Ухвала суду № 40645260, 17.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р.Справа № 816/2350/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 816/2350/14

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Полтавської обласної ради , Полтавської обласної державної адміністрації третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехсервіс"

про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулись до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної ради, Полтавської обласної державної адміністрації, просили визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невжиття заходів для реального виконання пункту 6.6 Плану приватизації державного майна Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства, затвердженого наказом голови Фонду комунального майна Полтавської області від 24.02.1994 №79-п, а також пунктів 4 та 5.2 Договору купівлі-продажу державного майна Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства від 28.02.1994.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 816/2350/14 позов залишено без задоволення.

Позивачі, не погодились судовим рішенням та подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 816/2350/14 та прийняти нову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 17.09.2014 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, мешкають за вказаною адресою з 1989 року (до 2007 року будинок значився під номером 10-а, кв. 1).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Наказом голови Фонду комунального майна Полтавської області від 24.02.1994 №79-п затверджено План приватизації державного майна Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства.

Відповідно до пункту 6.6 вказаного Плану комісія з приватизації зобов'язала організацію орендарів (Орендне Решетилівське ремонтно-транспортне підприємство), за згодою мешканців житлових будинків, що знаходяться на балансі підприємства, провести їх приватизацію у відповідності до чинного законодавства, або за відсутності згоди забезпечувати їх належне утримання (а.с. 11-19).

З метою реалізації умов Плану приватизації 28.02.1994 між Фондом комунального майна Полтавської області (Продавець) та організацією орендарів Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства (Покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства (а.с. 20-25).

За умовами вказаного договору Продавець продає, а покупець купує державне майно цілісного майнового комплексу Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства, яке розташоване у південно-східній частині АДРЕСА_2 загальною площею земельної ділянки цілісного майнового комплексу 7,68 га на основі Державного акту на право постійного користування землею.

Пунктом 5.2 вказаного договору покупця зобов'язано виконувати умови договору купівлі-продажу, що витікають із затвердженого органом приватизації плану приватизації, зокрема: провести, за згодою мешканців житлових будинків, приватизацію квартир, що знаходяться на балансі підприємства у відповідності до чинного законодавства, або за відсутності згоди забезпечувати їх належне утримання.

Вказуючи на факт невиконання ТОВ "Агротехсервіс" (правонаступник Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства) умов договору купівлі-продажу, позивачі посилаються на те, що невиконання умов договору є наслідком протиправної бездіяльності відповідачів, які не звернулись з письмовою вимогою (претензією) до підприємства про передачу квартири АДРЕСА_1 до комунальної власності; не прийняли на сесії чи виконкомі рішення, яким би зобов'язали підприємство передати квартиру до комунальної власності; не звернулися до суду з вимогою до підприємства виконати умови пункту 6.6 Плану приватизації і пунктів 4, 5.2 договору купівлі-продажу; не звернулися до органів внутрішніх справ та прокуратури з вимогою притягнути керівництво ТОВ "Агротехсервіс" до відповідальності за порушення умов договору з Державою.

Надаючи правову оцінку заявленим у позові вимогам, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує що, доводи позивачів ґрунтуються на обставинах неналежного виконання умов договору купівлі-продажу державного майна Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства від 28.02.1994, укладеного між Фондом комунального майна Полтавської області, як продавцем, та організацією орендарів Орендного Решетилівського ремонтно-транспортного підприємства, як покупцем.

При цьому, з дослідженого договору вбачається, що ані позивачі, ані відповідачі не є його сторонами, зміст договору не покладає на будь-кого з інших осіб, крім його учасників, зобов'язань з виконання умов договору.

В доводах, викладених у апеляційній скарзі позивачі наполягають на тому, що звертаючись з даним адміністративним позовом, вони захищає суспільний інтерес задля приведення процедури приватизації конкретно визначеного майна у відповідність до укладеного договору з метою уникнення в державі прецедентів щодо порушення договорів.

Єдиним доказом у справі про обставини звернення позивачів до суб'єктів оскарження є їх скарга від 24.05.2014 на бездіяльність, адресована до Полтавської обласної ради та Полтавської обласної державної адміністрації (а.с. 26).

Вказана скарга була розглянута адресатами у встановлені строки з наданням відповіді заявникам (а.с. 27, 28).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Вимога позивачів щодо спонукання відповідачів вжити дієвих заходів на виконання умов договору, учасниками якого є треті особи, задоволенню не підлягає з огляду на приписи статті 36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до якої місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління. При цьому місцеві державні адміністрації не втручаються у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків, визначених законом.

Аналогічну норму містить і Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", частиною першою статті 18 якого передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Частиною другою ст. 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, за змістом наведеної норми Конституції України, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність факту порушення прав позивачів, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 816/2350/14 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.07.2014р. по справі № 816/2350/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.