Рішення № 40648553, 23.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2014 р. Справа № 914/2902/14

За позовом: Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», село Сілець Сокальського району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

про: стягнення 1 634 496,20 грн. заборгованості за Договором по виконанню робіт № 36/2012 від 15.10.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від прокуратури: Бойко Н.І. - прокурор

від позивача: Прийма Л.І. (довіреність № 8/7 від 03.01.2014 р.)

від відповідача, третьої особи: не з'явилися

Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 23.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 1 634 496,20 грн. заборгованості за Договором по виконанню робіт № 36/2012 від 15.10.2012 року.

Ухвалою суду від 15.08.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.09.2014 року. Ухвалою суду від 02.09.2014 року розгляд справи відкладено на 23.09.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору №36/2012 на виконання робіт від 15.10.2012 р. в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Прокурор та представник позивача в судове засідання з'явилися, вимоги попередніх ухвал суду виконали, подали через канцелярію суду обґрунтування (вх.№40621 від 23.09.2014 р.) порушення інтересів держави, зазначив, що неналежне виконання договірних зобов'язань щодо оплати за виконані роботи призвело до втрат державним підприємством реальних грошових коштів, ненадходження яких може призвести до необхідності надання дотацій підприємству для забезпечення належної господарської діяльності, що в свою чергу створить додаткове навантаження на державний бюджет. Позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав. 23.09.2014 р. представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання вх.№40488/14 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Суд відхиляє дане клопотання як необґрунтоване та документально не підтверджене. Відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Третя особа письмового пояснення по суті позову не надала.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Прокуратурою Сокальського району Львівської області в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законодавства в частині погашення дебіторської заборгованості підприємствам енергетики та вугільної промисловості України проведено перевірку Державного підприємства «Львіввугілля», зокрема його відокремленого підрозділу ВП «Монтажнопрохідницьке управління».

За наслідками перевірки виявлено дебіторську заборгованість в розмірі 1 457 858,40 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім грн. 40 коп.) Публічного Акціонерного Товариства «Львівська вугільна компанія» перед відокремленим підрозділом «Монтажнопрохідницьке управління» Державного Підприємства «Львіввугілля», яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідача за Договором по виконанню робіт № 36/2012 від 15.10.2012р.

15.10.2012 р. між ВП «Монтажнопрохідницьке управління» (Виконавець) та ПАТ «Львівська вугільна компанія» (Замовник) укладено Договір № 36/2012 на виконання робіт (Договір), відповідно до п.2.1. якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання виконати усі передбачені договором ремонтні роботи на об'єкті, передбаченому п.1.1., забезпечити необхідну якість робіт у відповідності до нормативних документів, здати їх в обумовлені строки Замовнику, усунути зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, а Замовник зобов'язався прийняти виконані Виконавцем роботи та оплатити їх.

Загальна сума виконаних Виконавцем робіт на виконання умов Договору становить 1 457858,40 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім грн. 40 коп.), що підтверджуються долученими до матеріалів справи Актами виконаних робіт, а саме: Актом виконаних робіт № 157 за жовтень 2012р. на суму 406 046,40 грн.; Актом виконаних робіт № 166 за листопад 2012 р. на суму 962 809,20грн.; Актом виконаних робіт № 165 за листопад 2012р. на суму 89 002,80 грн.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не оплатив вартість виконаних робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яку останній визнав, що підтверджується підписаним обома сторонами Актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2014р., розмір якої становив 2174040,40 грн.

З метою вирішення спору в досудовому порядку позивачем скеровувалися на адресу відповідача претензії № 131 від 21.05.2013, від 17.10.2013 р. вих. № 281, від 31.01.2014 р. №37.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповіді на вказані претензії на адресу Позивача не надходили, на момент подання позовної заяви сума заборгованості відповідача становить 1 457 858,40 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім гривень 40 коп.).

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційне збільшення суми боргу за період 01.11.2012р. - 30.04.2014р. у сумі 103 981,85 грн. та 3% річних від суми боргу за час прострочення (31.10.12р.- 21.07.14р.) у сумі 72 655,95 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

На органи прокуратури, відповідно до п.2 ст.121 Конституції України покладено представництво інтересів держави у суді у випадках передбачених Законом. Право на звернення до господарського суду в інтересах держави визначено п.6 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» та абзацом четвертим частини першої ст.2 ГПК України. Поняття інтересів держави є поняттям оціночним і відповідно до рішення Конституційного Суду України від 04.08.1999 року лише прокурор визначає в чому саме відбулося або могло відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між сторонами виникли договірні відносини на підставі Договору №36/2012 на виконання робіт від 15.10.2012 р.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем зобов'язань за Договором, що підтверджується долученими до матеріалів справи Актами виконаних робіт.

У свою чергу відповідач не оплатив вартість виконаних позивачем робіт.

Відповідно до п.4.1. Договору Замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне фінансування робіт по ремонту об'єкта, розрахунки із Виконавцем за виконані роботи та витрачені та/або залучені матеріали.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що подальшу оплату за виконані Виконавцем роботи Замовник виконує в строк протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт.

Згідно з п.12.2. Договору Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно виконувати розрахунки за виконані Виконавцем роботи в порядку та на умовах даного Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 599 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності до п.13.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні завдані таким невиконанням або неналежним виконанням збитки відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 457 858,40 грн., 103 981,85 грн. інфляційних нарахувань та 72 655,95 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 32689,92 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 229 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (80086, с. Сілець, Сокальський район, Львівська область код ЄДРПОУ 35879807) на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» (80086, с.Сілець, Сокальський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 26411829) 1 457 858,40 грн. основного боргу, 103 981,28 грн. інфляційних нарахувань та 72 655,95грн. 3% річних.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (80086, с. Сілець, Сокальський район, Львівська область код ЄДРПОУ 35879807) в дохід державного бюджету 32689,92 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.09.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А