Постанова № 40650416, 03.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 вересня 2014 року 15:59 № 826/11082/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Філоненка С.В., відповідача - Мартинчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року № 100526552208, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 липня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» (далі - ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ», позивач) з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року № 100526552208, прийнятого Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіряючим жодних фактів, які б прямо вказували на порушення з боку ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не наведено, а тому на думку позивача, податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2012 та 2013 р.р. визначені ним обґрунтовано та правомірно.

Як наслідок, господарські операції між ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» та ТОВ «Торенія» (контрагент позивача) мали фактичні господарські відносини, а тому, на думку позивача, донарахування йому грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 7 117 274,00 грн. є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що в ході проведення перевірки позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Торенія», занижено податок на прибуток, всього в сумі 5 693 819,00 грн.

За вказаної обставини, відповідач вважає, що на підставі виявлених цілої низки порушень, ним правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях, відповідач просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 37142199) зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 23.06.2010 р. за № 10701020000040306. Вказане товариство розташоване за адресою: 01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 27.

ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.06.2010 р. за № 56516, станом на дату підписання акту перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200070435 від 01.10.2012 р. ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» є платником податку на додану вартість з 28.07.2010 р. (індивідуальний податковий номер 371421926553).

В період з 20.06.2014 р. по 26.06.2014 р. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» (код за ЄДРПОУ 37142199) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Торенія» (код за ЄДРПОУ 38091691) за період з 01.09.2012 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складено Акт № 594/26-55-22-08/37142199 від 04.07.2014 р. (далі - Акт № 594/26-55-22-08/37142199).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення наступних вимог:

- ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, від здійснення ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» відносин з ТОВ «Торенія», в результаті чого занижено податок на прибуток, всього в сумі 5 693 819 грн., у тому числі по періодах:

- за 2012 рік - 1 491 338 грн.;

- за 2013 рік - 4 202 481 грн.

Позивачем до контролюючого органу було подано заперечення на Акт № 594/26-55-22-08/37142199.

У висновку відповідача від 18.07.2014 р. № 33501/10/26-55-22-08-10, складеного за результатами розгляду заперечень, висновки, викладені в акті № 594/26-55-22-08/37142199 залишено без змін.

22 липня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта № 594/26-55-22-08/37142199, прийнято податкове повідомлення-рішення № 100526552208, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу II та п. 123.1 ст. 123 глави 11 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) донараховано грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 7 117 274,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 5 693 819,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 423 455,00 грн.

Незгода з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням відповідача № 100526552208 від 22.07.2014 р. обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що по результатам проведеної відповідачем виїзної документальної позапланової перевірки позивача був встановлений факт здійснення останнім фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торенія».

Проведеною перевіркою ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ», щодо відображення у складі валових витрат сум придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників ТОВ «Торенія» встановлено завищення валових витрат, всього в сумі 29 253 174 грн., у т.ч.: за 2012 рік - 7 101 612 грн.; за 2013 рік - 22 151 562 грн.

В ході проведення перевірки контролюючим органом були використані дані Довідки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торенія» (код за ЄДРПОУ 38091691) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.» від 31.03.2014 р. № 162/26-56-22-01-03/38091691 (далі - Довідка).

Як вбачається зі змісту Довідки, зустрічну звірку неможливо провести в зв'язку з тим, що ТОВ «Торенія» (код за ЄДРПОУ 38091691) та його посадові особи відсутні за податковою адресою: 04080, м. Київ, пров. Ярославський, буд. 4. Стан платника податку - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано висновок від СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, яким встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій: а) за результатами обстеження податкової адреси ТОВ «Торенія» код ЄДРПОУ 38091691: м. Київ, пров. Ярославський, будинок 4, встановлено, що дане підприємство за податковою адресою не знаходиться, про що працівниками оперативного управління складено відповідний акт обстеження юридичної адреси підприємства та довідку Ф.2- вих. № 362/26-56-07-0309 від 14.03.2014 р. (додаток до Наказу № 336 ДПА України), - про невстановлення підприємства за податковою адресою, яку направлено до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві для внесення змін до реєстраційних даних; б) директор (засновник), згідно реєстраційних даних, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Працівниками ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до ОУ ГУ Міндоходів у Харківській обл. направлено запит щодо опитування директора ТОВ «Торенія» вих. № 456/7/26-56-07-0308 від 19.03.2014 р.

Як наслідок, в своїй Довідці ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зроблено висновок щодо того, що відповідно до положень ст. 45 Податкового кодексу України: «Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців», cт. 93 Цивільного кодексу України: «Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку», та врахувавши те, що проведеними розшуковими заходами встановити місцезнаходження підприємства ТОВ «Торенія» код ЄДРПОУ 38091691 та його посадових осіб (засновників, працівників) не представилось за можливе, в ланцюгах постачання встановлені СГД з ознаками фіктивності.

За вказаних обставин, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшла висновку про порушення ч. 5 cт. 203, ч. ч. 1, 2 cт. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Торенія» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Також, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р., які підпадають під визначення cт. 185, ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, перевіркою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань - 21 450 150 грн. по взаємовідносинах з покупцями за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. та податкового кредиту на суму - 21 450 050 грн. по взаємовідносинах з постачальниками за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.

