Постанова № 40639194, 17.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3590/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шинна Компанія» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шинна Компанія» до Київської митниці Міндоходів про скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шинна Компанія» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2014 року № 125000003/2014/110079/1, картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2014 року № 125130000/2014/00099; зобов'язання здійснити розмитнення товару ТОВ «Шинна Компанія» за ціною, що вказана в митній декларації від 31.03.2014 року та стягнення з Київської митниці Міндоходів витрат, понесених позивачем в розмірі 19 648, 44 грн.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 23 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та фірмою «MD ALLIANCE LLP», Великобританія (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.03.2013 року № YS-CT 12-2013 на поставку товару - шини та диски для грузових автомобілів.

31 березня 2014 року ТОВ «Шинна Компанія» через уповноважену особу декларанта ТОВ «Пакта-Легітіма» з метою проведення митного оформлення товару: частини, призначені для вантажних автомобілів - колеса ходові сталеві, не укомплектовані шинами, в комплекті з ніпелем, литі: - колісні диски (WHEEL DISC) 8.25*22.5 GEWIS, міжболтова відсталь 10х335, центральний отвір DIA281 - 56 шт. - колісні диски (WHEEL DISC) 9.00*22.5 GEWIS, між болтова відсталь 10х335, центральний отвір DIA281 - 224 шт. - колісні диски (WHEEL DISC) 11.75х22.5 et -120 GEWIS, між болтова відсталь 10х335, центральний отвір DIA281 - 72 шт. - колісні диски (WHEEL DISC) 11.75х22.5 et -0 GEWIS, між болтова відсталь 10х335, центральний отвір DIA281 - 168 шт., всього: 520 шт., виробник: SHENZHEN SHENTOU CHAIN MANAGEMENT CO.LTD.; торгівельна марка: GEWIS; країна виробництва: CN), до митного поста «Святошин» Київської митниці Міндоходів була подана митна декларація № 125130000/2014/405207 з товаросупровідними документами, переліченими в гр. 44 ВМД.

Згідно з даними митної декларації задекларована митна вартість товару становила 361 794, 51 гривень.

31 березня 2014 року інспектор органу доходів і зборів повідомив декларанта про необхідність надання додаткових документів, для обґрунтування обраного методу визначення митної вартості, а саме: висновків експертної організації з посиланням на ресурси в країні експортері, відповідні бухгалтерські документи (видаткові накладні), митну декларацію країни відправлення, платіжні доручення за попередні поставки товару, довідкову цінову інформацію в країні експортері.

Приводом для витребування від декларанта додаткових документів стала та обставина, що під час митного оформлення інспектором митного органу виявлено окремі невідповідності та неточності в товаросупровідних документах та наявну інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів щодо вартості подібних товарів, що ввозилися на митну територію України у період заявлення товару до митного оформлення.

31.03.2014 року представника декларанта ТОВ «Пакта-Легітіма» ознайомлено з переліком документів, які підлягали наданню митному органу. Представник декларанта підписувати документ, яким засвідчувався факт такого ознайомлення відмовилася, про що свідчать вчинений запис посадової особи митного органу на зворотному боці митної декларації.

09 квітня 2014 року за результатами аналізу отриманих від позивача документів Київською митницею Міндоходів прийнято рішення № 125000003/2014/110079/1 від 09.04.2014 року про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товарів в розмірі 101 038,56 доларів США.

Як вбачається з рішення, орган доходів і зборів зазначив, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності, декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв'язку з невиконанням вимог ст. 59-60 МКУ; інші методи згідно зі статтями Митного кодексу України 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Метод № 6 - митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг: МД від 26.02.2014 року № 100260001/2014/134700 та МД від 14.03.2014 року № 110080000/2014/106174.

З даним рішенням декларант був ознайомлений і отримав його.

09 квітня 2014 року митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130000/2014/00099, згідно з якою позивачу відмовлено в митному оформленні товару за вантажною митною декларацією № 125130000/2014/405207 від 31.03.2014 року.

В подальшому, ТОВ «Шинна Компанія» листом від 14.04.2014 року № 94 надано митному органу додаткові документи: платіжні доручення, рахунок третьої особи, прайс-лист, видаткові накладні, експортні накладні, платіжні доручення, проформа інвойс, інформація з мережі інтернет, висновок торгово-промислової палати, контракт №YS-CT 12-2013 від 29.03.2013 року з додатками № 1 від 01.09.2013 року, № 2 від 30.12.2013 року, № 3 від 29.03.2014 року.

Київська митниця Міндоходів листом від 18.04.2014 року № 06.1-47/2/12-2816 повідомила позивача про отримання та опрацювання додаткових документів та зазначила про окремі невідповідності та недоліки, які в них містяться.

