Ухвала суду № 40639158, 08.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року Справа № 9104/17763/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Вінер Форд Рівне» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом державної податкової інспекції у м. Рівне до приватного підприємства «Вінер Форд Рівне», приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

державна податкова інспекція у м. Рівне звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до приватного підприємства «Вінер Форд Рівне», приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс» в якому просила стягнути в доход держави з приватного підприємства "Вінер Форд Рівне" вартість отриманих від приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс» рекламних послуг в сумі 26 295 (двадцять шість тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 02 коп., стягнути в доход держави з приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс» кошти, отримані від приватного підприємства «Вінер Форд Рівне» в сумі 26 295 (двадцять шість тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 02 коп. на виконання договору надання рекламних послуг.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено, стягнуто в доход держави з приватного підприємства «Вінер Форд Рівне» вартість отриманих від приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс» рекламних послуг в сумі 26 295 (двадцять шість тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 02 коп., стягнуто в доход держави з приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс» кошти, отримані від приватного підприємства «Вінер Форд Рівне» в сумі 26 295 (двадцять шість тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 02 коп. на виконання договору надання рекламних послуг.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції приватне підприємство «Вінер Форд Рівне» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, , що суд першої інстанції встановив, що 17.03.2009 р. ДПІ у м.Рівне було складено акт №273/23-100/24169011 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Віннер Форд Рівне» щодо взаємовідносин з ПП «Агроімпекс-Ресурс» за період з 01.01.2008 року по 31.01.2009 року. Під час проведення перевірки було встановлено здійснення ПП «Віннер Форд Рівне Україна» господарських зобов'язань з ПП «Агроімпекс-Ресурс», при цьому не зрозуміло, що це за приватне підприємство «Віннер Форд Україна».

Крім того Рівненський окружний адміністративний суд, пославшись на вирок Рівненського міського суду Рівненської області по справі №1-608/09 (1-386/10) від 25.05.2010 року встановив, що підприємницька діяльність ПП «Агроімпекс-Ресурс» носила фіктивний характер. Вказане підприємство не мало трудових та економічних ресурсів необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися в податковій звітності. Відсутність у ПП «Агроімпекс-Ресурс» трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності було встановлено посадовими особами ДПІ у м.Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується актом документальної перевірки ПП «Агроімпекс-Ресурс» №1723/23-400/35899158 від 18.12.2008 року долученим відповідачем до матеріалів справи.

Однак вище зазначене не дає підстав зробити висновок про наявність наміру (мети), яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у приватного підприємства «Віннер Форд Рівне».

Також суд першої інстанції зазначив, що як вбачається з листа управління комунального господарства Виконавчого комітету Рівненської міської ради інформації від 17.03.2009 року №116вх ПП «Агроімпекс-Ресурс» дозволи на розміщення зовнішньої реклами не отримували. Призматрони на яких розміщувалась реклама ПП «Віннер Форд Рівне» по вул.Ст.Бандери, Чорновола та Віденській у м.Рівне належать іншим суб'єктам господарювання.

Однак, суд першої інстанції пославшись у своєму рішенні на зазначений доказ, не дослідив повно, об'єктивно, всебічно всіх обставин справи, та не перевірив основного - Договору та додатків укладених до нього, яким регулювались правовідносини між ПП «Агроімпекс-Ресурс» та ПП «Віннер Форд Рівне», згідно Розділу 1 «Тлумачення термінів» Договору № В-01/10/08 про надання послуг по проведенню рекламної кампанії від 29.09.2009 року, рекламоносій - спеціальна конструкція, якою виконавець володіє на праві власності, оренди, іншому речовому або зобов'язальному праві, поверхня якої використовується для розміщення рекламних матеріалів. Твердження позивача й висновок суду, щодо не отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, суперечать основному - Договору укладеному між сторонами, оскільки такі дозволи повинні були отримати ті суб'єкти господарювання, яким належать ці призматрони на праві власності.

Апелянт звертає увагу на те, що з вище наведених встановлених судом першої інстанції обставин, також не можливо дійти обґрунтованого висновку про наявність наміру (мети), яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства саме у замовника рекламних послуг приватного підприємства «Віннер Форд Рівне».

Крім того у рішенні суду першої інстанції вказано, що згідно інформації наданої ДПІ у м.Рівне ПП «Агроімпекс-Ресурс» розрахунків по податку з реклами за період з 01.01.2008 р. по 27.04.2009р. не надавало. Зазначеним вище, позивач підтверджує, що обов'язок з подачі розрахунків по податку з реклами лежить на ПП «Агроімпекс-Ресурс», а не на ПП «Віннер Форд Рівне», а отже зазначена обставина також не свідчить про наявність протиправного наміру (мети) під час здійснення господарських зобов'язань приватним підприємством «Віннер Форд Рівне».

Суд першої інстанції прийшов до наступного висновку, що враховуючи відсутність у правочину вчиненого між ПП «Віннер Форд Рівне» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» спрямованості на реальне настання правових наслідків, що передбачені в ньому, суд погоджується з твердженням посадових осіб ДПІ у м.Рівне щодо їх вчинення з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованого ПП «Віннер Форд Рівне» податкового кредиту та валових витрат. За таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом недоплати податку на додану вартість та податку на додану вартість.

З таким висновком суду, ПП «Віннер Форд Рівне» категорично не погоджується виходячи з наступного:

Відповідно до статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ч.І ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису вищезазначеної статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб -підприємців», чинного на момент ухвалення оскаржуваної Постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року. Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатись на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Враховуючи те, що під час укладання Договору № В-01/10/08 про надання послуг по проведенню рекламної кампанії від 29.09.2009 року, ПП «Агроімпекс-Ресурс» знаходилось в Єдиному державному реєстрі, було зареєстрованим платником ПДВ з урахуванням господарських операцій, то після перевірки зазначених даних, ПП «Віннер Форд Рівне» сприйняло надану контрагентом інформацію як достовірну. Іншої інформації, яка б свідчила про протилежне, Позивачем - ДПІ у м.Рівне надано не було, судом першої інстанції встановлено не було.

Доводи позивача про те, що ПП «Агроімпекс-Ресурс» не перебував за зареєстрованою юридичною адресою не заслуговує на увагу суду, оскільки позивачем умисно замовчується той факт, що останнє знаходилось за тією адресою, яка зазначену у Договорі укладеному між сторонами.

Твердження позивача про те, що приватним підприємством «Віннер Форд Рівне» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим, дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків є м'яко кажучи голослівним, не підтвердженим жодним доказом.

При цьому апелянт зазначає, що послуга - це є дія, результат якої споживається в процесі її надання. Відповідно до Розділу 1 «Тлумачення термінів» Договору № В-01/10/08 про надання послуг по проведенню рекламної кампанії від 29.09.2009 року, рекламна кампанія - роботи з розміщення (поклейка, укріплення, тощо) Рекламних матеріалів на початку строку рекламної кампанії та при ротації; послуги з Обслуговування, підтримання належного якісного вигляду рекламних матеріалів та рекламоносіїв, забезпечення якісного розміщення рекламних матеріалів протягом строку рекламної кампанії, а також роботи із зняття рекламних матеріалів по закінченню строку рекламної кампанії та при ротації. На підтвердження робіт з розміщення рекламних матеріалів були складені акти виконаних робіт скріплені печатками та підписані уповноваженими особами. До того ж, результат роботи по розміщенню рекламних матеріалів споглядали всі працівники «Віннер Форд Рівне» по дорозі на роботу, а також підтверджується цифровими фототаблицями наданими виконавцем по розміщенню рекламних послуг, які свідчать про розміщення реклами апелянта саме в той час - осінь/зима 2008 року, оскільки на фототаблицях міститься дата, також рекламні зразки розміщені на різних вулицях міста Рівне, вони є однотипного поліграфічного характеру, що рекламують модельний ряд автомобілів який продавався саме в зазначений період. Отже, вищезазначене твердження позивача є надуманим.

Крім того апелянт зазначає, що ПП «Віннер Форд Рівне» сприймав та здійснював господарське зобов'язання як реальне, про що свідчать: Договір № В-01/10/08 про надання послуг по проведенню рекламної кампанії від 29.09.2009 року та укладені в подальшому до нього Додаткові угоди, які підписані керівниками та скріплені печатками; Акти виконаних робіт; платіжні доручення на відповідні суми, (копії наявні матеріалах даної адміністративної справи); податкові накладні, (копії наявні матеріалах даної адміністративної справи); довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серії АВ № 131782; копія Витягу з Реєстру платників ПДВ.

З огляду на зазначені докази, апелянт вважає, що дії ПП «Віннер Форд Рівне» були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені Договором про надання послуг по проведенню рекламної кампанії, жодного доказу який би свідчив про протилежне, ДПІ у м.Рівне не надав, суд першої інстанції у оскаржуваній постанові не встановив.

Крім того у постанові суду першої інстанції немає найголовнішої складової для застосування адміністративно-господарської санкції передбаченої ст.208 Господарського кодексу України - це встановлення наміру (мети), яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у приватного підприємства , «Віннер Форд Рівне».

Таким чином, апелянт вважає, що по даній адміністративній справі, правильним застосуванням адміністративно-господарської санкції відповідно до ст.208 ГК України, буде застосування її тільки до одного учасника господарського зобов'язання - ПП «Агроімпекс-Ресурс» намір та мета якого доведена вироком Рівненського міського суду Рівненської області по справі №1-608/09 (1-386/10) від 25.05.2010 року, до іншого ж контрагента - ПП «Віннер Форд Рівне», за відсутності встановлених доказів наявності наміру (мети), та наявних письмових доказів, що свідчать про спрямованість дій підприємства на реальне настання наслідків обумовлених Договором, то зазначену адміністративну господарську санкцію застосувати не можна.

