Ухвала суду № 40649771, 24.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2014 р. Справа № 520/4416/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Літвінова І.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України у Київському районі м. Одеси про:

- визнання неправомірною відмову врахувати при розрахунку пенсії інші види виплат, на які нараховані та з яких утримані страхові внески до Пенсійного фонду України за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією;

- зобов'язання здійснити розрахунок пенсії з 29 грудня 2009 року з урахуванням інших видів виплат згідно довідки ГУПФ України в Одеській області від 04 квітня 2014 року №3619/10, на які нараховані та з яких утримані страхові внески до Пенсійного фонду України, з розрахунку 90 відсотків заробітної плати та виплатити заборгованість і в подальшому виплачувати пенсію в перерахованому згідно з рішення суду розмірі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що при ознайомлені з матеріалами пенсійної справи йому стало відомо, що при призначенні пенсії відповідачем безпідставно не була врахована графа «інші виплати», що входить до складу заробітної плати в сумі 18 355,74 грн. У зв'язку з цим, позивач звернувся до УПФ України у Київському районі міста Одеси з довідкою №3619/10 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» та заявою про зарахування графи «інші виплати» до складу заробітної плати, з якої призначено пенсію, однак у задоволенні цієї заяви йому було відмовлено з посиланням на відсутність правових підстав для на вчинення таких дій. На думку позивача, ця відмова є протиправною.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що матеріальна допомога не є складовою заробітної плати і, тому, вона не враховується при обчисленні пенсії.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2014 року позов в частині вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за періоди з 29 грудня 2009 року до 15 жовтня 2013 року залишено без розгляду.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову УПФ України у Київському районі м. Одеси врахувати при призначені ОСОБА_4 інші виплати, на які нараховані та з яких утримані страхові внески до Пенсійного фонду за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією.

Зобов'язано УПФ України в Київському районі м. Одеси здійснити розрахунок пенсії з 15 жовтня 2013 року з урахуванням інших видів виплат згідно довідки ГУПФ України в Одеській області від 04.04.2014 року №3619/10, на які нараховані та з яких утримані страхові внески до Пенсійного фонду України, з розрахунку 90 відсотків заробітної плати, виплатити заборгованість та в подальшому виплачувати пенсію в перерахованому згідно з рішення суду розмірі.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

04 квітня 2014 року УПФ України у Київському районі м. Одеси позивачу було видано довідку №3619/10 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу».

07 квітня 2014 року позивач звернувся на адресу начальника УПФ України у Київському районі м. Одеси з вказаною довідкою та заявою про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням інших виплат.

На своє звернення позивачем було отримано відповідь від 09.04.2014 року №1847, в якій зазначено, що інші виплати (індексація, матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку) не входять до складу заробітної плати державних службовців згідно статті 33 Закону України «Про державну службу» і не враховуються при обчисленні цього виду пенсій, у зв'язку з чим, для проведення перерахунку позивачу пенсії з урахуванням інших виплат немає законних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що підтверджується висновками Постанови Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, у зв'язку з чим, оскаржувана відмова є неправомірною.

В апеляційній скарзі УПФ України у Київському районі м. Одеси вказується, що матеріальна допомога не є складовою заробітної плати, тому вона не враховується при обчисленні пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи за наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, Верховний Суд України ухвалив Постанову від 20 лютого 2012 року (у справі №21-430а11 за адміністративним позовом особи - колишнього державного службовця до, зокрема, УПФ України в м. Харцизьку Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань), в мотивувальній частині якої зазначив наступне:

«За змістом статті 37 Закону №3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати».

Таким чином, довід апелянта про те, що матеріальна допомога не входить до складу заробітної плати державних службовців не має значення для спірних правовідносин незалежно від того, чи є він обґрунтованим, оскільки, згідно вищенаведеним висновком Верховного Суду України, визначальним для цих правовідносин є факт сплати позивачем страхових внесків з вказаних виплат, а не їх структурна приналежність.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив справу відповідно до Постанови Верховний Суд України від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси - залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець