Постанова № 40649707, 09.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2670/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Голікова І.А.,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" (далі - ТОВ "Бодекс-Україна", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2014 №0000131555/1898 та №0000121555/1900.

29.07.2014 представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 4-7 т. 2), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.05.2014 №0000131555/898, яким платнику зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 569,00 грн. та №0000121555/900, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1 140,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що ТОВ "Бодекс-Україна" вірно розрахувало свої податкові зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період за наслідками здійснення міжнародних перевезень, оскільки витрати перевізника щодо подачі транспортного засобу під завантаження відносяться до підготовчих операцій при наданні послуг із транспортування. Тому, на думку позивача, висновки контролюючого органу щодо завищення суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування ПДВ суперечать вимогам чинного законодавства, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що ТОВ "Бодекс-Україна" при здійсненні міжнародних перевезень у перевіряємий період фактично не оподатковано послугу по доставці автомобільного транспорту до місця завантаження, тоді як оподаткуванню за нульовою ставкою, у відповідності до пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, підлягають лише операції з переміщення вантажу з місця завантаження до місця призначення. Звідси, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а позовні вимоги платника податків необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Співробітниками Кременчуцької ОДПІ у термін з 10.04.2014 по 16.04.2014 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "Бодекс-Україна" сум бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету на рахунок платника у банку за лютий 2014 року.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ 23.04.2014 був складений акт №1150/16-03-15-02-08/32860348 (а.с. 12-33 т. 1), висновками якого зафіксовано порушення платником податків:

- п.185.1 ст. 185, пп. "ж" п.186.3 ст.186, абз. 1 та 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення за січень 2014 року на суму ПДВ 1140,00 грн.;

- п.п. 200.1, 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2014 року на суму 1140,00 грн.

Не погодившись із виявленими порушеннями, позивач надав заперечення на вказаний акт перевірки, за наслідками розгляду якого Кременчуцька ОДПІ надала відповідь про обґрунтованість висновків контролюючого органу (а.с. 46-52 т. 1).

На підставі акту перевірки від 23.04.2014 №1150/16-03-15-02-08/32860348 Кременчуцькою ОДПІ 07.05.2014 було винесено податкові повідомлення-рішення №0000131555/898 (а.с. 55 т.1), яким платнику зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 569,00 грн. та №0000121555/900 (а.с. 54 т.1), яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1 140,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 570,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Головного управління Міністерства доходів та зборів у Полтавській області та Міністерства доходів та зборів України (а.с. 57-63, 68-76 т. 1).

За наслідками розгляду скарг, Головним управлінням Міністерства доходів та зборів у Полтавській області та Міністерством доходів та зборів України були винесені рішення (а.с. 64-67, 77-78 т. 1), якими податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення. При цьому предметом розгляду скарг значаться податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000131555/1898 та №0000121555/1900, які помилково були вказані у скаргах платником податків. Незважаючи на декілька етапів оскарження, податковими органами всіх інстанцій не було виявлено навіть цієї помилки, що вказує на формальність підходів при вивченні скарг платника податків.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкові повідомлення - рішення від 07.05.2014 №0000131555/898 та №0000121555/900 до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку висновкам перевірки, діям відповідача та оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходить з наступного.

Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пп. "ж" п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: надання транспортно-експедиторських послуг.

Абзацами 1, 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень взято висновок перевірки про завищення платником від'ємного значення за січень 2014 року на суму ПДВ 1 140,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2014 року у розмірі 1 140,00 грн. за наслідками операцій з надання послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами в результаті фактичного неоподаткування ТОВ "Бодекс-Україна" послуг по доставці автомобільного транспорту до місця завантаження.

Так, судом встановлено, що у січні - лютому 2014 року ТОВ "Бодекс-Україна" надавало послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами на підставі договорів з рядом контрагенів.