На підставі наведеного просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні вимог до приватного підприємства «Віннер Форд Рівне» відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2009 р. ДПІ у м. Рівне було складено акт № 273/23-100/24169011 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Віннер Форд Рівне» щодо взаємовідносин з ПП «Агроімпекс-Ресурс» за період з 01.01.2008 р. по 31.01.2009 р. Під час проведення перевірки встановлено здійснення ПП «Віннер Форд Рівне» господарських зобов'язань з ПП «Агроімпекс-Ресурс», а саме, 29.09.2008 р. між ПП «Віннер Форд Україна» укладено з ПП «Агроімпекс-Ресурс» договір № В-01/10/08 про надання послуг по проведенню рекламної компанії. На підставі вказаного договору ПП «Агроімпекс-Ресурс» виписано ПП «Віннер Форд Рівне» податкові накладні № 77.1 від 30.09.2008 р. на суму 11304 грн. з ПДВ, № 28.11.12 від 28.11.08 р. на суму 5918,40 грн. з ПДВ; № 183.4 від 30.10.08 р. на суму 625,20 грн. з ПДВ; № 31.12..11 від 31.12.08 р. на суму 2430 грн. з ПДВ; № 31.12..10 від 31.12.08 р. на суму 5918,40 грн. з ПДВ; № 30.01..10 від 30.01.09 р. на суму 5018,40 грн. з ПДВ та акти виконаних робіт б/н на аналогічні суми та з аналогічними датами, що й податкові накладні, з яких вбачається, що ПП «Агроімпекс-Ресурс» надавало послуги з оренди рекламної площі по вул. Ст.Бандери, Чорновала та Відінській у м. Рівне. Кошти перераховувалися безготівково з розрахункового рахунку ПП «Вінер Форд Рівне» на рахунок ПП «Агроімпекс-Ресурс», що підтверджується платіжними дорученнями.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції з'ясовано, що вироком Рівненського міського суду від 25.05.2010 р. по справі № 1-608//09 (1-386/10), що набрав законної сили, визнано винним ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності створених ними підприємств: ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПП «Юнісеф», ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» та засудженні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. Крім того цим же вироком Рівненського міського суду по справі № 1-608//09 (1-386/10) від 25.05.2010 р. було встановлено, що підприємницька діяльність ПП «Агроімпекс-Ресурс» носила фіктивний характер. Вказане підприємство не мало трудових та економічних ресурсів необхідних для реального виконання господарських операцій, що відображалися в податковій звітності.

Суд першої інстанції правильно врахував у даній спірній ситуації, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того факт відсутності у ПП «Агроімпекс-Ресурс» трудових та економічних ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності було встановлено посадовими особами ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки та підтверджується актом документальної перевірки ПП «Агроімпекс-Ресурс» № 1723/23-400/35899158 від 18.12.2008 р. Також з листа управління комунального господарства Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 17.03.2009 р. № 116вх вбачається, що ПП «Агроімпекс-Ресурс» дозволи на розміщення зовнішньої реклами не отримували. Призматрони на яких розміщувалася реклама ПП «Віннер Форд Рівне» по вул. Ст. Бандери, Чорновала та Відінській у м. Рівне належать іншим суб'єктам господарювання. Згідно інформації наданої ДПІ у м. Рівне ПП «Агроімпекс-Ресурс» розрахунків по податку з реклами за період з 01.01.2008 р. по 27.04.2009 р. не подавало.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У даній спірній ситуації суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 228 ЦК України - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України - правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується, що правочини вчинені між ПП «Віннер Форд Рівне» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними, що є порушенням приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

При цьому суд першої інстанції правильно вказав, що згідно п.19 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Згідно ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти. Згідно ч.2 ст. 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Суд першої інстанції з врахуванням зазначеного правильно вважав, що у правочину вчиненого між ПП «Віннер Форд Рівне» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» відсутня спрямованість на реальне настання правових наслідків, що передбачені в ньому, а відповідно твердження ДПІ у м. Рівне щодо їх вчинення з метою отримання податкової вигоди у вигляді сформованого ПП «Віннер Форд Рівне» податкового кредиту та валових витрат заслуговують на увагу. За таких обставин вказаний правочин суперечить моральним засадам суспільства, порушує існуючий в державі публічний порядок та спрямований на заволодіння майна держави шляхом недоплати податку на додану вартість та податку на додану вартість.

Тому вірним є висновок податкового органу, що правочин між ПП «Віннер Форд Рівне» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» в силу ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Оскільки правові наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним передбачено ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, згідно якої якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави, то враховуючи, що правочини вчинені між відповідачами є нікчемними, суд першої інстанції підставно погодився з твердженнями податкового органу про вчинення сторонами господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а відтак кожна зі сторін переслідувала умисел завдати шкоду інтересам держави.

За таких обставин позовні вимоги обгрунтовано задоволено у повному обсязі.

При цьому колегія суддів зазначає, що помилкове зазначення приватного підприємства «Вінер Форд Рівне» судом першої інстанції як приватне підприємство «Вінер Форд Україна»(один раз) є явною опискою, і не може слугувати підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства «Вінер Форд Рівне» - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі № 2а-4833/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2014 року