Міністерство доходів і зборів України листом від 04.06.2014 року № 9977/6/99-99-24-02-04-15 за результатами розгляду скарги ТОВ «Шинна Компанія» від 28.04.2014 року повідомило про відсутність підстав про скасування рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 09.04.2014 року № 125000003/2014/110079/1.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ визначені додаткові документи, які повинен надати декларант у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що Додаткова угода № 3 до Контракту № YS-CT, укладена між позивачем та компанією «MD ALLIANCE LLP», згідно якої було змінено умови розрахунку за поставлений товар, не може бути прийнята до уваги, оскільки була отримана відповідачем 14.04.2014 pоку після прийняття Рішення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки єдиний документ, який вказував на необхідність подання додаткових документів є Рішення, яке було прийнято митницею і отримано декларантом 09.04.2014 року. 14.04.2014 року Додаткову угоду № 3 було подано до митниці разом з іншими документами та з проханням переглянути прийняте Рішення.

Крім того, у своїй відповіді № 06.1-47/2/12-2816 від 18.04.2014 року на звернення позивача відповідач не вказав на неможливість прийняття до уваги вищезазначеної Додаткової у годи.

Оплата за товар, стосовно якого відповідачем було прийнято Рішення, здійснювалася на умовах, зазначених в Додатковій угоді № 3 до Контракту №YS-CT.

Станом на 26.06.2014 року всі зобов'язання за Контрактом позивачем були виконані, вартість поставленого товару сплачена в повному обсязі. Претензії з боку продавця відсутні.

Суд першої інстанції посилається на те, що копії митної декларації країни відправлення (Китай) надана без урахування вимог статті 254 Митного кодексу України, де зазначається, що документи необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членами яких є Україна, або іншою мовою міжнародного спілкування. Суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції та зазначає, що органи доходів і зборів повинні вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або для підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Оскільки відповідач не вимагав перекладу митної декларації країни відправлення при митному оформленні, декларант позивача не надавав її перекладу, тим більше, що при попередніх поставках такого самого товару Київська митниця Міндоходів не вимагала, а позивач не надавав перекладу подібних документів. В оскаржуваному Рішенні також не вказано на даний фактор, як причину відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що про наявність об'єктивної неможливості митного органу використати в якості документа, що підтверджує числові значення складових митної вартості товару, наданий позивачем висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, виданих Київською обласною торгово-промисловою палатою від 17.02.2014 року № Ц-063. А саме, суд зазначає, що такий висновок не може прийняти до уваги, оскількиданий документ складений з порушенням норм законодавства - форма звіту не дотримана, аналізована інформація оцінювачем не містить в собі дані щодо ідентичних чи аналогічних товарів світового ринку.

Колегія суддів апеляційної інстанції інстанції звертає увагу на те, що судом не було прийнято до уваги Експертний висновок № Ц-150 від 08.04.2014 pоку, який був наданий відповідачу 14.04.2014 року (на 5 день з моменту винесення Рішення та повідомлення про недостатність документів).

Колегія суддів апеляційної інстанції з цього приводу звертає увагу на п. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року, яким визначено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Дана норма не має будь-яких інших зауважень, обмежень, посилань тощо.

Крім того, суд посилається на Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ. Проте, експертні висновки торгово-промислової палати подавалися позивачем у відповідності до п. 3 ст. 53 МКУ як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а не як акти чи звіти про оцінку майна, передбачені вищевказаним Законом України.

Слід також зазначити, що згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Таким чином, експертні висновки ТПП, які подавалися до митного органу, є результатом проведення експертизи та аналізу контрактної вартості товару, поданого до митного оформлення, тобто відповідності такої вартості тим пропозиціям, які є на ринку.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем в сумі 19 648, 44 грн., колегія суддів звертає увагу на наступне.

За статтею 27 Митного кодексу України від 13.03.2012 року, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень п.п. 12, 47 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), органи державної влади є бюджетними установами; вони повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету та є неприбутковими; бюджетна установа (до якої відноситься Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області) є розпорядником бюджетних коштів, воно уповноважене на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 43 БК України застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, з ціллю якого в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст. 25 БК України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Таким чином, визнання протиправними дій та рішень митного органу, внаслідок прийняття яких позивач поніс витрати на сплату послуг митного терміналу, з вивантаження/навантаження вантажу та простій автотранспорту, є підставою для задоволення вимоги про стягнення за рахунок бюджету заподіяної шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своїй позовній заяві не зазначив відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області, а суд першої інстанції не залучив його до участі у справі, а тому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне в задоволенні позовної вимоги про стягнення з Київської митниці Міндоходів витрат, понесених позивачем в сумі 19 648, 44 грн. - відмовити, оскільки Київська митниця Міндоходів в даному випадку є неналежним відповідачем.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанцій неповно з'ясував всі обставини справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасування з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шинна Компанія» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Шинна Компанія» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 125000003/2014/110079/1 від 09.04.2014 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130000/2014/00099 від 09.04.2014 року.

Зобов'язати Київську митницю Міндоходів здійснити митне оформлення товару ТОВ «Шинна Компанія» за ціною, що вказана в митній декларації від 31.03.2014 року № 125130000/2014/405207.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 25.09.2014.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.