Рішення № 40653198, 22.09.2014, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/873/14-ц

Номер провадження 2/580/332/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого -судді Стеценко В. А.,

з участю секретаря -Кальченко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання дочки;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони проживали в шлюбі, після розірвання якого їхня дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася проживати з матір»ю а з вересня 2013 року навчається у Одеському національному морському університеті на факультеті транспортних технологій та систем і потребує матеріальної допомоги. Тому позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на час навчання дочки в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення дочкою навчання чи до досягнення нею 23-х річного віку.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, послалась на те, що до досягнення дочкою повноліття відповідач згідно рішення суду регулярно сплачував аліменти на її утримання в розмірах, вказаних в позовній заяві.

Після досягнення нею 18 років ніякої допомоги дочці відповідач не надає, хоча її матеріальний стан не поліпшився.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, мотивував це тим те, що не може сплачувати аліменти, так як не має постійної роботи та регулярних доходів, зареєстрований безробітним, проживає за рахунок своєї матері - пенсіонерки за віком.

Також він мотивував свої заперечення тим, що ОСОБА_3 отримує стипендію за місцем свого навчання а позивачка на його думку має дохід від підприємницької діяльності, достатній для утримання їх дочки за власний рахунок. Крім того, вона отримує кошти за використання придбаної в шлюбі з ним житлової квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_2 і надається за плату для проживання стороннім громадянам - квартирантам.

Разом з тим, він визнав, що є працездатною особою, отримав середню освіту і спеціальності водія, елетрозварювальника та машиніста баштового крану, до досягнення дочкою повноліття сплачував аліменти на її утримання. Після розірвання шлюбу він придбав у власність ще одну квартиру, розташовану по АДРЕСА_3, має кілька поточних і депозитних рахунків в банківських установах, на яких зберігаються його особисті грошові кошти.

З паспорта (а.с. 3), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що позивачкою є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.

З свідоцтва (а.с. 4), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, а її батьками є сторони.

З довідки (а.с. 5), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 навчається у Одеському національному морському університеті на факультеті транспортних технологій та систем, на 1-му курсі денного відділення, на бюджетній основі до липня 2017 року.

З витягу (а.с. 6), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що шлюб між сторонами було укладено 23.09.1995 року, розірвано - 08.12.2006 року.

З довідки та листа (а.с. 11, 30), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_2 і є власником цієї квартири.

З ухвали (а.с. 14), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що Іллічівським міським судом розглядається спір між сторонами про визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину спільно нажитого майна - квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_2.

З довідки та листа (а.с. 15, 57), досліджених в судовому засіданні вбачається, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про ОСОБА_2 станом на 28.05.2014 року відсутні, в базі даних Державного реєстру фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року інформації про його доходи немає.

З довідок (а.с. 16, 23), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 29.05.2014 року ОСОБА_2 зареєструвався в Лебединському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна особа.

З довідки (а.с. 28), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована в Лебединському відділенні Сумської ОДПІ приватним підприємцем. Сума її доходу за 2013 рік складає 32 000 грн.

З довідки (а.с. 29), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 протягом вересня 2013 року - березня 2014 року отримувала стипендію по 730 грн. в місяць.

З паспорта, картки (а.с. 36 - 37), досліджених в судовому засіданні вбачається, що відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, має і/н НОМЕР_1.

З довідки (а.с. 47), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що відповідач в ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 14.06.2014 року має сім поточних та два депозитних рахунки, а протягом лютого - червня 2014 року відмовився від використання ще одного поточного та двох депозитних рахунків. Залишок коштів на рахунках становить 2 107,18 грн.

