Постанова № 40649738, 01.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 серпня 2014 року м. Київ №826/9091/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страху-вання з тимчасової втрати працездатності до Головного управління регіональної статистики про стягнення заборгованості в розмірі 122143,58 грн.,

в с т а н о в и в:

Позивач просить стягнути з відповідача на користь Центральної міжрайонної виконав-чої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість в сумі 122143,58 грн., у т.ч.: 104396,22 грн. - штраф, 17747,36 грн. - пеня, застосованих рішення від 10.01.2014 №2-Ц.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позов.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив. Від відпові-дача надійшли письмові заперечення, в яких він просив зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Вищого адміністративного суду України після перегляду заяви за нововиявленими обставинами (№/800/19/14) та справи №826/2330/14. У задоволенні даного клопотання судом відмовлено з огляду на відсутність визначених п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС підстав для зупинення провадження у справі. Так, по справі №2а-9981/11/2670 є такою, що набрала законної сили постанова Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013, а предмет розгляду по справі №826/2330/14 стосується рішення від 04.02.2014 №451-05 про результати розгляду скарги, але не стосується рішення про застосування фінансових санкцій від 10.01.2014 №2-Ц.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому проваджені.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав задоволення позову, виходячи з такого.

Частиною 2 ст. 22 Закону України від 18.01.2001 №2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрата-ми, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон №2240) встановлено, що страху-вальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

Відповідно до ст. 30 Закону №2240 страхувальники та інші отримувачі страхових кош-тів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в пов-ному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціаль-них послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в пов-ному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (ч. 1).

За порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або не в повному обсязі повернення страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону, несвоєчасне подання або неподання звітності про використання коштів Фонду, інших відомостей, передбачених цим Законом, страхувальник, інший отримувач страхових коштів несе відповідальність відповідно до закону (ч. 2).

Своєчасно не сплачені та не відшкодовані страхові кошти відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону і фінансові санкції, передбачені частиною першою цієї статті, стягуються із страхувальника, іншого отримувача коштів Фонду у дохід Фонду в порядку, встановленому законом (ч. 3).

Згідно з п. 7.1 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по кош-тах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду соціа-льного страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 №29, страхувальник може оскаржити рішення органу Фонду протягом 10 календарних днів з дня отримання страхувальником рішення органу Фонду, що оскаржується.

Скарга на рішення органу Фонду подана з дотриманням порядку і строків, визначених цим пунктом, зупиняє строки сплати страхових коштів та фінансових санкцій до винесення рішення органом Фонду вищого рівня або до набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що позивачем винесено рішення від 10.05.2011 №26-Ц про повер-нення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про за-гальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працез-датності, згідно з яким відповідачу донараховано страхових внесків у розмірі 24890,87 грн., не прийнято до зарахування витрат 1845,57 грн., а також застосовано фінансові санкції у розмірі 1017225,79 грн.

Вказане рішення було оскаржено відповідачем в судовому порядку. Постановою Ви-щого адміністративного суду України від 28.11.2013 №К/9991/55506/12 (№2а-9981/11/2670) рішення судів першої і апеляційної інстанцій скасовано, а в задоволенні позову Головного міжрегіонально-го управління статистики у м. Києві відмовлено.

Дана постанова Вищого адміністративного суду України прийнята у письмовому про-вадженні та згідно відмітки суду на її примірнику копії для сторін були надіслані 08.12.2013, а відтак відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС дане рішення набрало законної сили 14.12.2013 та згідно ст. 255 КАС є обов'язковим для виконання.

Судом встановлено, що в установлений законом строк після набрання законної сили вищевказаним рішенням суду відповідачем не були сплачені кошти, тому позивачем прий-нято рішення №2-Ц від 10.01.2014, яким до відповідача застосовано фінансові санкції за нес-воєчасне повернення коштів Фонду за період з 24.12.2013 по 10.01.2014 у таких розмірах: 104396,22 грн. - штраф, 17747,36 грн. - пеня, а разом - 122143,58 грн.

Листом від 10.01.2014 №69-05 позивач надіслав на адресу відповідача довідку розра-хунку пені та штрафу від 10.01.2014 та рішення №2-Ц від 10.01.2014, який одержано відпові-дачем 13.01.2014 згідно поштового повідомлення №0407019951971.

Судом встановлено, що на вказане рішення від 10.01.2014 №2-Ц відповідачем була подана скарга від 21.01.2014 №18/1-15/16, у задоволенні якої відмовлено рішенням від 04.02.2014 №451-05 про результати розгляду скарги.

В подальшому відповідачем оскаржено до суду рішення від 04.02.2014 №451-05 про результати розгляду скарги (справа №826/2330/14). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2014 по вказаній справі залишено без розгляду позовну заяву Головного управління статистики, однак, на час розгляду цієї справи, ухвала не набрала законної сили, так як була оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Між тим, вказана обставина, на яку відповідач посилався як на підставу для зупинення провадження у справі, не впливає на розгляд справи, оскільки до суду оскаржено рішення про результати розгляду скарги. Водночас рішення про застосування фінансових санкцій від 10.01.2014 №2-Ц до суду не оскаржувалося, є чинним та підлягало виконанню відповідачем у порядку, встановленому Законом №2240.

Також суд зауважує відповідачу, що подання ним до Вищого адміністративного суду України заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього ж суду від 28.11.2013 у справі №К/9991/55506/12 не спростовує набрання нею законної сили, а тому не є підставою для невиконання відповідачем рішення від 10.05.2011 №26-Ц.

Таким чином, зважаючи на те, що в установлені Законом №2240 порядку і строки від-повідачем не було сплачено фінансових санкцій у розмірі 122143,58 грн., застосованих рі-шенням від 10.01.2014 №2-Ц, що призвело до виникнення зазначеної позивачем заборго-ваності, а також враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем цих коштів на час розг-ляду справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про наявність підстав для стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 128, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити адміністративний позов і стягнути з Головного управління регіональної статистики на користь Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності кошти в сумі 122143,58 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко