Ухвала суду № 40639381, 17.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р.Справа № 638/7836/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2014р. по справі № 638/7836/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1В.) звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнення до позову, проси суд:

1. Поновити пропущений процесуальний строк згідно діючого законодавства України у зв'язку з тим, що тільки 18.04.2014 р. їй стало відомо про порушення її права на гідне пенсійне забезпечення, коли управлінням пенсійного Фонду України в Дзержинському районі міста Харкова (№ 165/П-11 від 18.04.2014 р.) було відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідок від 31.12.2013 р. № 68/20-30-05-49 та № 69/20-30-05-49, яку раніше їй було призначено згідно довідок про складові заробітної плати від 30.06.2008 р. № 110/05-060 та № 109/05-060 без врахування: матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, та не в повному обсязі суми винагороди за вислугу років.

2. Скасувати протиправне рішення в якому надано перевагу положенням Закону України "Про державну службу" № 3723 - XII, які щодо спірних відносин є загальними, управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова № 165/П-П від 18.04.2014 p., про відмову перерахувати призначену пенсію державного службовця їй, ОСОБА_1, з 01 липня 2009 р. (з моменту виходу на пенсію), з врахуванням винагороди за вислугу років, суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, премій та премій до державних, професійних свят та ювілейних дат, (графи "премії", "премії до державних, професійних свят та ювілейних дат", "Інші виплати"), зазначених у довідках державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією № 68/20-30-05-49 від 26.01.2014 р., № 69/20-30-05-49 від 31.12.2013 р., які фактично вважають недійсними довідки про складові заробітної плати за той самий період перед зверненням за пенсією № 109/05-060 від 30.06.2009 р. та № 110/05-060 від 30.06.2009 р. і в які не були внесені всі вище вказані виплати (графи "премії", "премії до державних, професійних свят та ювілейних дат", "Інші виплати"), які враховуються при розрахунку пенсії та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова: використати, крім положень Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсій (за наведених обставин стаття 41 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788 - XII, інші Закони, які згадуються у цьому Позові), та поновити порушенні правила застосування норм права; розрахувати з 01 липня 2009 року (з моменту виходу на пенсію), з врахуванням п. 2 цього Позову, та установити розмір пенсії державного службовця їй, ОСОБА_1, з використанням нових довідок про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією № 68/20-30-05-49 від 26.01.2014 р., № 69/20-30-05-49 від 31.12.2014 р., враховуючі наявний стаж роботи на державній службі та залишити тим же - вісімдесят п'ять відсотків, який був встановлений при призначенні пенсії, згідно частини другої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723 - ХІІ, в редакції, діючій на час призначення пенсії; перерахувати з 01 липня 2009 р. (з моменту виходу на пенсію) по 15.05.14 р. суму пенсії державного службовця, призначену їй, з врахуванням п. 2 цього Позову з використанням нових довідок про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією № 68/20-30-05-49 від 31.12.2014 р., № 69/20-30-05-49 від 31.12.2014 р., та виплатити їй різницю пенсії після перерахунку за вищевказаний період; урахувати при розрахунку пенсії суму винагороди за вислугу років, згідно довідки про складові заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи перед зверненням за пенсією від 31.12.2014 року № 69/20-30-05-49.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2014 року зазначений адміністративний позов за період з 01.07.2009 року по 15.11.2013 року залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, позивач просить ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2014 року скасувати, прийняти нову ухвалу про поновлення строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав за період з 01.07.2009 року по 15.11.2013 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано належних доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду, що зумовило застосування судом наслідків пропущення строку звернення до суду, визначених ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовом 16.05.2014 року із вимогами щодо захисту її порушених прав, що мали місце з 01 липня 2009 року.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

При цьому колегія суддів зауважує, що у відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

При цьому колегія суддів зауважує, що, як вбачається з матеріалів справи, порушення прав позивача відбувалось періодично - кожного місяця при отриманні нею суми пенсії, а тому кожного разу при отриманні пенсії в неналежному розмірі позивач мала змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом за період з 01 липня 2009 року по 15 листопада 2013 року.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом, період, за який позивач просить суд захистити його права, та відсутність поважних причин пропуску строку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про залишення без розгляду позовних вимог за період за період з 01 липня 2009 року по 15 листопада 2013 року.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2014р. по справі № 638/7836/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 р.