Рішення № 40648458, 23.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5178/14 23.09.14

За позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Люксінвест"

про стягнення 65 400,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Білянський О.І. (дов. № 02-08/1894 від 09.09.14)

Від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Люксінвест" про стягнення 65 400,00 грн. за порушення законодавства України про захист економічної конкуренції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2014 порушено провадження у справі № 910/5178/14, розгляд справи призначено на 17.04.2014.

В судовому засіданні 17.04.2014 судом оголошено перерву на 14.05.2014, а 14.05.2014 - на 22.05.2014 для подання додаткових доказів по справі.

Представники позивача та відповідача в судове засідання прибули, дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав заяву про зупинення провадження по справі до вирішення справи № 910/8618/14 за позовом ТОВ "Люксінвест" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 74 від 30.12.2013. Саме на підставі зазначеного рішення Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України нарахувало відповідачу штрафні санкції.

Отже, предметом розгляду справи № 910/8618/14 визнання недійсним рішення, на підставі якого позивач по справі № 910/5178/14 звернувся з позовом про стягнення з ТОВ "Люксінвест" штрафних санкцій.

Таким чином, зазначені вище справи є взаємопов'язаними, обставини які встановлюються господарським судом по справі №910/8618/14 безпосередньо впливають на оцінку доказів та мають істотне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі №910/5178/14.

Представник позивача залишив вирішення питання щодо зупинення провадження по даній справі на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 статті 79 ГПК України Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

У п. 13 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" зазначається, що „іншим судом, про який йдеться у ч.1 ст. 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із ст. 3 та ч.1 ст. 18 Закону України „Про судоустрій України".

Отже, на підставі частини 1 статті 79 ГПК України, провадження у даній справі підлягає зупиненню до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

22.08.2014 до господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про поновлення провадження по справі у зв"язку з усуненням обставин, що зумовили її зупинення.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2014 провадження по справі № 910/5178/14 поновлено, розгляд справи призначено на 10.09.2014.

В судове засідання 10.09.2014 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 10.09.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 23.09.2014.

В судове засідання 23.09.2014 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

Судом встановлено, що 22.05.2014 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача:

- 60 000,00 грн. штрафу;

- 60 000,00 грн. пені.

Позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала суду від 10.09.2014 отримана відповідачем 15.09.2014, що підтверджується відміткою на звороті ухвали та повідомленням про вручення поштового відправлення № 03151 1556289 5 (в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Позивач, Відділення) розглянуто справу № 736/13-р-02-07-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест» (надалі - Відповідач, ТОВ «Люксінвест») та товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Інвест» за результатами розгляду якої прийнято рішення від 30.12.2013 № 74 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладено штраф на Відповідача у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Відповідно до частини першої етапі 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядженням, що приймаються органами Антимонопольного комітету України відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у ' встановленому законодавством.

Копію рішення від 30.12.13 № 74 разом із супровідним листом Відділення від 30.12.2013 № 02-07/3361 отримано представником ТОВ «Люксінвест» 13.01.2014, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303708498320.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органів Антимонопольного комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення від 30.12.2013 № 74 сплив 13.03.2014.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, основним завданням Антимонопольного комітету України є, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У відповідності п. 1 ч. 3 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Згідно ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Також з ч. 2 цієї статті вбачається, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням.

Згідно з п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Частиною другою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи рішення позивача є чинним, було оспорено відповідачем, але рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2014 по справі 910/8618/14 в позові товариству з обмеженою відповідальністю "Люксінвест" про визнання недійсним рішення № 74 від 30.12.2013 - відмовлено.

Постановою КАГС від 13.08.2014 вказане рішення залишено в силі, а тому позовні вимоги в частині стягнення 60 000,00 грн. штрафу підлягають задоволенню повністю.

Відповідач накладений на нього штраф у визначений строк не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач посилаючись на статтю 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" просить стягнути пеню в сумі 60 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням Адміністративної колегії Відділення на TOB "Люксінвест" за період з 13.03.2014 по 21.05.2014.

Суд погоджується з розрахунком суми пені в розмірі 60 000,00 грн., наданого позивачем, який розраховано за період прострочення сплати штрафу з 13.03.2014 по 21.05.2014.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 60 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест»(03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 36039928) до Державного бюджету України(отримувач: УДКС у Солом'янському районі м. Києва, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, банк отримувача: МФО 820019, код ЄДРПОУ 38050812, № рахунку 31118106700010, символ звітності 106) штраф у розмірі 60 000(шістдесят тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 60 000(шістдесят тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Люксінвест»(03151, м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 36039928) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 26.09.2014