Ухвала суду № 40650446, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3827/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових - повідомлень - рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових - повідомлень - рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріт Україна».

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 37 171,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у сумі 39 029,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 21.02.2014 №946/26-58-22-08-11/35001516 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 11.03.2014 №0002322208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 46 463,75 грн., у тому числі: 37 171,00 грн. - основний платіж, 9 292,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 11.03.2014 №0002312208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 48 786,25 грн. у тому числі: 39 029,00 грн. - основний платіж, 9 757,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з Акту перевірки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 21.02.2014 р. №946/26-58-22-08-11/35001516, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» та його контрагентами:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» на підставі рахунків-фактур від 15.03.2012 №3-1503, від 11.05.2012 №4-1105, 15.05.2012 №3-1505, від 14.06.2012 №3-1406, від 15.06.2012 №3-1506;

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріт Україна» на підставі рахунку-фактури від 21.12.2011 №СФ-000023.

Встановлено, що ТОВ «Магреб Україна» та ТОВ «Ріт Україна» було поставлено товар ТОВ «Лан Системс» на підставі рахунків-фактур: від 15.03.2012 №3-1503, від 11.05.2012 №4-1105, 15.05.2012 №3-1505, від 14.06.2012 №3-1406, від 15.06.2012 №3-1506, від 21.12.2011 №СФ-000023.

На підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій на підставі рахунків-фактур, позивачем надано суду копії рахунків-фактур від 15.03.2012 №3-1503, від 11.05.2012 №4-1105, 15.05.2012 №3-1505, від 14.06.2012 №3-1406, від 15.06.2012 №3-1506, від 21.12.2011 №СФ-000023; видаткових накладних за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; товарно-транспортних накладних за відповідні періоди, карток складського обліку; накладних на внутрішнє переміщення товару; журналу видачі довіреностей тощо.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» та його контрагентами, Товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріт Україна» вказано на акти:

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 21.06.2013 №164/2240/36282249 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» з питань взаємовідносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.08.2012»;

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 14.12.2013 №1199/3-22-80 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріт Україна» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за період з 01.08.2011 по 30.09.2012».

З вказаних актів від 21.06.2013 №164/2240/36282249 та від 14.12.2013 №1199/3-22-80 вбачається, що податковим органом не перевірялися взаємовідносини між позивачем та його контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріт Україна», а висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено на припущеннях.

Так, щодо взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» та його контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріт Україна» за рахунками-фактурами, то:

- податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток;

- під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріт Україна», первинні документи по господарським операціям не досліджувались;

- доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

Тобто, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт фінансово-господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан Системс» та його контрагентами, а господарські операції були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності

А тому, податкові повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0002322208 та від 11.03.2014 №0002312208, винесені Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з порушенням вимог чинного законодавтсва.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.