З довідок (а.с. 91-92), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 належить однокімнатна квартира АДРЕСА_3.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований, позовні вимоги витікають із сімейних правовідносин а підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що 23.09.1995 року сторони уклали шлюб, під час якого проживали однією сім»єю, вели спільне господарство, зокрема придбали житлову квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3. В подальшому шлюб між сторонами було розірвано, донька проживає з матір»ю, навчається у Одеському національному морському університеті, не має крім стипендії самостійних заробітків і потребує матеріальної допомоги, а відповідач до досягнення дочкою повноліття сплачував аліменти на її утримання і має можливість надавати допомогу під час навчання дочки до досягнення нею 23-х років, так як є працездатною особою, отримав середню освіту і кілька спеціальностей, має у власності дві жилі квартири, одна з яких використовується для отримання прибутку та грошові кошти, які зберігаються на поточних і депозитних рахунках в банківських установах.

Вказані обставини були встановлені з пояснень сторін і матеріалів справи.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків,

дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. ст. 198, 199 СК України - батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно вимог ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина з урахуванням обставин, зазначених в ст. 182 цього Кодексу.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 хоч і є повнолітньою особою, проте продовжує отримувати освіту за денною формою навчання і не має можливості працювати та самостійно заробляти кошти, достатні для її проживання, внаслідок чого потребує матеріальної допомоги.

Також суд враховує, що відповідач є працездатною фізичною особою, отримав освіту та кілька спеціальностей, які дають йому можливість працювати та отримувати постійний заробіток, має у власності дві житлові квартири, одна з яких використовується як джерело доходу для отримання прибутку та кілька розрахункових і депозитних рахунів у банківських установах, на яких зберігаються грошові кошти, а тому на думку суду він має можливість надавати допомогу дочці до закінчення нею навчання чи до сягнення 23-х річного віку.

Крім того, суд бере до уваги і те, що до досягнення дочкою повноліття відповідач сплачував на її утримання аліменти, а в судовому засіданні не навів доводів та не надав доказів того, що після 04.04.2014 року його майновий стан змінився настільки, що не дає йому можливості матеріально допамагати дочці під час її навчання.

Разом з тим, суд не може взяти до уваги доводи відповідача в тій частині, що він може не сплачувати аліментів на утримання дочки з тих підстав, що його колишня дружина ОСОБА_1 є приватним підприємцем, отримує доходи, які дають їй можливість самостійно утримувати дочку, так як відповідно до ст. 143 СК України батьки мають рівні права та обов»язки щодо дитини а розірвання шлюбу чи проживання їх окремо не звільняє їх від обов»язків щодо дитини.

Крім того, суд не може взяти до уваги і неодноразові посилання відповідача на ту обставину, що його дружина ОСОБА_1 залишає в своєму розпорядженні грошові кошти, отримані в якості орендної плати за використання їхньої спільної квартири по АДРЕСА_2, хоча ці доводи і не оспорюються позивачкою, так як в судовому засіданні було встановлено, що зазначена квартира зареєстрована на ім»я відповідача, його право власності стверджується відповідним реєстраційними документами, саме йому як власнику належить право визначати способи використання цієї квартири та цілі, на які повинні витрачатися кошти, отримані від її використання і він не позбавлений цих можливостей на час розгляду спору.

В той же час, суд бере до уваги, що законом не передбачено стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина в розмірі 30 % прожиткового мінімуму, а тому вважає, що в цій частині позов не підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги вік, матеріальне становище і стан здоров»я сторін та їх дочки, можливість надання допомоги другим із батьків та інші обставини, які мають істотне значення, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 21.05.2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 чи до закінчення нею навчання, а в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Крім цього, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на підставі ст. 88 ЦПК України судовий збір на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 60, 81, 88, 130,174, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 182 - 184, 198 - 200 СК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання дочки задовільнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, і/н НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2, аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 21.05.2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 чи до закінчення нею навчання та перераховувати їх матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і/н НОМЕР_2.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. на користь державного бюджету м. Лебедина код бюджетної класифікації - інші надходження - 24060300, р/р - 31114115700010 - Державний бюджет м. Лебедина, код ЄДРПОУ отримувача 37345566, Банк ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО - 837013.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції в 10-ти денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Стеценко В. А.