Ухвала суду № 40638971, 22.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/388/14 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "01" квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Есконія" до Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 46/0000252200 від 06.02.2014 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від "01" квітня 2014 року позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 01.04.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "01" квітня 2014 року - залишити без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, 23.12.2013 року по 23.01.2014 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Золотоніської ОДПІ, радником податкової служби ІІІ рангу Кіяном О.В., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Золотоніської ОДПІ інспектором податкової служби І рангу Гнатюк Л.О., головним державним податковим ревізором-інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб відділу доходів фізичних осіб Золотоніської ОДПІ, інспектором податкової служби І рангу Лазоренком В.В. було проведено планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки був складений акт від 29.01.2014 року № 24/23-13-2200/35233190, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п.180.2., 180.3 ст. 180, 187.8 ст. 187, п.190.2 ст.190 п.208.2 ст.208, п.198.1, 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.10, п.201. 14 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ ПІІ «Еконія» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягала сплаті до бюджету в сумі 549027 грн в тому числі 252 грн за лютий 2012 року, 252 грн за березень 2012 року, 5604 грн за квітень 2012 року, 81523 грн за травень 2012 року, 253345 грн за червень 2012 року, 4196 грн за липень 2012 року, 317 грн за серпень 2012 року, 202675 грн за жовтень 2012 року та 1133 грн за листопад 2012 року. На підставі акту перевірки від 29.01.2014 року № 24/23-13-2200/35233190 відповідачем було винесено податкове повідомлення № 46/0000252200 від 06.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 823540 грн 50 коп. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Черкаський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що за перевіряємий період позивач мав господарські відносини з наступними контрагентами: ПП «Дісен-Дніпро», ТОВ «Індастріал Технолоджис», ПП «Видавництво «Прессбол-2008», ТОВ «ТК «Смарт». Зокрема, між позивачем та ПП «Дісен-Дніпро» було укладено договір про організацію перевезень №ТЕ-05/12 від 02.01.2012 року. Даний договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні міських та міжміських перевезень вантажів та транспортно-експедиторському обслуговуванню. Договір підписаний сторонами, зокрема зі сторони ПП «Дісен-Дніпро» директором Парфененком С.В., зі сторони ТОВ ПІІ «Еконія» президентом Варагаш Ю.І., підписи скріплені печаткою. На підтвердження виконання умов договору про організацію перевезень №ТЕ-05/12 від 02.01.2012 року позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідачем в акті встановлено порушення пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.1. та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в частині недотримання вимог порядку оформлення первинних документів, а саме: - дефектність наданих до перевірки копій актів здачі-приймання про надання послуг; - дефектність наданих до перевірки копій товарно-транспортних накладних про перевезення вантажу. Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так працівниками відповідача до податкових накладних в акті перевірки претензій не було, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено дані суми до податкового кредиту. Також, між позивачем та ТОВ «Індастріал Технолоджис» 06 січня 2012 року було укладено договір поставки, за умовами якого ТОВ «Індастріал Технолоджис» (Постачальник) зобов'язаний поставити, а ТОВ ПІІ «Еконія» (Покупець) прийняти і сплатити товар, найменування і кількість якого зазначено в специфікації до даного договору. Договір підписаний сторонами, зокрема зі сторони Постачальника - директором Горбанем Ю.В. діючим на підставі статуту та Федотовою Ю.С., діючою на основі доручення. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: видаткові накладні та податкові накладні. Податкові накладні, підписані директором ТОВ «Індастріал Технолоджис» Горбанем Р.В., що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в якому зазначено, що саме Горбань Р.В. є керівником ТОВ «Індастріал Технолоджис» та скріплені печаткою установи. Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Торгова компанія «Смарт» було укладено договір постачання товарів №57 від 03.05.2012 року, за умовами якого ТОВ «Торгова компанія «Смарт» (Постачальник) зобов'язується окремими партіями передати у власність ТОВ ПІІ «Еконія» (Покупець) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в кількості та за цінами вказаними в накладних та на умовах, передбачених даним договором. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. В свою чергу, податкові накладні підписані Шпряхою В.В., який згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є керівником ТОВ «Торгова компанія «Смарт». Крім того, між позивачем та приватним підприємством «Видавництво «Прессбол-2008» було укладено договір №80-ПО від 01.09.2012 року, згідно умов якого ПП «Видавництво «Прессбол-2008» (Постачальник) зобов'язується в строки та на умовах, викладених в даному договорі, поставити та передати у власність ТОВ ПІІ «Еконія» (Покупець) обладнання, запасні частини та комплектуючі вироби відповідно до специфікацій. На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), податкові накладні. Податкова накладна підписана Колесниковим Є.В., який згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є керівником ПП «Видавництво «Прессбол-2008». В акті перевірки зауважено, що при аналізі наданих до перевірки документів по взаємовідносинах з котрагентами встановлено: недотримання вимог порядку оформлення первинних документів, дефектність актів здачі-приймання робіт, дефектність копій товарно-транспортних накладних. На підтвердження факту переміщення товарів під час господарських операцій з ТОВ «Індастріал Технолоджис» не надано жодних документів, зокрема товарно-транспортних накладних. Як наслідок встановлено безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; Згідно пункту 198.2. статті 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно пунктом 198.3. статті 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених по ціні придбаних товарів (надання послуг) від контрагентів. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Позивачем були подані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, цілком відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за N 168/704, та підтверджують зв'язок понесених витрат із власною господарською діяльністю позивача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи та висновки відповідача викладені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентом є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами. З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 01 квітня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "01" квітня 2014 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "01" квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.