Вирок № 40641994, 22.05.2014, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/842/14-к

Провадження №1-кп/443/73/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року м.Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Салія В.В.

при секретарі Оленич І.Я.,

з участю прокурора Томашевської Т.Ю.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жидачеві справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140200000156 від 27.02.2013 року, щодо обвинуваченої

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, непрацюючої, розлученої, на утриманні одна малолітня дитина, із середньою освітою, такої, що не має судимості, стосовно якої запобіжний захід не обирався,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.15-ч.2ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 25 лютого 2014 року приблизно о. 20 год. 00 хв. в м. Жидачеві неподалік ринку, що по вул.Грушевського Львівської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, таємно викрала із приміщення коридору бару "Оболонь" велосипед "MC KENZSE", який належить ОСОБА_2, вартістю 1580.00 гривень, чим спричинила останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Також вона 07 березня 2014 року приблизно о 14 год. 30 хв. в приміщенні магазину "Рукавичка" ТзОВ "Львівхолод", який знаодиться в м.Жидачеві по вул.Грушевського,35 Львівської області повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на заволодіння чужим майном, з метою викрадення заховала в належну їй сумку 600 г. печінки свинної, вартістю 10,75 грн., 1950 г. піджарки свинної, вартістю 80,65 грн., 342 г. продукту сирного, вартістю 19,49 грн., дві банки горошку, загальною вартістю 30,74 грн., а всього намагалась викрасти чужого майна на загальну суму 141,37 грн., однак при спробі вийти із вказаним товаром із приміщення магазину, була затримана працівником охорони товариства, не довівши свій злочинний умисел до закінчення із незалежних від неї причин.

В судовому засіданні вину у вчинених правопорушеннях ОСОБА_1 визнала повністю і дала показання щодо обставин вчинення нею 25 лютого 2014 року в м.Жидачеві Львівської області викрадення велосипеда із приміщеня бару"Оболонь"та 07 березня 2014 року замаху на викрадення продуктів харчування із магазину "Рукавичка". У вчиненому щиро розкаялась та подала клопотання про застосування до неї акту амністії і звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до п."в" ст.1 Закону України "Про амністію в 2014 році"

У судове засідання потерпілі ОСОБА_2 та охоронець магазину "Рукавичка" ТзОВ "Львівхолод" ОСОБА_3 не з"явились. Подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не мають.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілі також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна(крадіжка) та ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. .

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України віднесені до злочинів середньої тяжкості, обставини, які пом"якшують та обтяжують покарання, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності,розлучена та має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання та реєстрації, посередньо характеризується за місцем проживання.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом"якшує покарання, суд визнає щире каяття та усунення завданої шкоди.

Обставин, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом при розгляді справи не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої:її молодий вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування її на профілактичному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, також те, що вона раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, її щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності. Суд прийшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів буде покарання в межах санкції ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ст.85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до ст.86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 01.10.1996 року із змінами внесеними згідно закону, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до п. "в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Згідно із ст.9 Закону України "Про амністію у 2014 році" питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчинила відповідно до вимог ст.12 КК України умисні злочини середньої тяжкості, передбачені ч.1 ст.185 та ч.2 ст.15- ч.2 ст.185 КК України до набрання чинності Законом України „ Про амністію у 2014 році" та на день розгляду справи вона не позбавлена батьківських прав і на її утриманні перебуває малолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст.8 Закону України "Про амністію у 2014 році" судом не встановлено, а тому її клопотання слід задовольнити та звільнити обвинувачену від відбування покарання призначеного судом на підставі п."в" ст.1 Закону України „ Про амністію у 2014 році".

Цивільний позов по справі не заявлений, судові втрати стягнути з обвинуваченої. Питання речових доказів вирішити відповідно закону.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, ст.ст.1,8,9,14 Закону України "Про амністію у 2014 році", суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік;

- за ч.2 ст.15- ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки;

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів - у виді позбавлення волі на строк 2(два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку 1(один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання за ч.1 ст.185 та ч.2 ст.15-ч.2 ст.185 КК України, визначеного судом, на підставі п."в" ст.1 Закону України „ Про амністію у 2014 році".

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, Жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області (одержувавч платежу:УДКСУ у Залізничному районі м.Львова; код ЄДРПОУ 38007594; р/р №31111115700003; МФО 825014) 294 (двісті дев"ятосто чотири) гривні 84 копійки судових витрат за проведення експертизи.

Речові докази по справі:

- велосипед "MC KENZSE", який передано під відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2, повернути потерпілому;

- печінку свинну вагою 600 г., піджарку свинну вагою 1950 г. , продукт сирний та дві банки горошку повернути магазину "Рукавичка" ТзОВ "Львівхолод".

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області на протязі 30 днів із дня його проголошення через Жидачівський районний суд.

Головуючий-суддя:(підпис)

Суддя Жидачівського районного суду В.В. Салій

Примітка: оригінал вироку знаходиться в

матеріалах кримінальної справи № 443/4/14-к

22.05.2014