Ухвала суду № 40646463, 25.09.2014, Рубіжанський міський суд Луганської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 Провадження №6/425/77/14

Справа №425/2173/14-ц

25 вересня 2014 року Рубіжанський міський суд Луганської області у складі: головуючого - судді Нагорної Н.В., при секретарі - Гайворонській І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжне подання Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ВДВС Рубіжанського МУЮ звернувся до суду з поданням про застосування до ОСОБА_1 заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати кордон України до виконання судових зобов'язань, покладених на нього рішенням Рубіжанського міського суду про стягнення заборгованості. В поданні заявник зазначив, що на виконанні у ВДВС Рубіжанського МУЮ знаходиться виконавчий лист №2а-9727/11/1270, виданий 22.02.2012 року Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Білокуракинського районного центру зайнятості допомоги по безробіттю у сумі 810,30грн. 15.01.2013 року за даним виконавчим листом відкрито виконавче провадження. Станом на сьогоднішній день рішення суду боржником не виконано, у зв'язку з чим вони вимушені звернутись до суду з даним поданням.

В судовому засіданні державний виконавець Марков І.Ю. підтримав у повному обсязі заявлені вимоги, суду надав пояснення, аналогічні викладеним у поданні, просив задовольнити подання.

Суд, вислухавши представника заявника, розглянувши подання, оцінивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Рубіжанського МУЮ знаходиться виконавчий лист №2а-9727/11/1270, виданий 22.02.2012 року Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Білокуракінського районного центру зайнятості допомоги по безробіттю у сумі 810,30грн., за яким держвиконавцем ВДВС Рубіжанського МУЮ Бондаренко Т.Г. 15.01.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП №36011965.

Під час перевірки боржника ОСОБА_1 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1, 11.02.2013р., 13.05.2013р. та 07.10.2013р. було встановлено, що боржник за зазначеною адресою не проживає, виїхала за межі міста Рубіжне, тому її привід до ВДВС здійснити неможливо, що підтверджується копіями актів державного виконавця та рапортом ДІМ (а.с.8-10).

Також з матеріалів справи вбачається, що транспортні засоби за ОСОБА_1 не зареєстровані, ОСОБА_1 на обліку в УПФУ в м.Рубіжне Луганської області не перебуває, фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 припинено (а.с.11, 13, 16). В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (а.с.14).

Після встановлення зазначених обставин суд зазначає наступне.

Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, зокрема, право державного

виконавця на звернення до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням до виконання зобов'язань за рішенням.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Стаття 32 Закону України "Про виконавче провадження" закріплює заходи примусового виконання рішень. Згідно цієї статті заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

З наведеної норми вбачається, що вирішення питання щодо обмеження особи в праві виїзду за межі України може бути останнім етапом примусового виконання судового рішення, якщо державний виконавець застосував усі заходи примусового виконання рішення суду.

Відповідно до статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зазначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України необґрунтоване, оскільки не надано доказів на підтвердження тих обставин, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання зобов'язання за виконавчим листом, що боржник виїжджав або має намір виїхати за межі України, до подання не надано доказів про вчинення державним виконавцем всіх можливих заходів примусового виконання рішення суду, не наведено доказів того, чи отримував боржник повідомлення про виклик до державного виконавця. Саме лише невиконання боржником зобов'язання, про що вказує державний виконавець в поданні, не може свідчити про свідоме ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань.

Керуючись ст.ст. 209, 210, 293, 377-1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Рубіжанського міського управління юстиції про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харьківської області через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Нагорна