Постанова № 40639036, 23.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2835/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2003» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2003» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2003» (далі - позивач, ТОВ «Фаворит-2003») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області) про визнання податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 року №0027341501/0 недійсним.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2011 року зазначене судове рішення було залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 08 серпня 2013 року скасував вказані судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного розгляду справи постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення адміністративного позову, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фаворит-2003» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача як платника податку на прибуток по деклараціям за 9 місяців 2010 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2010 року №7672/1501/32742217.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки, ТОВ «Фаворит-2003» було неправильно обчислено та задекларовано розмір від'ємного значення, яке виникло у підприємства станом на 01.01.2010 року, а саме позивач в р.05.2 декларації за 9 місяців 2010 року задекларував 3753756,00 грн. замість 20% від суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік, що складає 900923,00 грн.

На підставі цього акту перевірки ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 року №0027341501/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 748868,00 грн., у тому числі 713208,00 грн. - за основним платежем та 35660,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судова колегія встановила, що відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідають приписам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Разом з тим, колегія суддів, здійснивши системний аналіз нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 283/97-ВР), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У п.16.4 ст.16 Закону №283/97-ВР визначено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

20.05.2010 року Верховною Радою України був прийнятий Закон №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №2275-VI), на підставі та на виконання якого у п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» закріплено, що в 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. Вказані зміни набули чинності з 16.06.2010 року.

Згідно з п.1 розділу II Прикінцевих положень Закону №2275-VI, п.9 розділу I цього Закону (зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом.

П.1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженому наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143 та чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №143) передбачено, що Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п.11.1 ст.11 і п.16.4 ст.16 Закону №334 (мається на увазі Закон №283/97-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що дійсно Законом №2275-VI розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, був обмежений 20% від загальної суми такого показника податкової звітності суб'єкта господарювання. Разом з тим, законодавцем не було скасовано п.16.4 ст.16 Закону №283/97-ВР та п.1.5 Порядку №143, які встановлювали відмінні правила обчислення та декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося у тому числі станом на 01.01.2010 року, та не регламентовано жодних роз'яснень, яким чином повинні діяти суб'єкти господарювання, що складали свою податкову звітність з урахуванням вказаного показника до моменту набуття законної сили Законом №2275-VI.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що позивач, складаючи податкову звітність за 1 кв. 2010 року із включенням до неї наростаючим підсумком від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів, що утворилося станом на 01.01.2010 року, не знав і не міг знати про майбутні зміни у законодавстві, якими буде обмежено розмір даного показника в двадцятьма відсотками від його загальної суми, а тому врахування ТОВ «Фаворит-2003» від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилося станом на 01.01.2010 року, у 1 кв. 2010 року та перенесення цього показника наростаючим підсумком до наступних податкових періодів, включаючи 3 кв. цього року, за правилами п.16.4 ст.16 Закону №283/97-ВР та п.1.5 Порядку №143, які були чинними та не змінювалися на момент виникнення спірних правовідносин, є правомірним.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позивачем було помилково обрано спосіб захисту порушеного права, - визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.12.2010 року №0027341501/0, огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Ч.3 ст.11 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Способи захисту порушеного права, встановлені ст.ст.105, 162 КАС України, не є вичерпними. Вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним й тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а сааме: визнання акта протиправним.

Разом з тим, зі змісту ст.162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 року №0027341501/0, прийняте ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2003» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2003» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 року №0027341501/0 визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.