Ухвала суду № 40646870, 24.09.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів: Ковальчук Н.М., Максимчук З.М.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В., з участю позивача та його представника адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Млинівського районного суду від 03 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

01 квітня 2014 року ОСОБА_3 звернулася в Млинівський районний суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття, а також витрати на правову допомогу в розмірі 250 грн.

Рішенням Млинівського районного суду від 03 червня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 01.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, а також 250 грн. витрат, пов'язаних з правовою допомогою адвоката.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір, в розмірі 243 грн. 60 коп.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

_______________

Провадження № 22-ц/787/1612/2014 Головуючий у 1 інстанції : Феськов П.В.

Доповідач : Григоренко М.П.

Зазначає, що його мати ОСОБА_5, яка проживала разом з ним, потребувала стороннього догляду, оскільки часто хворіла, проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла. На даний час він проживає із своїм братом ОСОБА_6, який є інвалідом ІІ групи з дитинства і потребує його допомоги та догляду, оскільки не може самостійно себе обслуговувати через хворобу.

В зв'язку з цим він не може влаштуватися на роботу та отримувати будь-який дохід.

На даний час весь дохід сім'ї складається із пенсії, яку отримує брат, як інвалід ІІ групи з дитинства.

Також зазначає, що будь-якого нерухомого майна та земельної ділянки в нього немає.

Вважає, що судом не було враховано тієї обставини, що він не має можливості працювати й отримувати будь-які доходи, а тому не може сплачувати аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_4

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнувши з нього на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

В ході апеляційного розгляду позивач та його представник просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Повністю задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи було встановлено факт ухилення відповідача від обов'язку по утриманню своїх дітей, в зв'язку із чим останній має сплачувати аліменти на утримання дітей, відповідно до положень ст.ст.84, 180, 182, 184 СК України, в тому розмірі, який просить позивач.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки розмір аліментів визначено у відповідності до вимог статті 182 СК України та з урахуванням обставин даної справи, в тому числі із врахуванням стану здоров'я відповідача, його матеріального стану та інших обставин.

Твердження відповідача про те, що він не спроможний сплачувати аліменти в тому розмірі, який визначив суд першої інстанції, на увагу не заслуговують, так як цей розмір визначено із врахування встановленого прожиткового мінімуму на дитину і він відповідає засадам справедливості та розумності.

Про спроможність відповідача сплачувати аліменти у тому розмірі, який визначив суд першої інстанції, свідчить також та обставина, що за ОСОБА_2 на даний час зареєстровано на праві власності два транспортні засоби (а.с. 28) , а тому, на розсуд колегії суддів, у відповідача існує реальна можливість належним чином виконувати свої батьківські обов'язки.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Млинівського районного суду від 03 червня 2014 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Млинівського районного суду від 03 червня 2014 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Ковальчук Н.М.

Максимчук З.М.