Ухвала суду № 40639342, 17.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 р.Справа № 820/11182/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Носова К.В., відповідача - Гаркуши О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/11182/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агроком Нова Водолага") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Нововодолазька ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000892200 від 15.05.14 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі №820/11182/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000892200 від 15.05.14 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" витрати зі сплати судового збору у розмірі 182.70 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2014р. по справі №820/5201/14; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Агроком Нова Водолага" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаючись вимоги п.123.1 ст.123, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності реальності вчинення господарських операцій позивачем із платником податків та зборів ТОВ "Глобол-Реєстр", вказуючи на оформлену неналежним чином податкову накладну №7 від 04.02.2012 року, а також на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобол-реєстр" №561/23-3/25613583. Вважає вірними висновки про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 18 298,00 грн., та не вбачає підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 15.05.14 року №0000892200.

Позивач, у надісланих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Вказав на те, що наявними у матеріалах справи документами підтверджено у повному обсязі реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Глобол-Реєстр". Звертає увагу на те, що твердження відповідача щодо завищення податкового кредиту ТОВ «Агроком Нова Водолага» у лютому 2012 року ґрунтуються лише на висновках ДПІ у Київському районі м. Харкова, викладених у акті від 10.08.12 №561/23-3/25613583 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобол Реєстр», однак, вказані висновки спростовуються наявними довідками про результати проведення зустрічних звірок між ТОВ «Глобол -Реєстр» та ТОВ «Агроком Нова Водолага» від 02.09.13 №18/20-20-15/33001687 та від 04.12.12 № 170/22- 0-70/3001687, які є наслідком проведення співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів ТОВ «Агроком Нова Водолага» та свідчать про наявність документального підтвердження реальності господарських відносин між ТОВ «Глобол -Реєстр» та ТОВ «Агроком Нова Водолага», виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, та відсутності розбіжностей у даних отриманих від ТОВ «Глобол -Реєстр». Таким чином, вважає, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено докази по справі, а рішення винесено на підставі належних норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та відповідає вимогам ст.159 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" зареєстроване в якості юридичної особи з 30.06.1998 року та перебуває на обліку у Нововодолазькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області як платник податків, що не заперечується сторонами у справі (а.с.139-142).

Фахівцями Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Глобол - Реєстр" (код ЄДРПОУ 25613583) за лютий 2012 року".

За результатами перевірки складено акт № 57/20-22-08/33001687 від 04.02.2014 року (а.с.8- 13 ).

Вказаною перевіркою встановлені порушення ТОВ "Агроком Нова Водолага" вимог:

- пунктів 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями ( в подальшому ПКУ), внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 18298 грн. за лютий 2012 року.

17.02.2014 року відповідачем на підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0000162200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 27 447, 00 грн. (основний платіж - 18 298,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 9 149,00 грн.).

ТОВ "Агроком Нова Водолага" не погодившись із рішенням відповідача розпочало процедуру адміністративного оскарження. За результатами такого оскарження рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.04.2014 року№2977/10/20-40-10-04-17 скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0000162200 та зобов'язано ОДПІ винести податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру залишку від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2012 року у розмірі 18 298,00 грн.

15.05.2014 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 18 298,00 грн. (а.с.7).

Не погоджуючись зі спірним рішенням позивачем подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 22.05.14 №3091/6/99-99-10-01-15 повторна скарга підприємства залишена без задоволення, а рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.04.14 №2977/10/20-40-10-04-17 - без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 15.05.14 року, ТОВ "Агроком Нова Водолага" звернулось до суду з вимогою про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Так, судом першої інстанції зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Глобол -Реєстр» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, укладеними договорами, платіжними дорученнями, а податковим органом не надано доказів того, що спірні операції позивачем не проводились. В зв'язку з чим, позивач мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податку на додану вартість та суми податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували, зокрема, викладені в акті перевірки в № 57/20-22-08/33001687 від 04.02.2014 року твердження суб'єкта владних повноважень про заниження податку на додану вартість на суму 18298 грн. за лютий 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Глобол-Реєстр". Такий висновок відповідачем зроблено з посиланням на не відповідність адреси постачальника на накладних, виписаних ТОВ "Глобол - Реєстр" дійсності, а також відомості, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобол-реєстр" №561/23-3/25613583, яким встановлено відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій .

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), відповідно до якого, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлено статтею 200 Податкового кодексу України, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ, а також бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно статуту ТОВ "Агроком Нова Водолага" , затвердженого Протоколом від 01.08.2012р., вбачається що видами діяльності товариства є: 10.41 виробництво олії та тваринних жирів (основний); 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.10 складське господарство.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач у перевіряємий податковим органом період мав господарські правовідносини із ТОВ "Глобол - Реєстр".

Так, 05.09.2011 року, з метою реалізації позивачем основного виду діяльності - виробництво олії, та отримання прибутку від такої діяльності, між ТОВ "Агроком Нова Водолага" та ТОВ "Глобол - Реєстр" був укладений договір №0509/01 про переробку давальницької сировини, за умовами якого ТОВ "Глобол - Реєстр" передав, а ТОВ "Агроком Нова Водолага" приймав сировину - соняшникове насіння на переробку в олію соняшникову нерафіновану та макуху. Відповідно до договору, сторони домовилися, що оплата вартості наданих ТОВ "Агроком Нова Водолага" послуг з переробки сировини здійснюватиметься соняшниковим насінням в розмірі 11% від переданого на переробку соняшникового насіння. Також між зазначеними сторонами підписано додаткову угоду від 29.02.12 р. (а.с.55-57).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Глобол - Реєстр" на виконання договору від 05.09.2011 року №0509/01 завозив на підприємство соняшник, що підтверджується товарно - транспортними накладними № 132004 від 03.02.2012 року, № 132005 від 03.02.2012 року, № 148329 від 03.02.2012 року, № 148330 від 03.02.2012 року, № 148331 від 03.02. 2012 року, № 148332 від 03.02. 2012 року, № 148333 від 03.02. 2012 року, № 148326 від 01.02. 2012 року, № 148340 від 01.02. 2012 року, № 148339 від 01.02. 2012 року, № 148338 від 01.02. 2012 року, № 148337 від 01.02. 2012 року, № 148336 від 01.02.2012 року, № 148334 від 01.02. 2012 року, № 148335 від 01.02. 2012 року, № 310106 від 31.01.2012 року, № 310104 від 31.01.2012 року.