На підтвердження факту надання вказаних послуг господарюючим суб'єктом долучено до матеріалів справи договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполучені №65-2 від 16.07.2012 (а.с. 109-111 т. 1), укладений з ТОВ "Універсалпром ЛТД"; договір про транспортні послуги (вантажоперевезення в міжнародному сполученні) №030211 від 01.02.2011 (а.с. 112-113 т. 1), укладений з ТОВ "Асстра Україна"; договір на транспортне обслуговування №060712 від 06.07.2012 (а.с. 114-117 т. 1), укладений з ПП "МІКО - Експрес".

За умовами даних договорів перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих замовником (експедитором), а замовник (експедитор) бере на себе зобов'язання оплачувати послуги перевізника.

Як доказ виконання зазначених договорів перевезення позивач надав: міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) (а.с. 167-190 т. 1), заявки про надання транспортних послуг (а.с. 118-141 т. 1), розрахунково-платіжні відомості (а.с. 142, 143 т. 1), подорожні листи вантажного автомобіля в міжнародному сполученні (а.с. 144-166 т. 1) та акти здачі робіт (надання послуг) (а.с. 191-215 т. 1).

Слід зауважити, що а ні реальність наданих послуг, а ні достатність та правильність оформлення первинних документів, контролюючим органом в ході проведення перевірки та в судовому засіданні не заперечувалась.

Натомість, представник відповідача зосередив увагу на змістовній частині подорожніх листів вантажного автомобіля в міжнародному сполученні, в яких зазначено відстань з пункту місцезнаходження підприємства до пункту завантаження. У зв'язку з цим при визначенні вартості транспортних послуг ТОВ "Бодекс-Україна", окрім іншого, було враховано суми витрат на подолання відстані між даними пунктами та застосовано нульову ставку оподаткування ПДВ, що й оспорюється Кременчуцькою ОДПІ.

Надаючи оцінку наведеним мотивам, суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень п. "а" пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Приписами ст. 917 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.08.2009 №9/12-1308 визначено Методичні рекомендації щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Так, відповідно до Розділу І Методичних рекомендацій, прямі витрати визначаються за такими статтями:

- енергоносії (бензин, дизельне паливо, стиснений і зріджений газ, газодизельна суміш);

- мастильні матеріали;

- заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні, ремонті та технічному обслуговуванні;

- амортизаційні відрахування;

- вартість матеріальних ресурсів на заміну пневматичних шин;

- вартість матеріальних ресурсів при ремонті та технічному обслуговуванні;

- інші прямі витрати.

Витрати на енергоносії та трудозатрати розраховуються для кожного типу автомобіля окремо за спеціально виведеними формулами, де при визначенні трудомісткості робіт при перевезенні будівельних вантажів власним автотранспортом підрядних будівельних організацій зазначається загальний пробіг автомобіля, що враховує рух автомобіля з вантажем, нульовий і холостий пробіг.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, операції з перевезення є господарськими операціями та являються підприємницькою діяльністю, оскільки отримується прибуток, і як наслідок змінюється фінансовий стан позивача.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що процес надання автомобіля під завантаження, транспортування, розвантаження вантажу та доставка автомобіля від пункту розвантаження до місця його зберігання є діями, які супроводжують одну господарську операцію і без наявності хоча б однієї із них, господарська операція відбутись не може. Таким чином оподаткуванню підлягають всі дії з моменту відбуття транспортного засобу до пункту завантаження до моменту його повернення в пункт зберігання або відбуття від місця розвантаження в інший пункт завантаження для здійснення іншої господарської операції. Тобто завантаження, транспортування та розвантаження вантажу без доставки транспортного засобу під завантаження фізично не можуть відбутися.

Враховуючи зазначене, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень законодавства, зафіксованих актом перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про їх неправомірність.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.05.2014 №0000131555/898 та №0000121555/900.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бодекс-Україна" (ідентифікаційний код 32860348) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 15.09.2014.

Суддя Є.Б. Супрун