Ухвала суду № 40642820, 17.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 вересня 2014 року м. Київ В/800/4074/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Кравцова О.В.,

Єрьоміна А.В.,

Зайця В.С.,

Леонтович К.Г.,

Цуркана М.І.,

розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Управління), третя особа - Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»), про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплачувати пенсію на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконними дії Управління щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу роботи за період з 4 липня 1999 року по 22 травня 2000 року в ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на посаді слюсаря-ремонтника ЦЦР-2 п`ятого розряду з врахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу та відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 4 липня 1999 року по 22 травня 2000 року в ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на посаді слюсаря-ремонтника ЦЦР-2 п`ятого розряду; зобов'язати Управління призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року, позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо не зарахування ОСОБА_6 до стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, згідно зі Списком №1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 року №162, стажу його роботи з 4 липня 1999 року до 22 травня 2000 року включно в ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на посаді слюсаря-ремонтника ЦЦР-2 п`ятого розряду протиправними. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо не призначення та невиплати ОСОБА_6 пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу його роботи з 4 липня 1999 року по 22 травня 2000 року включно в ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на посаді слюсаря-ремонтника ЦЦР-2 п`ятого розряду протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати ОСОБА_6 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно зі Списком №1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11 березня 1994 року №162, стаж його роботи з 4 липня 1999 року по 22 травня 2000 року включно в ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на посаді слюсаря-ремонтника ЦЦР-2 п`ятого розряду, а також призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням цього стажу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2014 року рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд вищенаведеного рішення касаційної інстанції у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовам праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2013 року у справі № К/9991/78469/11.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду можуть бути виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України").

Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними з огляду на наступне.

З ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 червня 2014 року, про перегляд якої ставить питання заявник, вбачається, що суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення попередніх судових інстанцій, вказав, що посада позивача передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У свою чергу, в ухвалі касаційної інстанції, яка надана заявником як доказ неоднакового застосування матеріальних норм, Вищий адміністратвиний суд, залишаючи без змін рішення апеляційної інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що займана позивачем посада майстра відсутня у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, рішення, на які посилається заявник, ухвалені за різних фактичних обставин.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплачувати пенсію на пільгових умовах.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Кравцов О.В. Єрьомін А.В. Заяць В.С. Леонтович К.Г. Цуркан М.І.