Ухвала суду № 40642768, 18.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року м. Київ К/800/12995/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Маслія В.І., Леонтович К.Г., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 822/4198/13-а за позовом ОСОБА_4 до Державної інспекції з енергозбереження Національного агенства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-

у с т а н о в и л а:

В листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Державної інспекції з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не встановлення позивачу надбавки до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в період з 01 січня 2008 року по 01 серпня 2010 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в період з 01 січня 2008 року по 01 серпня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно не виплачувалась позивачу надбавка до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, що призвело до зменшення розміру одержуваної позивачем заробітної плати, а в подальшому і пенсії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України щодо невстановлення позивачу надбавки до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в період - з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, та в період - з 01 квітня 2009 року по 31 липня 2010 року включно та зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу надбавку до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в період - з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, та в період - з 01 квітня 2009 року по 31 липня 2010 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що у відповідача були наявні усі правові підстави для нарахування та виплати позивачу надбавки до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, що відповідає вимогам Закону України «Про державну службу». З цим висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_4 з 19 жовтня 1999 року по 17 жовтня 2010 року працював у територіальному управлінні Державної інспекції з енергозбереження на посаді спеціаліста-державного інспектора, а з 23 грудня 2003 року - на посаді начальника відділу.

Позивачу не встановлювалась і не виплачувалась надбавка за високі досягнення у праці та за виконання особливо важливої роботи за період з 2008 року по 01 серпня 2010 року.

Відповідно наказу в.о. начальника територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Хмельницькій області від 31 серпня 2010 року № 36 надбавка у розмірі 50% встановлена та виплачена позивачу лише за серпень 2010 року

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну службу України" державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Основні обов'язки державного службовця передбачені ст. 10 зазначеного Закону: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.06 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" керівникам відповідних органів у межах установленого фонду оплати праці надано право установлювати працівникам надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи і. розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років.

Надбавка за високі досягнення у праці установлюються до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років, залежно від конкретних завдань, що стоять перед відповідним органом виконавчої влади, у разі сумлінного та якісного виконання працівником протягом певного періоду своїх посадових обов'язків, професіоналізму, компетентності, ініціативності та відсутності порушень виконавської і трудової дисципліни за наказом керівника.

Отже, надбавка за високі досягнення у праці може встановлюватися працівникам за якісне, своєчасне і в повному обсязі виконання функцій (обов'язків), встановлених положеннями про відповідні органи та посадовими інструкціями, а також з урахуванням їх ініціативи, особистого вкладу в загальні результати роботи. При цьому 50 % є граничним розміром зазначеної надбавки.

При цьому слід зазначити, що встановлення премії та надбавок є виключним правом керівника, однак позбавляти премії чи надбавки або зменшувати їх розмір можливо тільки за наявності відповідних підстав.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, судами враховано наявність почесної грамоти від 18 листопада 2009 року та направлення показників роботи за 2008 рік на конкурс «Кращий державний інспектор».

Колегія суддів звертає увагу на те, що доказів притягнення позивача до будь-якої відповідальності, зауважень до виконання ним свої обов'язків або інших підстав для зменшення розміру або невиплати надбавки матеріали справи не містять.

Таким чином, судами зроблено вірний висновок про наявність протиправних дій Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України щодо не встановлення позивачу надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи, порушення прав позивача щодо відмови у встановленні йому відповідної надбавки та необхідності зобов'язання відповідача встановити надбавку до заробітної плати за високі досягнення у праці.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження України відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно: помічник судді А.О. Кулеша