Постанова № 40650395, 03.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 вересня 2014 року 18:08 № 826/9922/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. за участю представників: позивача - Яковіщук Д.Д., Шапірко Н.В., відповідача - Катамай Г.М., Легкобит І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Держаної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0033150226 та зобов'язання вчинити певні дії, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - КП «Центр обслуговування Шевченківського району», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0033150226 та зобов'язання провести поворот виконання вказаного рішення шляхом повернення по особововому рахунку позивача сум переплати з податку на додану вартість, раніше списаних відповідачем.

Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

На думку позивача, формування ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за листопад 2012 року, січень, травень 2013 року є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що під час проведення позапланової виїзної перевірки позивача він діяв у чіткій відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки, в повній мірі відображає факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Центр обслуговування Шевченківського району» (код ЄДРПОУ 31731838) зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31 жовтня 2001 року, номер запису в ЄДР № 10741070014016771. Місцезнаходження КП «Центр обслуговування Шевченківського району»: 03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд. 10/8.

КП «Центр обслуговування Шевченківського району» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16 листопада 2001 року за № 13805/4882 та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Згідно зі свідоцтвом від 20 липня 2012 року № 200059051 позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 317318326597).

До видів діяльності КП «Центр обслуговування Шевченківського району» за КВЕД відносяться: 81.10 Комплексне обслуговування об'єктів (основний); 58.19 Інші види видавничої діяльності; 62.01 Комп'ютерне програмування; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування КП «Центр обслуговування Шевченківського району» (код ЄДРПОУ 31731838) сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів в сумі 694108,00 грн., відображеної в податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за листопад 2012 року (вх. № 9080415639 від 20 грудня 2012 року), в сумі 1290229,00 грн., відображеної в податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за січень 2013 року (вх. № 9008493683 від 20 лютого 2013 року), в сумі 394511,00 грн., відображеної в податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за травень 2013 року (вх. № 9036809304 від 20 червня 2013 року), за результатами якої складено акт від 13 грудня 2013 року № 116/26-59-15-02-27.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 200.4, пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.4, підпункту 4.6.5 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) в декларації за листопад 2012 року на суму 694 108, 00 грн. та суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2012 року в розмірі 694 108, 00 грн.;

- пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.5 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2013 року в розмірі 1 290 229, 00 грн.

На підставі акту перевірки від 13 грудня 2013 року № 116/26-59-15-02-27 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 30 грудня 2013 року № 0033150226, яким згідно із пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за порушення вимог пункту 200.4, пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України КП «Центр обслуговування Шевченківського району» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 984 337, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 496 084, 25 грн.

Незгода з вказаним рішенням обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами КП «Центр обслуговування Шевченківського району», виходячи з наступного.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як передбачено пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 20.12.2011 за № 1490/20228, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 4.6.4 пункту 4.6 вказаного Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Згідно із підпунктом 4.6.5 пункту 4.6 Порядку платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Податкового кодексу України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3).

Значення рядка 3 (Д3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4).

У податкових деклараціях 0121-0123/0130/0140 рядки 23, 23.1, 23.2 не заповнюються.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право на отримання сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість виникає у платника податків, в тому числі, за умови дотримання ним порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 19 грудня 2012 року, 01 лютого 2013 року та 20 червня 2013 року було подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, січень 2013 року та травень 2013 року.

Як вбачається з акту перевірки від 13 грудня 2013 року № 116/26-59-15-02-27, згідно поданої КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року (вх. № 9080415639 від 20.12.2012 року) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2012 року (вх. № 9000973498 від 17.01.2013 року) та додатками до неї: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, відображене у рядку 18 складає 1 206 489, 00 грн., сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів відображена в рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме, жовтень 2012 року, складає 694 108, 00 гривень.

Згідно з поданою КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року (вх. № 9008493683 від 20.02.2013 року) та додатками до неї: від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, відображене у рядку 19 складає 77 291, 00 грн., сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів відображена в рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: грудень 2012 року, складає 1 290 229, 00 гривень.

Згідно з поданою КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року (вх. № 9036809304 від 20.06.2013 року) та додатками до неї: від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, відображене у рядку 19 складає 1 580 390, 00 грн., сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку, на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів відображена в рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: квітень 2013 року, складає 394 511, 00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення сум вказаного від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є: придбання послуг з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення холодної та гарячої води, постачання газу та інше (частка операцій в податковому кредиті складає 98-99 відсотків).

Відповідачем за результатами дослідження вказаних вище декларацій встановлено, що, зокрема, згідно поданої позивачем декларації за жовтень 2012 року №9072859207 від 19.11.2012 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду має позитивне значення та фактично становить 1 006 164, 00 грн., в той час як зазначена вище сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів відображена в рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди складає 694 108, 00 грн. Втім, позивачем, в порушення вказаних вище норм податкового законодавства до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року не подано додатку № 3 «Довідка про здійснення операцій, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу) та/або звільнених від оподаткування (стаття 197 розділу V, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)) (ДП3)».

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивачем не було подано додатку № 3 і до декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.

Неподання додатку № 3 до вказаних вище декларацій з податку на додану вартість також не заперечувалося також представником позивача у судовому засіданні.

Таким чином, вказані відповідачем під час документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування КП «Центр обслуговування Шевченківського району» (код ЄДРПОУ 31731838) сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів знайшли своє підтвердження під час розгляду вказаної справи.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 грудня 2013 року № 0033150226, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 984 337, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 496 084, 25 грн. ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Оскільки, вимога про зобов'язання вчинити певні дії можлива до задоволення лише в разі задоволення вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0033150226, яка, як зазначено вище, до задоволення не підлягає, у суду немає підстав для зобов'язання відповідача провести поворот виконання спірного рішення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частину 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 384, 80 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відмовити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» судовий збір у розмірі 4 384, 80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.09.2014 р.