Ухвала суду № 40648100, 17.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 р. Справа № 815/736/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Жук С.І.,

- Кравченко К.В.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представника Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області - Кошельника Максима Володимировича, представників приватного підприємства "Агроальянс-2007" - Калюжного Андрія Євгенійовича та Ткаченко Галини Вікторівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агроальянс-2007" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині,

В С Т А Н О В И Л А :

ПП "Агроальянс-2007" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000052208 від 21 січня 2014 року в частині сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 50 118 грн.;

- №0000062208 від 21 січня 2014 року в частині сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 154 674 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що податкові повідомлення-рішення в оскаржуваних частинах відповідачем були винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки при формуванні витрат та податкового кредиту за перевіряємий період відсутні порушення вимог податкового законодавства України.

Відповідачем позов не визнано, оскільки податкові повідомлення-рішення в оскаржуваних частинах є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області №0000062208 від 21 січня 2014 року в частині визначення ПП "Агроальянс-2007" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 154 674 грн. та штрафних санкцій у сумі 4 981 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області №0000052208 від 21 січня 2014 року в частині визначення ПП "Агроальянс-2007" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 47 584 та штрафних санкцій у сумі 1,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що в період з 17 грудня 2013 року по 30 грудня 2013 року податковою було проведено перевірку ПП "Агроальянс-2007" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №1/15-32-22-08/35462581 від 11 січня 2014 року, у висновках якого відображено порушення позивачем: пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 76 865 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року - 21 412 грн., за 2 квартал 2011 року - 30 006 грн., 2-3 квартали 2011 року - 54 349 грн., 2-4 квартали 2011 року - 55 453 грн.; п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 173 738 грн., у тому числі: за березень 2011 року - 417 грн., за квітень 2011 року - 10 583 грн., за травень 2011 року - 118 569 грн., за червень 2011 року - 24 244 грн., за липень 2011 року - 4 725 грн., за серпень 2011 року - 4 220 грн., за вересень 2011 року - 10 020 грн., за жовтень 2011 року - 960 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки ДПІ у м. Іллічівську винесено податкові повідомлення-рішення: №0000052208 від 21 січня 2014 року про збільшення ПП "Агроальянс-2007" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі: 76 865 грн. - основний платіж та 1 грн. - штрафні санкції; №0000062208 від 21 січня 2014 року про збільшення ПП "Агроальянс-2007" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 173 738 грн. - основний платіж та 4 982 грн. - штрафні санкції.

Під час судового розгляду справи встановлено, що предметом судового розгляду справи є законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 21 січня 2014 року №0000052208 та №0000062208 в частині, що визначено органом доходів і зборів про наявність з боку ПП "Агроальянс-2007" наступних порушень:

- п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.139.1 ст. 139 ПК України у вигляді завищення витрат за 3 квартал 2011 року на суму 11 017 грн. та відповідно заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2 534 грн., у зв'язку з включенням до їх складу витрат по господарським операціям з посередницьких послуг з пошуку оптимальних контрагентів для підписання договорів на придбання засобів захисту рослин у ФОП ОСОБА_5 на підставі первинних документів, що унеможливлюють підтвердження зв'язку придбаних послуг з господарською діяльністю ПП "Агроальянс-2007";

- п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.139.1 ст. 139, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України у вигляді завищення витрат за 1-4 квартали 2011 року на загальну суму 206 708 грн. та відповідно заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 47 584 грн., податкового кредиту за березень-жовтень 2011 року на загальну суму 41 342 грн., у зв'язку з включенням до їх складу витрат та податку на додану вартість по господарським операціям з придбання транспортних послуг у підприємств-контрагентів: ТОВ "Транспортні технології", ТОВ "ТБК "Агро строй" та ТОВ "Карго технолоджи" за відсутності підтвердження зв'язку придбання таких послуг з їх подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП "Агроальянс-2007";

- п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України у вигляді завищення податкового кредиту за травень-червень 2011 року на загальну суму 113 332 грн., у зв'язку з включенням до його складу ПДВ за податковими накладними, оригінали яких не надано до перевірки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень: №0000062208 від 21 січня 2014 року в частині визначення ПП "Агроальянс-2007" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 154 674 грн., №0000052208 від 21 січня 2014 року в частині визначення ПП "Агроальянс-2007" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств 47 584 грн., у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Іллічівську від 21 січня 2014 року №0000052208 та №0000062208 у зазначених частинах. Також, суд першої інстанції з метою повного захисту прав та інтересів позивача відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України вийшов за межі позовних вимог та скасував також спірні податкові повідомлення рішення, а саме №0000062208 від 21 січня 2014 року в частині застосування до ПП "Агроальянс-2007" штрафних санкцій у сумі 4 981 грн., нарахованих позивачу за порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України у вигляді заниження податку на додану вартість по господарських взаємовідносинам з ТОВ "Транспортні технології", ТОВ "ТБК "Агрострой" та ТОВ "Карго технолоджи". Проте, податкове повідомлення-рішення №0000062208 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн. не підлягає скасуванню, оскільки позивачем було визнано факт вчинення ним порушення податкового законодавства у 1 півріччі 2011 року у вигляді завищення податкового кредиту у сумі 19 063,80 грн. за травень 2011 року по господарським операціям з ТОВ "Агрохімічні технології", за яке зазначену штрафну санкцію було застосовано. Крім цього, судом першої інстанції було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000052208 від 21 січня 2014 року в частині застосування до ПП "Агроальянс-2007" штрафних санкцій у сумі 1,00 грн., нарахованих позивачу за порушення п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.139.1 ст. 139 ПК України у вигляді заниження податку на прибуток за 1 квартал 2011 року по господарських взаємовідносинам з ТОВ "Транспортні технології", ТОВ "ТБК "Агрострой" та ТОВ "Карго технолоджи".

