Постанова № 40642476, 14.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 р. Справа № 804/10351/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Онищук Т.В., представника відповідача Саржан І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення коштів в сумі 361, 89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення коштів в сумі 361, 89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на обліку у позивача з 04.04.1984 знаходиться гр. ОСОБА_5, якій виплачується пенсія по інвалідності. Інвалідність ОСОБА_5 була встановлена у 1984 році, а з 01.04.1989 вказаній особі 2 група інвалідності встановлена безстроково, що підтверджується випискою з Акту МСЕК № 090424. Відповідачу щомісячно з 01.04.2014 надаються списки та акти, згідно яких останній, на думку позивача, мав би відшкодовувати витрати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_5, однак Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області відмовляється від підписання актів звірки та відшкодування цих коштів Управлінню Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська. За таких обставин, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 361,89 грн. за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 на виплату та доставку пенсії пенсіонеру ОСОБА_5

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 відкрито провадження у справі № 804/10351/14 та призначено її до розгляду на 14.08.2014.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 01.08.2014 (вх. № 48936/14). Відповідач зазначив, що наведені позивачем в адміністративному позові норми законодавства в сфері пенсійного і соціального забезпечення встановлюють право Пенсійного Фонду на відшкодування понесених витрат з призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, але не встановлюють обов'язок Відділення Фонду відшкодовувати вказані витрати без урахування підстав до їх призначення. Потерпілі, які отримали каліцтво за межами України та переїхали до України на постійне місце проживання, не є застрахованими в Україні і за них не сплачувалися до Фонду страхові внески, а тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових виплат є нецільовим використанням. До того ж, відповідач вважає, що обраний у цій справі спосіб захисту ( відновлення ) порушеного права є неналежним, тобто таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного Фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо відшкодування понесених ним витрат. Чинним законодавством визначено, що відшкодування витрат може мати місце лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України, а не їх органами на місцях. Відповідач зауважує, що позивачем не надано доказів здійснення виплат гр. ОСОБА_5 пенсії та витрат на її доставку за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 на загальну суму 361, 89 грн. За таких обставин, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог з підстав їх необгрунтованості.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях проти адміністративного позову, та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з 04.04.1984 знаходиться гр. ОСОБА_5, якій виплачується пенсія по інвалідності (о/р 106402). Інвалідність ОСОБА_5 була встановлена у 1984 році, а з 01.04.1989 цій особі 2 група інвалідності встановлена довічно, що підтверджується випискою з Акту МСЕК № 090424, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідачу щомісячно з 01.04.2014 надаються списки та акти, згідно яких останній мав би відшкодовувати витрати позивача на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_5, однак Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області відмовляється від підписання актів звірки та відшкодування цих коштів Управлінню Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, у зв'язку з чим у відповідача за період з 01.04.2014 по 30.06.2014, виникла заборгованість в розмірі 361, 89 грн., яка складається із: 359,04 грн. - основний розмір пенсії та 2,85 грн. - витрати на її доставку (сума поштового збору на доставку пенсії) згідно із розрахунку про розмір відшкодування частини пенсії ОСОБА_5, який міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що із громадянкою ОСОБА_5 при виконанні нею трудових обов'язків на території Російської Федерації стався нещасний випадок, внаслідок якого вона отримала виробничу травму, що підтверджується Актом про нещасний випадок № 2 від 29.03.1973, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

В подальшому, ОСОБА_5 в Україні встановлена інвалідність другої групи, що підтверджується актом МСЕК Д-70 від 01.05.1985 та актом МСЕК від 27.03.1989, яким її інвалідність внаслідок трудового каліцтва встановлена безстроково. З 01.04.1989 2 група інвалідності встановлена ОСОБА_5 безстроково, що підтверджується випискою із Акту МСЕК № 090424, наледним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

За пенсійним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 цих Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд.

За змістом пункту 2 статті 7 Закону № 2272-III "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV) закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на ту категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд України у своїх постановах від 21.11.2011 року (номер у ЄДРСР 20014549) та від 05.12.2011 року (номер у ЄДРСР 20533655).

Суд зазначає, що відповідач повинен відшкодовувати позивачу витрати на виплату пенсії по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві, тобто саму пенсію по інвалідності у розмірі 359,04 грн. та витрати на її доставку (сума поштового збору) 2, 85 грн., загалом 361, 89 грн. пенсіонеру гр. ОСОБА_5 за період з 01.04.2014 по 30.06.2014.

Також суд зазначає, що належним способом захисту є саме вимоги про стягнення заборгованості з відповідача, а не зобов'язання відповідача провести відшкодування.

Таку ж позицію займає Верховний суд України, в постанові від 20 березня 2007 року (номер в реєстрі судових рішень №662742).

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів безпосереднього здійснення виплат гр. ОСОБА_5 пенсії та витрат на її доставку за період з 01.04.2014 по 30.06.2014 на загальну суму 361,89 грн. не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою УПФУ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 10.07.2014 № 1269/08/20 щодо отримання гр. ОСОБА_5 пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання інвалідам ІІ групи за період: квітень - червень 2014 року, копіями відомостей поштового відділення № 49055 за квітень, травень, червень 2014 року про здійснення виплат пенсії гр. ОСОБА_5 ( № ос. рахунку 106402).

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення коштів в сумі 361, 89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення коштів в сумі 361, 89 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську Дніпропетровської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська грошові кошти в сумі 361 (триста шістдесят одна) грн. 89 коп. на виплату та доставку пенсії пенсіонеру ОСОБА_5 з 01.04.2014 по 30.06.2014.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 серпня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова