Постанова № 40639105, 23.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15804/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: закрите акціонерне товариство «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: закрите акціонерне товариство «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про арешт коштів боржника від 19.09.2013 року ЗВП №36363275.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст.196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває зведене виконавче провадження №36363275 з примусового виконання: - наказу Господарського суду м. Києва від 08.02.2012 року про стягнення з позивача на користь ЗАТ «Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями «Укрелектроват» 2562101,36 грн. - основного боргу, 207585,52 грн. - курсової різниці валютних курсів, 118209236,00 грн. - компенсації за відстрочення кінцевого розрахунку згідно з договором №1331 від 24.11.1997 року і додаткової угоди №2 від 02.03.1998 року та угоди №1 від 19.05.1998 року, 1283659,85 грн. - три проценти річних від простроченої суми, 4020411,84 грн. - комісійної винагороди згідно з договором доручення №1348А від 02.03.1998 року і угодою №1 від19.05.1998 року, 25500,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 194,71 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-Наказу Господарського суду Львівської області від 25.07.2012 року №5015/1645/12 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда» 42 874 212,01 грн. основного боргу та 62 772,50 грн. судового збору.

На підставі та на виконання зазначених судових рішень у межах ЗВП №36363275 відповідачем була винесена постанова від 19.09.2013 року про арешт коштів боржника - ДП «НАЕК «Енергоатом», якою накладено арешт на кошти позивача у розмірі 164081568,25 грн., що містяться на його рахунках.

Судова колегія встановила, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавство не містить обмежень щодо стягнення коштів зі спеціальних рахунків суб'єктів господарювання.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України (далі - БК України), нормами Законів України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV), «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон №2240-ІІІ).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст.1 Закону №606-XIV зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 Закону №606-XIV, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як зокрема, накази господарських судів.

П.6 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.32 Закону №606-XIV, заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно зі ст.72 Закону №606-XIV, на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

У п.12 ч.1 ст.73 Закону №606-XIV зазначено, що стягнення не може бути звернено на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення.

П.8 ч.1 ст.7 БК України регламентовано принцип цільового використання бюджетних коштів, відповідно до якого бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно з п.5 ч.2 ст.21 Закону №2240-ІІІ, страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що метою накладення арешту на кошти боржника в межах виконавчого провадження є задоволення вимог кредитора шляхом забезпечення можливості звернення стягнення на ці кошти. При цьому, законодавством регламентовано окремий правовий режим використання державних коштів, призначених для страхових соціальних виплат, який, між іншим, передбачає їх цільове використання та виключає можливість виконання судових рішень за рахунок таких коштів, що дозволяє стверджувати про відсутність правових підстав для накладення арешту на спеціальні рахунки божника, призначені для здійснення соціальних страхових виплат, які формуються за рахунок бюджетних нарахувань.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що оскаржуваною постановою відповідача від 19.09.2013 року ЗВП №36363275, всупереч принципам бюджетного законодавства та приписам ст.ст.72,73 Закону №606-XIV і ст.21 Закону №2240-ІІІ, накладено арешт, зокрема, на кошти боржника - ДП «НАЕК «Енергоатом», що знаходяться на спеціальних рахунках позивача, на які надходять бюджетні кошти від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та на виплату компенсації і надання пільг громадянам, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при накладенні арешту на кошти боржника на підставі постанови від 19.09.2013 року ЗВП №36363275 не було враховано факту самостійного часткового погашення позивачем заборгованості у розмірі 3144274,22 грн., що надає підстави стверджувати про невиконання Державною виконавчою службою України вимог ч.3 ст.57 Закону №606-XIV.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що при винесенні постанови від 19.09.2013 року ЗВП №36363275 про накладення арешту на кошти боржника відповідачем було порушено приписи ч.2 ст.19 Конституції України, а також основоположні засади БК України та проігноровано норми Законів №606-XIV та №2240-ІІІ, що надає підстави стверджувати про протиправність вказаної постанови Державної виконавчої служби України та наявність достатніх і необхідних правових підстав для її скасування.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірності свого рішення та не переконав колегію суддів у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційна скарга державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: закрите акціонерне товариство «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда» про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 19.09.2013 року ЗВП №36363275

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.