Завезений на підприємство соняшник зважувався вагарем ТОВ "Агроком Нова Водолага", а показники зважування заносились до Журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах по формі N ЗХС-28 (книга вагаря) (а.с.93-95).

Належним чином атестованою виробничою технологічною лабораторією ТОВ "Агроком Нова Водолага" визначалась якість ввезеного соняшнику, про що оформлялись підприємством відповідні картки аналізу зерна за формою №47. Відомості про фактичну якість соняшнику заносились до цих карток, журналу реєстрації лабораторних аналізів середньодобових проб при прийманні зерна по формі N ЗХС-49 (а.с.96-100).

04.02.2012 року ТОВ "Глобол - Реєстр" звернувся з листом №0402-12 про передання на переробку соняшника загальною вагою 234, 64 тонн, з яких 26, 140 тонн підлягало передачі в рахунок оплати послуг по переробці насіння соняшнику.

04 лютого 2012 року на виконання договору від 05.09.2011 року №0509/01 ТОВ "Глобол - Реєстр" в рахунок оплати послуг передало ТОВ "Агроком Нова Водолага" соняшникове насіння у кількості 26,140 тонн, що підтверджується видатковою накладною №5 від 04.02.2012 року (а.с.104), актом прийому - передачі від 04.02.2012 року.

По вказаній господарській операції ТОВ "Глобол - Реєстр" виписано податкову накладну №7 від 04.02.2012 року на суму 109 788,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18 298,00 грн., яку ТОВ "Агроком Нова Водолага" задіяв у формуванні податкового кредиту за лютий 2012 року (а.с.105).

Придбане у ТОВ "Глобол - Реєстр" насіння соняшнику приймало участь у господарській діяльності підприємства за її напрямом. Вказане насіння соняшнику в подальшому перероблялось в соняшникову олію та макуху. Отриманий у наслідку переробки насіння соняшника товар, зокрема, соняшникова олія була реалізована ТОВ "Торгівельний дім "Амстор", що підтверджується: договором № 354 від 27.01.2012 року, специфікацією №3 від 04.02. 2012 року (а.с.103), видатковою накладною № РН-0402-01 від 04.02. 2012 року, податковою накладною від 04.02. 2012 року № 5, платіжним дорученням від 03.04.2012 року № 16627 (а.с.106); макуха соняшникова реалізовувалась - ПП "Мечніково", що підтверджується: договором поставки №2111-01 від 21.11.2011 року (а.с.107-108), рахунком фактурою №СФ-2501-01 від 25.01.2012 року (а.с.109), видатковою накладною № РН-0203-04 від 02.03.2012 року (а.с.110), податковою накладною від 25.01.2012 № 15 (а.с.111), платіжним дорученням від 25.01.12 № 64 (а.с.112).

Колегія суддів вказує на те, що укладений між позивачем та ТОВ "Глобол - Реєстр" договір містить положення щодо предмету, права та обов`язків сторін, умови поставки, умов виконання робіт, вартості послуг та порядку розрахунків, відповідальності сторін, форс-мажору, строків дії договору, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Щодо доводів відповідача про невідповідність податкової накладної №7 від 04.02.2012 року нормам чинного законодавства, оскільки зазначене місцезнаходження контрагента позивача ТОВ "Глобол - Реєстр" не відповідає дійсності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України до обов'язкових реквізитів податкової накладної відноситься, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця. При цьому пунктом 4 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" № 1379 від 01.11.11 (далі - Наказ №1379), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, уточнено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II ПК України та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

У п.45.2. ст. 45 ПК України вказано, що податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що у Єдиному державному реєстрі міститься, зокрема, інформація про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Отже, достовірними є відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру.

Податкова накладна в графі "місцезнаходження" містить наступні відомості - " 61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 33, кв. 8".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.118-120), місцезнаходженням ТОВ "Глобол - Реєстр" є: 61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 33, кв. 8.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на те, що податкова накладна, яка виписана ТОВ "Глобол - Реєстр", у графі "місцезнаходження" містить відомості, які співпадають із відомостями наявними в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що з наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Глобол - Реєстр", як таких, що повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а також доведеність факту подальшого використання придбаних товарів та необхідності отримання товару від даного контрагента.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у відповідача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій , що вбачається з акту перевірки від 04.02.2014р.

Щодо посилань відповідача, як на підставу для висновку про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Глобол - Реєстр", на висновки, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобол-реєстр" №561/23-3/25613583, яким встановлено відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, випливає, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що акт неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобол - Реєстр", не є належним та допустимим доказом безтоварності господарських операцій з придбання товарів у вказаного контрагента.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та ТОВ "Глобол - Реєстр" взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача та вказує на реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Глобол - Реєстр", що повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було правомірно включено до податкового кредиту суми які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з отриманням на переробку товару, який в свою чергу був використаний останнім в оподатковуваних операціях у межах своєї господарській діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 15.05.2014 року № 0000892200, яким платнику зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 18 298,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/11182/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 р.