Окрім цього, в ході перевірки були використані: постанова старшого слідчого з ОВС другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві майора податкової міліції Сергієнко А.В. про призначення позапланової документальної перевірки від 19.05.2014 р. стосовно проведення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» (код за ЄДРПОУ 37142199) за період 2012-2014 років з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з врахування наданих до перевірки матеріалів кримінального провадження (далі - Постанова); протокол допиту свідка - ОСОБА_5, відібраного від 31.03.2014 р. в м. Харкові ст. о/у з ОВС ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві капітаном податкової міліції Мишак Б.Б. (далі - Протокол допиту свідка).

Як вбачається з тексту Постанови, ТОВ «Торенія», що має ознаки «фіктивності», здійснювало фінансово-господарські взаєморозрахунки з ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» (код за ЄДРПОУ 37142199) протягом 2012-2014 років.

За вказаних обставин, з метою повного, всебічного та об'єктивного розслідування матеріалів кримінального провадження та встановлення збитків у кримінальному провадженні, виходячи з приписів пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України було призначено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» (код за ЄДРПОУ 37142199) за період 2012-2014 років з питань правильності відображення у податковому обліку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з врахування наданих до перевірки матеріалів кримінального провадження.

Як вбачається з Протоколу допиту свідка, ОСОБА_5 через важке матеріальне становище погодився стати директором та засновником ТОВ «Торенія».

Однак, до бухгалтерської та податкової звітності, укладення договорів, зняття коштів, ніякого відношення не мав.

Також, судом встановлено, що під час допиту ОСОБА_5 від 31.03.2014 р., останнім в добровільному порядку були надані вільні зразки свого підпису на п'яти аркушах для проведення судово-почеркознавчого дослідження.

Згідно висновку спеціаліста (старшого експерта сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України на Південно-Західній залізниці Лонського О.О.) від 09.04.2014 р. № 107, проведено судово-почеркознавче дослідження податкової звітності та первинних документів ТОВ «Торенія», за результатами якого встановлено, що підписи від ім. гр. ОСОБА_5, зображення яких є в графах наданих документів ТОВ «Торенія» виконано не ОСОБА_5, а іншою особою.

Враховуючи вищевказану інформацію, контролюючий орган в своєму Акті № 594/26-55-22-08/37142199 дійшов висновку, що договір купівлі-продажу товару, видаткові, податкові накладні, підписані зі сторони ТОВ «Торенія» посадовими особами, які не приймали участі у фінансово-господарській діяльності зазначеного товариства, не можуть бути взяті до уваги як первинні документи, що підтверджують проведення господарських операцій між юридичними особами.

Крім того, контролюючим органом за результатом аналізу даних, наведених в АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ТОВ «Торенія» зареєстровано податкові накладні, в яких зазначено номенклатура інша ніж одяг, наприклад: бензин, цемент, арматура та інші прилади для будівництва та ремонту, олія соняшникова та інше.

Враховуючи об'єми задекларованих операцій, різноплановість проданих товарів, та наданих послуг, відсутність трудових ресурсів, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість здійснення операцій, задекларованих у податковій звітності.

В ході проведення аналізу не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару та не встановлено можливості надання послуг, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Торенія» та відображеними в «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період діяльності контрагентами-покупцями товарів (послуг), не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

З підстав викладеного, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, взявши до уваги висновки довідки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 162/26-56-22-01-03/38091691 від 31.03.2014 р. та протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 31.03.2014 р., у своєму Акті № 594/26-55-22-08/37142199 дійшла висновку про непідтвердженість фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Торенія» та відповідно відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в розумінні ст. ст. 134, 138, 139 Податкового кодексу України.

З приводу встановлених під час розгляду справи фактів суд зазначає, що відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана контролюючими органами для забезпечення їх діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України контролюючими органами використовується інформація від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Враховуючи викладене, використання контролюючим органом під час проведення перевірки матеріалів досудового слідства, а також інформації, викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Окрім цього, суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В той же час з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити реальність господарської операції, виходячи з наступного.

З метою з'ясування факту здійснення господарської операції необхідно з'ясувати зокрема такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів, супроводженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

Саме такої правової позиції притримується Вищий адміністративний суд України, що вбачається зі змісту листа від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» та листа № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» (далі - Лист від 02.06.2011 р.).

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р., дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Отже, з досліджених в судовому засіданні первинних документів та матеріалів перевірки контрагента позивача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентом, який не виконує свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідно до абзацу одинадцятого ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого п. 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки не підтверджено фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Торенія», відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в розумінні ст. ст. 134, 138, 139 ПК України.

Також, під час розгляду справи судом досліджені докази, а саме: податкові накладні, накладні-специфікації, накладні (повернення), які надані позивачем, суд вважає неналежними, оскільки належним чином оформлені документи не дають підстав для формування витрат при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставлених товарів.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Таких достатніх та належних доказів позивачем у судове засідання надано не було, а тому аналіз матеріалів справи дає суду підстави вважати, що товари не були поставлені саме цим контрагентом (ТОВ «Торенія»).

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що під час перевірки були встановлені порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, по результатам перевірки, у відповідності до приписів Податкового кодексу України, посадовою особою суб'єкта владних повноважень складений відповідний акт, на підставі якого правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому, підстав для його скасування у суду не має.

З встановлених в судовому засіданні фактів та досліджених матеріалів справи, суд встановив, що вчинені позивачем господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що свідчить про відсутність підстав для віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року № 100526552208 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 384,80 грн.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» відмовити повністю.

2. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ «ГРАНД ГАЛЕРЕЯ» судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.09.2014 р.