Постанова № 40639024, 23.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1657/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИСТА ВОДА САНТЕХ МОНТАЖ СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧИСТА ВОДА САНТЕХ МОНТАЖ СЕРВІС» (далі - позивач, ТОВ «ЧИСТА ВОДА САНТЕХ МОНТАЖ СЕРВІС») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними дій відповідача щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.01.2014 року №3/26-53-15-01-15.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.11.2010 року ТОВ «ЧИСТА ВОДА САНТЕХ МОНТАЖ СЕРВІС» було зареєстровано платником ПДВ, згідно до свідоцтва НБ №265540.

Протягом 2013 року товариство подавало до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкові декларації з ПДВ в електронному вигляді, в яких було зазначено про наявність податкових зобов'язань позивача перед Державним бюджетом України.

З грудня 2012 року до листопада 2013 року ТОВ «ЧИСТА ВОДА САНТЕХ МОНТАЖ СЕРВІС» сплачувало податкові зобов'язання, визначені ним у податкових деклараціях.

22.01.2014 року відповідачем було складено акт №26/26-53-22-01-21-37293162 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за 2013 рік, в якому, між іншим, зазначено, що правочини, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, що на думку податкових органів, обумовлює необхідність зменшення податкових зобов'язань, задекларованих товариством, до 0,00 грн.

На підставі висновків, викладених у вказаному акті, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшло до висновку про те, що позивач з січня 2013 року по грудень 2013 року подає податкові декларації з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, а обсяги оподатковуваних ним операцій за останні 12 календарних місяців дорівнюють 0,00 грн.

У зв'язку з цим відповідачем було прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позивача від 23.01.2014 року №1206/10/16-53-15-01-11.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку у відповідача не було достатніх та необхідних правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядком проведення органами державної податкової, служби зустрічних звірок, облік запитів на проведення зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі - Порядок №1232), методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236 (далі - Наказ №236).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П.73.3 ст.73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік підстав надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у випадку проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з п.п.5,6,7 Порядку №1232, облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

За змістом п.4.4 Наказу №236 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

У пп. «г» п.184.1 ст.184 ПК України закріплено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що: 1) в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання контролюючим органом засвідчується тільки сам факт неможливості її проведення, без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин платника податків та зборів, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються за ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в податковому обліку; 2) підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ є неподання ним протягом 12 податкових місяців поспіль податкових декларацій або подання таких декларацій з відомостями, що свідчать про відсутність фактів постачання або придбання товарів з метою формування податкових зобов'язань чи податкового кредиту.

Таким чином, скільки підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.01,2014 року №3/26-53-15-01-15 було те, що обсяг оподатковуваних операцій позивача дорівнює 0,00 грн., що підтверджується виключно актом про неможливість проведення зустрічної звірки від 22.01.2014 року №26/26-53-22-01-21-37293162, де викладені висновки контролюючого органу, на підтвердження яких ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надало ані до суду першої інстанції, ані під час здійснення судового розгляду справи в порядку апеляційного провадження будь-яких доказів, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Крім того, судова колегія відзначає, що відповідач, діючи в порушення приписів ст.71 КАС України, у своїй апеляційній скарзі не навів жодних обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції та підтверджували правомірність прийнятого ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.01,2014 року №3/26-53-15-01-15.

Разом з тим, перевіривши доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції порядку стягнення судового збору з суб'єкта владних повноважень, колегія судів встановила наступне.

Проведення системного аналізу ст.94 КАС України та п.п.16,19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 року №845, надає підстави стверджувати, що виконання судових рішень в адміністративних справах про стягнення судових витрат з державного бюджету повинно здійснюватися органами Державного казначейства шляхом стягнення коштів з рахунків відповідного бюджету, до якого вони були зараховані.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було помилково присуджено стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права при вирішенні справи по суті позовних вимог, однак неправильно вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині визначення порядку їх стягнення, що є підставою для зміни судового рішення в цій частині .

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року змінити в частині визначення порядку стягнення судових витрат, виклавши абзаци четвертий та п'ятий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИСТА ВОДА САНТЕХ МОНТАЖ СЕРВІС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн.».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.