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.2.ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Основною господарською діяльністю підприємства у перевіряємий період є, зокрема, операції з придбання насіння, засоби захисту рослин та надання транспортних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з укладенням договорів про надання транспортних послуг на постачання товару на адресу контрагентів-покупців: СФГ "Колос", ТОВ "ДЕЛЕНИ", ТОВ "Новатор", ФГ "АДАПТ", ТОВ "АГРО ДРАЙВ", ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я", СТОВ "Агрофірма Петродолинське", ФГ "Бардін", СГ ТОВ "Троїцьке" Р" та перевезення товару від контрагента-постачальника ПП "АГРОПРОМ-ЦЕНТР", ПП "Агроальянс-2007" (замовник) були укладені з експедиторами ТОВ "Транспортні технології", ТОВ "ТБК "Агрострой" та ТОВ "Карго технолоджи" договори, а саме про надання товарно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному/міжміському сполученні №41 від 17 листопада 2009 року та №ТЕО-03 від 01 вересня 2011 року, про надання комплексу послуг з перевезення вантажів №01/07-2у від 01 липня 2010 року.

Фактичне виконання умов вищевказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання транспортних послуг, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, які відображені в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідні періоди, видатковими накладними по підприємствах: СФГ "Колос", ТОВ "ДЕЛЕНИ", ТОВ "Новатор", ФГ "АДАПТ", ТОВ "АГРО ДРАЙВ", ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я", СТОВ "Агрофірма Петродолинське", ФГ "Бардін", СГ ТОВ "Троїцьке"Р", ФГ "Бардін", ПП "АГРОБИЗНЕС-2", ТОВ "Агрофірма "Кодима", ПП "Добробут", ПП "Агрофірма "Авангард", ФГ "Гольма", ТОВ "ВВІ-Агро", ПСП "Вороновське", СФГ "Світязь", ТОВ "Трофімова", СФГ "Нива", ТОВ імені Войкова, СФГ "Зернове", ТОВ "Одесарибгосп", ТОВ "Кристал-2008", ТОВ "АГРО ДОБРОБУТ", СФГ "ТІРА", ФГ "АДАПТ", ПП "АГРОПРОМ-ЦЕНТР", довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжними дорученнями, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ "Транспортні технології", ТОВ "ТБК "Агрострой" та ТОВ "Карго технолоджи", що підтверджено належним чином складеними первинними документами, у зв'язку з чим доводи апелянта стосовно відсутності документів, які б підтверджували факт виконання господарських операцій з контрагентами є необґрунтованими.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження податкового органу про те, що відсутність заявок замовника, графіків поставок вантажів, товарно-супроводжувальні документи та документи листування експедитора з третіми особами є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відсутність зазначених документів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Разом з цим, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року №363 первинним документом, який є підставою для віднесення сум вартості придбаних транспортних послуг до складу витрат та сплачених в ціні придбаних послу податку на додану вартість до податкового кредиту, є акти виконаних робіт на надання транспортних послуг та податкові накладні, щодо яких у податкового органу будь-які зауваження були відсутні.

Таким чином, апелянтом не доведено відсутності зв'язку господарських операцій ПП "Агроальянс-2007" із вказаними контрагентами з його господарською діяльністю, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин, висновки податкового органу щодо завищення ПП "Агроальянс-2007" витрат за 1-4 квартали 2011 року на загальну суму 206 708 грн. та відповідно заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 47 584 грн., податкового кредиту за березень-жовтень 2011 року на загальну суму 41 342 грн. по господарським операціям з придбання транспортних послуг у підприємств-контрагентів ТОВ "Транспортні технології", ТОВ "ТБК "Агрострой" та ТОВ "Карго технолоджи" є помилковими.

При цьому, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу про завищення підприємством у 3 кварталі 2011 року на суму 11 017 грн., і як наслідок цього, заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2 534 грн. є правомірним та обґрунтованим, оскільки ПП "Агроальянс-2007" не було доведено зв'язку витрат з придбання посередницьких послуг, які були отримані від ФОП ОСОБА_5 з веденням його господарської діяльності, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Твердження податкового органу про відсутність оригіналів податкових накладних, які підтверджують формування позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень-червень 2011 року податкового кредиту по господарським операціям з підприємствами-контрагентами: ПП "АГРОПРОМ-ЦЕНТР", ПП "Агросоюз-2000", ПРАТ "УКРАГРО НПК", а саме №571 від 17 травня 2011 року на суму ПДВ 12 296, 96 грн., №609 від 19 травня 2011 року на суму ПДВ 21 672 грн., №828 від 20 червня 2011 року на суму ПДВ 8 342,40 грн., №845 від 24 червня 2011 року на суму ПДВ 2 701,20 грн., №45 від 31 травня 2014 року на суму ПДВ 26 000 грн., №31200 від 06 червня 2011 року на суму ПДВ 5 200 грн., №26 від 14 червня 2014 року на суму ПДВ 8 000 грн., №100 від 05 травня 2011 року на суму ПДВ 17 541,40 грн., №479 від 17 травня 2011 року на суму ПДВ 11 577,50 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи були досліджені оригінали вказаних податкових накладних та жодних зауважень до них податковим органом зазначено не було.

Платник податків, який дотримався вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту не має повноважень і обов'язків здійснювати контроль за дотриманням контрагентом, який на час вчинення операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в податковому органі як платники податків, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит за порушення вимог законодавства контрагентом.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо його скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Жук С.І.

Суддя: Кравченко К.В.