлового будинку. Фундамент робив ОСОБА_20 відповідно до проекту. За всі будівельні матеріали та виконані роботи вона розраховувалась самостійно, грошима, які належали їй особисто. У грудні 2009р. вона уклала договір з ОСОБА_8 на будівництво будинку, роботи були закінчені в липні 2010р., а в серпні 2010р. з ОСОБА_8 був укладений договір на будівництво крівлі. ОСОБА_8 самостійно здійснював придбання будівельних матеріалів та їх доставку, підбирав робітників та контролював виконання робіт. ОСОБА_1 приходив навідувати доньку в той час, коли вона була на роботі. Він втручався в хід виконання робіт, влаштовував сварки з будівельниками, чим заважав будівництву. На кінець 2010р. на будівництво нею було витрачено близько 400000грн. В літку 2012р. вона шукала робітника для виконання штукатурних робіт, оскільки відбувся монтаж вікон, і погодилась на пропозицію позивача, який рекомендував ОСОБА_11 Він виконав роботи, вона розрахувалась і заплатила йому 12000грн. роботи були виконані неякісно, крім того, він зіпсував мансардні вікна. Інші робітники усували всі недоліки. Всі подальші оздоблювальні та комунікаційні виконувались під керівництвом ПП ОСОБА_8 Будинок був зданий до експлуатації та отримані правові документи, але роботи тривають до наступного часу. Тривалість будівництва пов'язана з її фінансовими можливостями. Після розірвання шлюбу у 2008р. позивач не надавав грошей на утримання доньки, в вересні 2009р. він оформив банківську картку, по якій вона повинна була отримувати аліменти, але не віддав їй цю картку і до кінця 2010р. не здійснював матеріального забезпечення дитини. Перед уходом в рейс у вересні 2010р. він запропонував сплатити за рік всі аліменти до досягнення дитиною повноліття із урахуванням 1 000,00 грн. в місяць. Вона погодилась, він передав картку. За період з листопада 2010р. по березень 2012р. вона отримала 13 400 доларів США, що відповідало їх домовленостям за 9 років по 1 000,00 грн. на місяць. У березні 2012р. він забрав банківську картку, оскільки виконав свої зобов'язання. В подальшому це питання не виникало.

В період будівництва крівлі вона отримала кредити у сумі 70 000 грн. і передала банку в іпотеку належну їй перукарню. Оскільки право власності на перукарню вона отримала під час шлюбу з ОСОБА_1, то банк вимагав згоди колишнього чоловіка. ОСОБА_1 на її прохання надав згоду. Кредит вона погасила самостійно. Будь-якої участі в будівництві житлового будинку позивач не приймав, а ні фізично, ні матеріально.

Допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 надали суду аналогічні з ОСОБА_2 пояснення.

Пояснення свідка ОСОБА_15, сина позивача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються документами поетапного будівництва та укладеними договорами підряду.

Пояснення свідків ОСОБА_16 колишньої дружини позивача та сина ОСОБА_17 не є конкретними щодо предмета доказування та спростовуються іншими доказами.

Таким чином, суд вважає встановленим, що будівництво житлового будинку літ.»Ж» розпочато ОСОБА_2 через рік після офіційного розірвання шлюбу з позивачем та здійснювалось ОСОБА_2 за рахунок особистих грошових коштів, що підтверджуються письмовими доказами, та будівництво здійснювалось в період знаходження ОСОБА_2 в фактичних шлюбних відносинах з іншою особою. Факт сумісного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_7 однією сім'єю з початку 2009 року підтвердили як свідкі ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_19 так і сам ОСОБА_7

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ст.3 СК України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»зки.

Відповідно ч.1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об»ектомправа спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК України, щодо права спільної сумісної власності подружжя.

Аналізуючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо проживання однією сім»єю з відповідачкою після розірвання шлюбу у жовтні 2008 р., що між ними існували усталені взаємовідносини, притаманні подружжю, не доведено обставини на які він посилається у своєму позові, а відтак позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 60,212-215 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю та поділ спільного майна подружжя відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Херсонської області через Комсомольський районний суду м. Херсона протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Б.Спічак